Постанова № 38345330, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3235/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Кріль В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року у справі за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, в якому просили суд, з урахуванням збільшення позовних вимог, скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002241750 від 17 червня 2013 року, винесене ДПІ у м. Чернігові відповідно до акту № 1307/22/05479898 від 05 червня 2013 року про результати планової виїзної перевірки УВТЗК ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. в частині штрафних санкцій в повному обсязі, так як вони розраховані не до суми грошового зобов'язання за основним платежем.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, Управління виробничо-технічного забезпечення і комплектації Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (далі - УВТЗК) є відокремленим структурним підрозділом ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія».

06.12.2004 ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» як юридичну особу державної форми власності зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 101391), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка про включення до ЄДРПОУ від 15.08.2013, а. с. 19) і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові, як платника податків.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 097265 основним видом діяльності ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» є (за КВЕД): 45.12.0 Розвідувальне буріння.

Працівниками податкової служби відповідно до ст. 20, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу керівника ДПІ у м. Чернігові від 29.04.2013 року № 1604 та наказу ДПІ у м. Чернігові про продовження перевірки від 24.05.2013 року № 1564, згідно з планом-графіком проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова документальна виїзна перевірка УВТЗК ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.12р. по 31.12.12р., іншого законодавства за період з 01.01.12р. по 31.12.12р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

В ході проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено порушення п.п.168.1.2 та п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 168; п.п. «а» п.171.2 ст.171; п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму - 227208,22 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 05.06.2013 № 1307/22/05479898, на підставі якого ДПІ у м. Чернігові було прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 № 0002241750, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 289071,31 грн. (у т. ч. за основним платежем - 227208,22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 61863,09 грн.

ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням 25 червня 2013р. подало скаргу, щодо скасування податкового повідомлення - рішення № 0002241750 від 17 червня 2013 року до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

12 липня 2013р. від Головного управління Міндоходів у Чернігівській області надійшло рішення про результати розгляду скарги № 518/10/10-215 від 12.07.2013. Даним рішенням Головне управління Міндоходів у Чернігівській області залишило скаргу ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» без задоволення.

22 липня 2013 року ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» подало скаргу на рішення Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 518/10/10-215 від 12.07.23013, щодо скасування зазначеного рішення та податкового повідомлення - рішення № 0002241750 від 17 червня 2013 року до Міністерства доходів і зборів України.

07.08.2013 від Міністерства доходів і зборів України надійшло рішення про результати розгляду скарги № 8405/6/99-99-10-01-03-15. Даним рішенням Міністерство доходів і зборів України залишило скаргу ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» без задоволення.

Перевіркою встановлено, що в періоді, який перевіряється суб'єктом господарював в бух. обліку відображені такі показники нарахування податку на доходи фізичних осіб, як залишок на 01.01.2012 року, К-т - 228566,81 грн.; перераховано до бюджету, Дт 641 - 152285,54 грн.; нараховано податку, Кт 641 - 165525,83 грн.; залишок на 31.12.2012 року К-т - 241807,10 грн.

За результатом порівняльного аналізу даних бухгалтерського обліку підприємства рахунку 641 з даними особового рахунку підприємства по Ф.15, яка ведеться у відділі обліку ДПІ у м. Чернігові розбіжності не встановлені. За результатами даної перевірки встановлено факти неповної та несвоєчасної сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

ДПІ у м. Чернігові за результатами перевірки своєчасності сплати ПДФО до бюджету встановлено, що за звітний період (с-до на 01.01.2012 року) підприємством: нараховано ПДФО 228566,81 грн., фактично сплачено у місяці, наступному за звітним 13508,73 грн. (січень 2012) та встановлено, що несплачено (не перераховано) до бюджету 215058,08 грн.

Таким чином, ДПІ у м. Чернігові прийшла до висновку, що в порушення п.п.168.1.2 та п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 168; п.п. «а» п.171.2 ст. 171, п.п. «а» п. 176.2 ст.176 Кодексу, УВТЗК ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» станом на 01.01.2013 року має заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у сумі 227208,22 грн. Підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 247452,39 грн.

