Ухвала суду № 38343553, 15.04.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

УХВАЛА

"15" квітня 2014 р. Справа № 18/5007/24/12.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Сікорської Н.А.

розглянувши матеріали скарги Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м.Житомир)

на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (м. Київ)

у справі за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

До: Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

про стягнення 25562147,60грн.

За участю представників:

- заявника( боржника): Борушевська А.А. - довіреність №25/16 від 08.01.2014р.,

- відділу ДВС: Фещенко Д.М. - довіреність №4.4-03/4.4./1778 від 26.12.2013р.

та головного бухгалтера КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради Пашковського Й.Б.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.05.2012р. з урахуванням постанови Рівненського апеляційного господарського суду у справі №18/5007/24/12 позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 21507011,09 грн. основного боргу; 1164198,78 грн. пені; 974597,83 грн. 3% річних; 1417397,56 грн. інфляційних; 64380,00грн.

На виконання рішення господарського суду від 21.05.2012р. видано наказ від 18.07.2012р.

27.02.2014р. до суду від КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які полягають у об'єднані виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про визнання протиправною та скасуванню постанови про арешт коштів боржника від 03.02.2014 р. № ВП № 32276114.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.02.2014 скаргу було прийнято до розгляду.

31.03.2014 р. скаржник подав уточнення до скарги, згідно яких просить:

1) визнати недійсною постанову про арешт коштів боржника від 03.02.2014 ВП № 32276114 в частині накладення арешту на кошти КП "Житомиртеплоенерго" Житомирської міської ради, що знаходяться на р/р 26007055905883 відкритого ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 311744 та з р/р 26009301022079 ВАТ "Ощадбанк", МФО 311647;

2) зняти арешт з коштів КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, що знаходяться на р/р 26007055905883 відкритого ПАТ "Приватбанк" МФО 311744 та з р/р 26009301022079 ВАТ "Ощадбанк", МФО 311647.

Обгрунтовуючи вимоги скарги КП "Житомиртеплокомуненерго" скаржник вказує, що у відповідності до ст. 43 Конституції України, ст. 115 КзпП та ст. 24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата має виплачуватись працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Арешт рахунків не дає можливості здійснити розрахунки по виплаті заробітної плати, а також проводити роботи по ліквідації аварійних ситуацій в опалювальний період, які не підлягають відкладенню та потребують закупівлі необхідних матеріалів. Вважає, що невчасне проведення ремонтних робіт може призвести до зриву опалювального сезону, внаслідок чого населення міста, лікувальні, навчальні та інші соціально-важливі заклади міста залишаться без подачі тепла та гарячої води.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримала з підстав викладених у скарзі від 27.02.2014 р. та уточненнях до скарги від 31.03.2014 р.

Представник ДВС України щодо обставин, які викладені в скарзі та в письмових уточненнях до скарги заперечив. Дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України вважає такими, що ґрунтуються на приписах чинного законодавства.Зазначив, що питання про зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунках скаржника мають вирішуватись у відповідності до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження".

Стягувач свого представника в судове засідання не направив. Факсимільним зв'язком до суду надійшли заперечення, згідно яких стягувач просить в задоволенні скарги відмовити. Дії державного виконавця з виконання наказу господарського суду Житомирської області вважає правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства. Також звертає увагу, що кошти, які надходять ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ перераховуються НАК "Нафтогаз України", які остання перераховує на подальше погашення боргу за природний газ перед іноземними постачальниками та до Державного бюджету України.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, в тому числі наказів господарських судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2012р. стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Житомирської області від 18 липня 2012р. по справі 18/5007/24/12 (т.2, а.с.15-17).

12.09.2012р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим документом (т.2, а.с.21-22).

Постановою державного виконавця від 03.02.2014 виконавче провадження № 34351744 з примусового виконання наказу №18/5007/24/12 приєднано до виконавчого провадження №41851495, яке веде Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ (а.с. 73 т.3).

Постановою державного виконавця від 03.02.2014 (а.с. 161 т.3) об'єднано виконавчі провадження №32446345, 32276114, 34351744 у зведене виконавче провадження №41851495, яке веде Відділ примусового виконання рішення Державної виконавчої служби України.

Згідно ч. 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, згідно п. 6 ч. 3 зазначеного Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

За приписами ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

З урахуванням вищеказаних норм Закону, державним виконавцем було вжито відповідних заходів до примусового виконання рішення.

