Рішення № 38343599, 10.04.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" квітня 2014 р. Справа № 906/93/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшову Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - підприємець (паспорт НОМЕР_1, виданий Жовківським РВ УМВС у Львівській області від 04.11.1997р.);

ОСОБА_2, довіреність від 28.03.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Львів)

до Львівського спеціалізованого управління "Бурвод" №584 Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" в особі ТзОВ "Укрбурвод" (м.Житомир)

про стягнення 250202,08 грн.

Спір розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 250202,08 грн. заборгованості за надані правові послуги, з яких: 232120,21 грн. - основний борг, 7427,22 грн. - інфляційні, 10654,65 грн. - 3% річних.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених в позові.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить розписка про явку в судове засідання від 21.03.14 року (а.с. 73).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.10р. між Львівським спеціалізованим управлінням «Бурвод» №584 ТзОВ «Будівельна компанія «Укрбурвод» (замовник/відповідач) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець/позивач) було укладено договір №17-02/2010 про надання правових послуг (а.с. 9-10), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає замовлення на надання правових послуг щодо стягнення на користь замовника суми основного боргу та нарахованих, відповідно до чинного законодавства України, 3% річних, інфляційних витрат та штрафних санкцій за виконані роботи за Договором підряду №38/1 від 09.09.08р. та Договором підряду №39/1 від 25.09.08р. з Філії «Мостова експлуатаційна дільниця» ДП «Івано-Франківський «Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», шляхом надання правових послуг замовнику по попередньому ознайомленню з матеріалами справи, вчиненню і аналізу первинних бухгалтерських документів, підготовці досудової вимоги, акту звірки взаєморозрахунків з контрагентом, позовної заяви тощо, а також надання юридичних послуг по представництву інтересів замовника в судах всіх інстанцій, органах ДВС та безпосередньо при переговорах з боржником (п.п. 1.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору, замовник сплачує виконавцю за надані правові послуги винагороду в розмірі 10% від суми основного боргу та 50% від нарахованої виконавцем суми неустойки, трьох процентів річних, збитків і індексу інфляції шляхом мирової угоди або іншим несудовим шляхом.

Оплата наданих правових послуг виконавця проводиться замовником протягом 3 банківських днів з моменту одержання позитивного результату по справі та підписання акту про надані послуги, крім випадку, передбаченого п.п. 4.2. договору (п.п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.2. зазначеного договору, якщо в процесі ведення справи між замовником та його контрагентом (відповідачем, боржником) буде укладено мирову угоду - вважається, що виконавець виконав свої зобов'язання за договором в повній мірі. При цьому замовник зобов'язується підписати наданий виконавцем акт про надані послуги у строк та в порядку, передбаченому п.п. 4.1. договору.

В свою чергу п.п. 4.1. договору передбачено, що про закінчення наданих правових послуг виконавець повідомляє замовника та надає йому акт про надані послуги. Замовник протягом 3 календарних днів з моменту отримання акту зобов'язаний надати виконавцю підписаний акт про надані послуги або мотивовану відмову від його підписання. Несвоєчасне підписання акту, а також необґрунтована претензія щодо наданих послуг прирівнюється до їх несвоєчасної оплати.

З метою виконання покладених обов'язків за договором, виконавцем було залучено, по раніше укладеному договору №01-05/2009 про співпрацю, громадянина України ОСОБА_2, котрий в подальшому разом з ОСОБА_1 представляв інтереси Львівського спеціалізованого управління «Бурвод» №584 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод» в особі ТзОВ «Укрбурвод» у справах, що пов'язані з, виконанням договорів про надання правових послуг.

На виконання умов Договору №17-02/2010, 21.12.10р. між Львівським спеціалізованим управлінням «Бурвод» №584 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод» в особі ТзОВ «Укрбурвод» та ДП «Івано-Франківський «Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» укладено мирову угоду в процесі виконання рішення суду №22/45 від 06.07.10р., яка була затверджена ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 1З.01.11р. у справі №22/45.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.10р. у справі №22/45 позов задоволено, стягнуто з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський "Облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УКРБУРВОД" в особі структурного підрозділу Львівського спеціалізованого управління "Бурвод" №584 303850,00грн. основного боргу, 53173,75грн. інфляційних нарахувань, 11887,61грн. 3% річних, всього 368 911,36 грн., а також 3689,12грн. сплаченого державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 1З.01.11р. у справі №22/45 затверджено мирову угоду, укладену між позивачем ТОВ "Будівельна компанія "УКРБУРВОД" в особі структурного підрозділу Львівського спеціалізованого управління "Бурвод" №584 та відповідачем ДП "Івано-Франківський "Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на наступних умовах:

- рішенням суду стягнуто з боржника в користь стягувача 372836,48 грн.;

- стягувач визнає, що на стадії виконання рішення боржником в погашення боргу сплачено стягувачу 200000,00 грн.;

- заборгованість по стягненню за рішенням суду на момент укладення мирової угоди складає 172836,48 грн.;

- боржник зобов'язується здійснити оплату заборгованості в порядку, передбаченому в даній ухвалі.

