Ухвала суду № 38345373, 16.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р.Справа № 820/2366/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2014р. по справі № 820/2366/14

за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж

про надання дозволу на погашення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про надання дозволу на погашення суми - залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 57.1 ст. 57, п. 59.1 ст. 59, п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж зареєстроване за юридичною адресою: 64300, Харківська область, пр.-т Леніна 33, код ЄДРПОУ 32284148, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Перебуває на податковому обліку як платник податків в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з 25.06.2003 року, згідно довідки від 30.07.2013 року №2296/10/15.1-29.

Відповідачем було подано до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області декларацію з податку на додану вартість №9082716738 від 20.12.2013 року із самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання в розмірі 250320,00 грн., по строку сплати 30.12.2013 року, яку він у встановлені строки не сплатив.

Направлено подання 25.10.2013 р. № 126/9/20-14-15-01-17 Ізюмському міському голові О.А. Божкову про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу Ізюмського КПТМ.

01.11.2013р. від останнього надійшла відповідь на подання, в якій зазначено що питання виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу буде розглядатися при формуванні бюджету на 2014 рік, однак станом на час звернення до суду з цим позовом та на час розгляду справи даний борг відповідачем не сплачено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена вимога не відповідає способу погашення податкового боргу, передбаченого ст. 96 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно п. 87.2. ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Згідно п.95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи з податкових вимог № 1/27 від 16.01.2004 року та № 2/28 від 21.02.2004 року, останні не стосуються податкового боргу, який виник у позивача у грудні 2013 року, оскільки позивач зазначає про податковий борг, що виник внаслідок несплати позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання за декларацією за звітний період - листопад 2013 року, а податкові вимоги виставлені у 2004р. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 року у справі № 2а-3919/12/2070, встановлено, що вищезазначені податкові вимоги не стосуються податкового боргу який виник у 2011 році.

Отже, перелічені обставини в силу ч.1 ст.72 КАС України не підлягають повторному доказуванню при вирішенні даної справи.

Крім того, податкові вимоги № 1/27 від 16.01.2004 року та № 2/28 від 21.02.2004 року, не доводять непереривності у відповідача податкового боргу з 2004 року і до теперішнього часу. Інших доказів на підтвердження цієї обставини до матеріалів справи не надано.

На виконання приписів ст. 71 КАС України позивачем не подано жодних доказів, стягнення податкового боргу, що виник на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року в сумі 250320 грн., недостатності у позивача коштів для погашення такого податкового боргу, наявності у відповідача майна що перебуває у податковій заставі.

З матеріалів справи не вбачається здійснення встановлених ПК України заходів, які дають податковому органу право на стягнення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Також колегія суддів зазначає, що статтею 96 Податкового Кодексу України встановлено заходи погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств. Так, згідно п. 96.1 ст. 96 Податкового Кодексу України, у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про : - надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; - досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; - ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; - виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до п. 96.3 ст. 96 Податкового Кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем направлено подання № 126/9/20-14-15-01-17 від 25.10.2013 р. та 01.11.2013р. надана відповідь на подання, в якій зазначено що питання виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу буде розглядатися при формуванні бюджету на 2014 рік.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 57.1 ст. 57, п. 59.1 ст. 59, п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2014р. по справі № 820/2366/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2014 р.