Так, на електронний запит, який надсилався до Державної податкової служби України, державною виконавчою службою отримано перелік рахунків КП "Житомиртеплокомуненерго" а.с. 159, 160 т. 3).

Постановою від 03.02.2014 (а.с. 162-163 т.3) державним виконавцем накладено арешт на кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках боржника - КП "Житомиртеплокомуненерго" в межах суми 57852472,69грн.

Частиною 5 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом:

кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки";

суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010), отримані від замовників морських, річкових суден, інших плавучих засобів та суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення або від замовників ремонту, модернізації морських, річкових суден, інших плавучих засобів та суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення, а також кошти у вигляді кредитів, які зазначені підприємства спрямовують на фінансування будівництва або ремонту морських, річкових суден, а також на виготовлення або ремонт суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення, що перебувають на окремих рахунках зазначених підприємств.

Правова природа коштів, щодо яких державний виконавець вчинив виконавчі дії, а саме наклав арешт для подальшого їх стягнення, це кошти, направлені на виплату заробітної плати. Тобто, це кошти, на які Законом не накладено заборони щодо їх стягнення.

За таких обставин, дії державного виконавця з накладення арешту на кошти боржника є правомірними, не суперечать Закону та вчинені в межах повноважень та з дотриманням визначеної Законом процедури.

З огляду на викладене, скарга боржника щодо визнання недійсною постанови від 03.02.2014 ВП № 32276114 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти КП "Житомиртеплоенерго", що знаходяться на р/р 26007055905883, відкритого ПАТ КБ "Приватбанк" та з р/р 26009301022079 відкритого у ВАТ "Ощадбанк", є безпідставною, такою, що не грунтується на нормах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягає.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується...

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом...

Конституція України (ч. 3 ст. 8) закріплює, що її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У постанові Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 01.11.1996 № 9 закріплено: "Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй".

Частиною 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частини 5 та 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачають, що за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Згідно Податкового кодексу України роботодавець як податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі. Крім того, роботодавець зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010.

Як вбачається зі змісту скарги скаржник посилається на те, що на арештованих рахунках № 26007055905883 (відкритий у ПАТ КБ "Приватбанк") та № 26009301022079 (відкритий у ВАТ "Ощадбанк") акумулюються кошти, якими проводиться виплата заробітної плати працівникам підприємства.

В підтвердження вищевикладених обставин позивачем надано:

- Договір №546-4/12 з обслуговування, відпуску платіжних карток, зарахування на рахунки у безготівковому порядку заробітної плати та інших виплат співробітникам підприємства від 28.12.2012 та Договір №545-4/12 про надання послуг з грошового посередництва (прийому платежів від фізичних осіб) від 28.12.2012, які укладені між КП "Житомиртеплокомуненерго" та ПАТ КБ "Приватбанк" (а.с. 171-174 т.3);

- Договір №27/2-37 про розрахунково-касове обслуговування від 16.11.2009, укладений між КП "Житомиртеплокомуненерго" та ВАТ "Державний ощадний банк України" (а.с. 175 т.3);

- довідку ПАТ КБ "Приватбанк" №Э/ZR.0.0.0.0/2-199 від 03.04.2014 (а.с. 14 т.4)

- банківські виписки (а.с. 176-180 т.3).

- звіти про дебетові та кредитові операції по рахунку № 26007055905883, відкритого у ПАТ КБ "Приватбанк" (183-197 т. 3)

-оборотно-сальдові відомості по рахунку 311 "поточний в Ощадбанк" (а.с. 17-31 т.4 за період 2013 р.- перший квартал 2014 р.)

-оборотно-сальдові відомості по рахунку 311 "поточний в ПАТ "Приватбанк" (а.с. 198-200 т. 3; 32-43 т.4)

- пояснювальну записку щодо розміру щомісячної заробітної плати працівників КП "Житомиртеплокомуненерго" (а.с. 15 т.4)

- довідку про суми перерахованих коштів на рахунок № 26007055905883, відкритий у ПАТ КБ "Приватбанк" за період 2013 р. та першийквартал 2014 р. (а.с. 16 т.3).