Також, порівняльним аналізом відомостей з картки особового рахунку за ф.15 з даними Ф № 1 ДФ виявлено розбіжності у зв'язку з тим, що згідно довідки Ф № 1-ДФ в звітний період (квартал) в графу «сума перерахованого податку» зараховується податок, який нарахований в останньому місяці кварталу, але буде сплачений в наступному місяці по строку виплати заробітної плати і який відноситься відповідно до ф. 15 до іншого періоду.

Зважаючи на те, що спірні відносини щодо правомірності нарахування і сплати позивачем податку з доходів фізичних осіб за 2008-2009 роки склалися до 01.01.2011 року (набрання чинності Податковим кодексом України), застосуванню при наданні оцінки правомірності формування такого показника податкового обліку підлягають положення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». При цьому, колегія суддів відмічає, що порядок та підстави нарахування і сплати позивачем податку з доходів фізичних осіб з 01.01.2011 року регламентовано Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 168.1. ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (п.п.168.1.1.); податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп.168.1.2 п168.1 ст.168 ПК України).

Згідно з приписами п.п.171.1. ст. 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

За визначенням пп. «а» п.171.2. ст. 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Як встановлено підпунктом «а» пункту 176.2. ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

У відповідності до пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України (в редакції, чинній до 07.04.2011 року) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно з пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України (в редакції, чинній з 07.04.2011 року) податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.177.7. ст.177 Податкового кодексу України фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи. Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (пп..14.1.180 ст.14).

Пунктом 167.1. статті 167 Податкового кодексу України встановлено ставку податку на рівні 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих).

Як встановлено пунктом 19.2. статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», чинного в період з 2008 по 2009 роки, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Колегія суддів відмічає, що відповідачем були нараховані позивачеві податкові зобов'язання за порушення, нібито вчинені у 2008-2009 роках (тобто, в період, не охоплений наказом про проведення перевірки), які, за твердженням відповідача, полягали у несвоєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся.

Відповідач зазначив, що одним із зобов'язань податкових агентів, є подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за формою № 1ДФ, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1020 (далі - Наказ № 1020). Положеннями Наказу № 1020 передбачено, що у формі № 1ДФ відображаються дані щодо всіх фізичних осіб, яким у звітному періоді було нараховано або виплачено (надано) дохід. З огляду на вищевикладене, відповідачем зроблено висновок, що розрахунок за формою 1ДФ не є податковим розрахунком, та не є податковою звітністю, а отже, до спірних відносин не застосовуються строки, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає помилковим таке твердження відповідача та зазначає, що п. 46.1. ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Колегія суддів зауважує, що наказ ДПА України від 24.12.2010 р. № 1020, яким затверджено форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, набрав чинності з 1 квітня 2011 року.

На час виникнення спірних відносин у 2008-2009 роках діяв Наказ ДПА України від 29.09.2003 № 451 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (далі по тексту - Наказ № 451).

Пунктом 1.1. Наказу № 451 передбачено, що Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. N 1ДФ регулює заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог підпункту «б» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

З огляду на вищезазначені норми законодавства колегія суддів приходить до висновку, що розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за формою №1ДФ, затвердженою наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020 і наказом від 29.09.2003 № 451, є податковим розрахунком.

Пунктом 114.1. ст. 114 ПК України встановлено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з п.п.102.1. ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем при визначенні суми грошових зобов'язань платника податків порушено вимоги діючого законодавства щодо дотримання строків їх застосування, а саме: неправомірно нараховано позивачеві грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за 2008, 2009 роки.

З аналізу зазначених норм законодавства випливає, що відповідач, збільшивши своїм рішенням суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, діяв у протиріч законодавчим нормам України, тим самим порушуючи права платника податків.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року - скасувати частково.

Адміністративний позов Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0002241750 від 17 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 15.04.2014 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.