Постанова № 38343778, 18.04.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р. Справа № 920/2064/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Голозубової О.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Моргун Я.А., довіреність № 18-49/1211 від 28.12.2013 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 484С/1-28) на рішення Господарського суду Сумської області від 28 січня 2014 року у справі № 920/2064/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми;

до Сумської обласної організації "СОВЕАФ"(Спілка ветеранів Афганістану),

м. Суми;

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 9804, 57 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2013 року ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Сумської обласної організації "СОВЕАФ" (Спілка ветеранів Афганістану), в якій просила визнати укладеним договір від 03.01.2013 р. № ПР 19-6/1300040 про надання послуг з централізованого опалення та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по вказаному договору в сумі 9804,57 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 28.01.2014 р. у справі № 920/2064/13 (суддя Соп`яненко О.Ю.) позов задоволено повністю. Визнано укладеним між позивачем та відповідачем договір від 03.01.2013 р. № ПР 19-6/1300040 про надання послуг з централізованого опалення. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по вказаному договору в сумі 9804,57 грн.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначає, що в договорі від 03.01.2013 р. № ПР3-6/1300040 про надання послуг з централізованого опалення не міститься пункту щодо наявності пільг з оплати комунальних послуг, що суперечить вимогам типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення". Посилається на п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 р. № 94 "Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зазначає, що пільги, передбачені вищезазначеним законом, надаються організаціями за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нормами у погодженні з фінансовими органами терміни, а відшкодування організаціями витрат, пов'язаних з наданням пільг, фінансові органи провадять за рахунок коштів місцевих бюджетів на підставі перевірених ними розрахунків, поданих організаціями.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 р. у справі № 920/2064/13 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 13.03.2014 р.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 р. та від 01.04.2014 р., у зв'язку з неявкою представника апелянта, розгляд справи було відкладено.

Представник апелянта в судове засідання 15.04.2014 р. не прибув, про причину відсутності суду не повідомив.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 2164 від 13.03.2014 р.), доповненні до відзиву (вх. № 3097 від 15.04.2014 р.), та в судових засіданнях 13.03.2014 р., 01.04.2014 р. та 15.04.2014 р. заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, просив відмовити у задоволенні скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначив, що питання про надання пільг з оплати послуг централізованого опалення приміщень громадським організаціям ветеранів війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" чітко врегульоване чинним законодавством України, яке передбачає, що громадська організація, яка має намір скористатись пільгою, повинна звернутись до відповідних органів із заявою, додавши до неї копію договору на споживання послуг, укладених з підприємствами - надавачами послуг. Але відповідач не надав доказів вчинення ним дій у відповідності до чинного законодавства щодо реалізації свого права на отримання пільги з оплати послуг з централізованого опалення. Пункт щодо наявності пільг з оплати комунальних послуг був виключений позивачем з договору від 03.01.2013 р. № ПР3-6/1300040 про надання послуг з централізованого опалення, у зв'язку з відсутністю інформації та документального підтвердження наявності пільг у відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судових засіданнях, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Сумська обласна організація "СОВЕАФ" (Спілка ветеранів Афганістану) є територіальною організацією Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), яка являється всеукраїнською добровільною, самостійною громадською організацією інвалідів війни, учасників бойових дій та учасників війни в Афганістані і воєнних конфліктів в інших іноземних державах та діє на підставі Статуту із змінами та доповненнями, зареєстрованого Міністерством юстиції України 07.12.2005 р. (а.с. 48-66).

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що позивачем з січня по березень 2013 р. надавались послуги по опаленню нежитлового приміщення по вул. Кузнечній, 5, у м. Суми, площею 125,7 кв.м., яке орендує відповідач на підставі договору безоплатного користування майном від 03.01.2013 р. та акту приймання - передачі від 03.01.2013 р. (а.с. 8, 69-70).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 1 цього закону, послуги з централізованого опалення є житлово-комунальними послугами.

Згідно ч. 1 ст. 19 вказаного закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

В п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" законодавцем передбачено обов'язок виконавця підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

У відповідності до п. 8 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Керуючись вимогами Закону України "Про житлово-комунальні послуги", позивач звернувся до відповідача з листом від 31.01.2013 р. № 21/33, в якому повідомив відповідача про необхідність укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та надав для підписання два примірника проекту Договору № ПРЗ-6/1300040 від 03.01.2013 р. про надання послуг з централізованого опалення (а.с. 9-18).

Не отримавши відповіді від відповідача на пропозицію про укладення договору про надання послуг з централізованого опалення, позивач направив відповідачу листи від 26.02.2013 р. 21/73, від 22.03.2013 р. № 21/102 та від 18.04.2013 р. № 21/126, в яких зазначив про необхідність укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та додав до листів акти прийому-передачі теплової енергії у лютому, березні та квітні 2013 року та рахунки на оплату отриманих послуг з централізованого опалення на загальну суму 9804,57 грн. (а.с. 19-21).