Окрім цього, 17.02.10р. між Львівським спеціалізованим управлінням «Бурвод» №584 ТОВ «Будівельна компанія «Укрбурвод» (замовник/відповідач) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець/позивач) укладено договір №17/1-02/2010 про надання правових послуг (а.с. 7-8). Згідно умов даного договору замовник доручає, а виконавець приймає замовлення на надання правових послуг щодо стягнення на користь замовника суми основного боргу та нарахованих, відповідно до чинного законодавства України, 3% річних, інфляційних витрат та штрафних санкцій за виконані роботи за Договором підряду №38 від 09.09.08р. з Філії «Мостова експлуатаційна дільниця» ДП «Івано-Франківський «Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», шляхом надання правових послуг замовнику по попередньому ознайомленню з матеріалами справи, вивченню і аналізу первинних бухгалтерських документів, підготовці досудової вимоги, акту звірки взаєморозрахунків з контрагентом, позовної заяви тощо, а також надання юридичних послуг по представництву інтересів замовника в судах всіх інстанцій, органах ДВС та безпосередньо при переговорах з боржником (п.п. 1.1. договору).

Умови договору №17/1-02/2010 від 17.02.10р. щодо суми договору, умови платежів та порядку здачі-приймання робіт аналогічні змісту викладеному вище договору 17-02/2010.

На виконання умов договору №17/1-02/2010, 21.12.10р. між Львівським спеціалізованим управлінням «Бурвод» №584 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод» в особі ТзОВ «Укрбурвод» та ДП «Івано-Франківський «Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» укладено мирову угоду в процесі виконання рішення суду №22/47 від 06.07.10р., яка була затверджена ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 1З.01.11р. у справі №22/47.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.10р. у справі №22/47 позов задоволено, стягнуто з ДП "Івано-Франківський "Облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УКРБУРВОД" в особі структурного підрозділу Львівського спеціалізованого управління "Бурвод" №584 227910,62грн. основного боргу, 39884,36грн. інфляційних нарахувань, 8916,61грн. трьох процентів річних, всього 276711,59грн., а також 2767,12грн. сплаченого державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 1З.01.11р. у справі №22/47 затверджено мирову угоду, укладену між позивачем ТОВ "Будівельна компанія "УКРБУРВОД" в особі структурного підрозділу Львівського спеціалізованого управління "Бурвод" №584 та відповідачем ДП "Івано-Франківський "Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на наступних умовах:

- рішенням суду стягнуто з боржника в користь стягувача 279714,71 грн.;

- стягувач визнає, що на стадії виконання рішення боржником в погашення боргу сплачено стягувачу 53017,35 грн.;

- заборгованість по стягненню за рішенням суду на момент укладення мирової угоди складає 226697,36 грн.;

- боржник зобов'язується здійснити оплату цих коштів (226697,36 грн.), в порядку, передбаченому мировою угодою.

По факту наданих послуг за договорами №17/1-02/2010 та №17-02/2010 від 17.02.10р. про надання правових послуг, на адресу замовника були надіслані акти прийому-передачі наданих послуг від 04.04.11р. (а.с. 24-25).

Позивачем зазначено, що загальна вартість наданих послуг за вищенаведеними договорами про надання правових послуг від 17.02.10р. становить 232 120,21 грн. (120107,24 + 112012,97).

Станом на сьогоднішній день оплата наданих послуг за договорами про надання правових послуг здійснена не була.

Надіслані акти прийому-передачі наданих послуг замовником безпідставно не підписані.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі угоди №17/1-02/2010 від 17.02.10р. та №17-02/2010 від 17.02.10р. є договорами про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене та перевіривши розрахунок суми основного боргу, суд вважає обґрунтованою до стягнення суму, що становить 110107,24 грн., яка складається з наступних винагород:

за виконання рішення господарського суду №22/45 від 06.07.10р. - 62915,68 грн. (30385,00 грн. - 10% від основного боргу + 32530,68 грн. - 50% від нарахованої виконавцем суми неустойки, трьох процентів річних, збитків і індексу інфляції);

за виконання рішення господарського суду №22/47 від 06.07.10р. - 47191,56 грн. (22491,07 грн. - 10% від основного боргу + 24400,49 грн. - 50% від нарахованої виконавцем суми неустойки, трьох процентів річних, збитків і індексу інфляції).

В задоволенні вимоги щодо стягнення 122012,98грн. основного боргу суд відмовляє за необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви розмір інфляційних складає 7427,22 грн. (а.с. 3).

Перевіривши даний розрахунок та взявши до уваги розмір основного боргу, що становить 110107,24 грн., суд прийшов до висновку, що за період з лютого 2011 року по грудень 2013 року сума інфляційних становить 4214,88 грн. В задоволенні вимог щодо стягнення 3212,34 грн. інфляційних, суд відмовляє.

Разом з тим, перевіривши розрахунок 3% річних (а.с. 3), з урахуванням обставин даної справи, господарський суд встановив, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 9764,85 грн. за період з 17.01.11р. по 31.12.13р. на суму 110107,24 грн. В задоволенні вимог щодо стягнення 889,80 грн. 3% річних, суд відмовляє.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 110107,23грн. - основного боргу, 4214,88грн. - інфляційних та 9764,85грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє за необґрунтованістю.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Львівського спеціалізованого управління "Бурвод" №584 Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" в особі ТзОВ "Укрбурвод" (10000, м. Житомир, вул. Чапаєва, 7. ід. код 01416317)

- на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід. номер НОМЕР_2) 124086,97 грн. заборгованості, з яких: 110107,24 грн. - основний борг, 4214,88 грн. - інфляційні, 9764,85 грн. - 3% річних, а також 2481,74 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.04.14

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.