Судом здійснено аналіз вищевказаних документів та встановлено, що працівникам КП "Житомиртеплокомуненерго" заробітна плата виплачується через ПАТ КБ "Приватбанк" згідно договору №546-4/12 ПАТ КБ "Приватбанк", укладеного між КП "Житомиртеплокомуненерго" та ПАТ КБ "Приватбанк", у відповідності до якого банк надає послуги КП "Житомиртеплокомуненерго" з розрахунково-касового обслуговування, у частині відкриття карткових рахунків з видачею платіжних карток міжнародних платіжних систем на користь фізичних осіб - працівників Клієнта, їх обслуговування, а так само в частині зарахування заробітної плати та інших виплат, передбачених чинним законодавством України і не пов'язаних із здійсненням підприємницької та інвестиційної діяльності співробітниками клієнта.

Згідно довідки ПАТ КБ "Приватбанк" №Э/ZR.0.0.0.0/2-199 від 03.04.2014 (а.с. 14, т.4) виплати на рахунок 29240057272884 для зарахування заробітної плати працівникам підприємства проводяться з розрахункового рахунку № 26007055905883.

Судом встановлено, що рахунок № 26007055905883 також відкритий У ПАТ КБ "Приватбанк" згідно Договору №545-4/12 про надання послуг з грошового посередництва (прийому платежів від фізичних осіб) від 28.12.2012, які укладені між КП "Житомиртеплокомуненерго" та ПАТ КБ "Приватбанк" (а.с. 171-174 т.3).

З оборотно-сальдових відмостей по рахунку 311 "поточний в ПАТ "Приватбанк" за період 2013 р. - перший квартал 2014 р. (а.с. 198-200 т. 3; 32-43 т.4) вбачається, що виплата заробітної плати та кошти на виплату заробітної плати надходять саме на рахунок № 26007055905883.

Таким чином, накладення арешту на рахунок позивача - р/р 26007055905883, відкритого ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 311744, який призначений для виплати заробітної плати, дійсно унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам, які працюють на підприємстві, що призводить до порушення їх конституційних прав.

У відповідності до ч. 1 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частина 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", передбачає зняття арешту з майна чи коштів за рішенням суду у випадку незавершеного виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з коштів позивача, що знаходяться на його р/р 26007055905883, відкритого ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 311744, який призначений для виплати заробітної плати слід зняти арешт.

Щодо зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунку 26009301022079 ВАТ «Ощадбанк», то судом встановлено, що він відкритий згідно договору №27/2-37 про розрахунково-касове обслуговування від 16.11.2009 (а.с. 10 т.4), укладеного між ВАТ "Державний ощадний банк України" та КП "Житомиртеплокомуненерго", його предметом є приймання від фізичних осіб на користь клієнта установами банку в м. Житомирі платежів, що внесені готівкою за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання.

Зважаючи на твердження скаржника про те, що з рахунку 26009301022079, який відкрито у ВАТ «Ощадбанк", здійснюється поповнення обігових коштів на рахунку, відкритому у ПАТ КП "Приватбанк", суд здійснив аналіз оборотно-сальдових відомостей по рахунку 311 "поточний Ощадбанк" за період 2013 р.- перший квартал 2014 р. (а.с. 17-31 т.4), банківські виписки по рахунку 26009301022079 (а.с. 176-180 т.3) та встановив, що з нього частково зараховувались кошти на р/р 26007055905883, відкритий ПАТ КБ «Приватбанк» за призначенням платежу: "Поповнення обігових коштів". Водночас, згідно виписки по рахунку, кошти з останнього направляються на оплату інших господарських операцій боржника, що спростовує твердження скаржника про необхідність зняття арешту з коштів на цьому рахунку.

За таких обставин, підстави для зняття арешту з коштів, що знаходяться на р/р №26009301022079, який відкритий у ВАТ "Ощадбанк" відсутні.

З огляду на викладене, скарга підлягає задоволенню лише в частині зняття арешту з коштів на рахунку Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради № 26007055905883, відкритого ПАТ КБ «Приватбанк» МФО.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго "Житомирської міської ради на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задовольнити частково.

2. Зняти арешт з коштів на рахунку Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Київська, 48, ід. код 35343771) № 26007055905883, відкритого ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 311744.

3. В іншій частині скаргу залишити без задоволення.

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам

4 - Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (м.Київ, вул.Артема, 73)