Відповідач надані позивачем акти прийому-передачі теплової енергії не підписав, отримані послуги з теплопостачання не оплатив, направив позивачу лист від 03.06.2013 р. № 45 з пропозицією укласти договір про надання послуг з опалення приміщення за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 5, на безоплатній основі, посилаючись на ст. 20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно якої ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають (а.с. 22).

Позивач листом від 08.07.2013 р. № 59101 відмовив відповідачу в укладенні договору на безоплатній основі та знов запропонував підписати договір про надання послуг з централізованого опалення в своїй редакції.

В досудовому порядку сторони згоди не дійшли, тому позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про визнання укладеним договору від 03.01.2013 р. № ПР 19-6/1300040 про надання послуг з централізованого опалення та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по вказаному договору в сумі 9804,57 грн., який задоволено судом першої інстанції.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог, зважаючи на наступне.

Статтею 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що фінансування витрат пов'язаних з введенням в дію цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

У відповідності до ст. 20 цього закону, ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.

Порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначений Постановою Кабінету міністрів України від 16.02.1994 р. № 94.

Зокрема в п. 6 цієї постанови встановлено, що витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, пов'язані з наданням пільг, передбачених вказаним законом, покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків. Пільги, передбачені зазначеним Законом, надаються організаціями за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нормами у погоджені з фінансовими органами терміни. Відшкодування організаціям витрат, пов'язаних з наданням пільг, фінансові органи провадять за рахунок коштів місцевих бюджетів на підставі перевірених ними розрахунків, поданих організаціями.

Отже, відповідач, являючись ветеранською організацією, має право на отримання пільг щодо плати за користування комунальними послугами.

Тому, враховуючи вимогу ч. 1 ст. 19 "Про житлово-комунальні послуги" про обов'язковість укладення договору між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, сторони мають укласти договір про надання комунальних послуг, з урахуванням приписів Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо оплати отриманих послуг на пільгових умовах.

Колегія суддів зазначає, що всупереч вимогам ст. 20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та типового договору, в запропонованому позивачем проекті договору № ПР3-6/130040 від 03.01.2013 р. про надання послуг з централізованого опалення не міститься пункту щодо наявності пільг з оплати комунальних послуг. Інші проекти договору про надання послуг з централізованого опалення, в тому числі проект договору № ПР 19-6/130040 від 03.01.2013 р. в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з пояснень відповідача, пункт щодо наявності пільг з оплати комунальних послуг (який відповідає п. 8 типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення") був виключений позивачем з проекту договору від 03.01.2013 р. № ПР3-6/1300040 про надання послуг з централізованого опалення, у зв'язку з відсутністю інформації та документального підтвердження наявності пільг у відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватись не інакше як шляхом викладення у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно - правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Крім того, позивач, звертаючись з позовом в грудні 2013 р. датою укладення спірного договору про надання послуг з централізованого опалення просить визнати 03.01.2013 р.

Колегія суддів апеляційної інстанції азначає, що суд першої інстанції в рішенні від 28.01.2014 р. дійшов помилкового висновку, що вимога позивача про визнання договору про надання послуг з централізованого опалення набирає чинності з 03.01.2013 р., оскільки позивач своєчасно вжив заходів для укладення цього договору.

Колегія суддів не може погодитись з цим висновком місцевого суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що проект договору від 03.01.2013 р. № ПР 19-6/1300040 про надання послуг з централізованого опалення взагалі позивачем не направлявся відповідачу.

Листом від 31.01.2013 р. № 2133 позивач направив відповідачу 2 примірника договору про надання послуг з централізованого опалення від 03.01.2013 р. № ПР3-6/1300040 (а.с. 9-18).

Рішенням суду першої інстанції від 28.01.2014 р. бездоказово визначається укладеним договір від 03.01.2013 р. № ПР 19-6/1300040 про надання послуг з централізованого опалення. Редакція цього договору в матеріалах справи взагалі відсутня.

Докази направлення позивачем проекту договору від 03.01.2013 р. № ПР 19-6/1300040 про надання послуг з централізованого опалення в матеріалах справи також відсутні, тобто позивач взагалі не вжив заходів щодо укладення договору в редакції № ПР 19-6/1300040 від 03.01.2013 р., яка не наведена судом в рішенні від 28.01.2014 р.

За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно визначив в рішенні, що договір про надання послуг з централізованого опалення набирає чинності з 03.01.2013 р.

Згідно ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

В п. 8 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що у разі недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним.

Враховуючи, що сторони не дійшли згоди щодо всіх суттєвих умов договору про надання послуг з централізованого опалення, зокрема в частині дати укладення цього договору та щодо оплати за отримані послуги на пільгових умовах, з урахуванням приписів Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", правові підстави для визнання укладеним договору від 03.01.2013 р. № ПР 19-6/1300040 про надання послуг з централізованого опалення відсутні.

Ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору від 03.01.2013 р. № ПР 19-6/1300040 про надання послуг з централізованого опалення в сумі 9804,57 грн. також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду має бути скасованим, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення Господарського суду Сумської області від 28 січня 2014 року у справі № 920/2064/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 18.04.2014 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.