Постанова № 38343232, 09.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 року № 813/1075/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,

представника позивача Гук І.І.,

представник відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Групп ЛТД» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Групп ЛТД» (далі - ТзОВ «Інвест Груп ЛТД») звернувся до суду з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.01.2014 року № 0000032200 та № 0000022200.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.05.2012 року по 31.12.2012 року, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є незаконними та базуються лише на суб'єктивних припущеннях податкового органу. Зазначають, що спірні господарські операції підтверджується наявними оригіналами первинних документів, що були надані контролюючому органу в ході перевірки.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 09.04.2014 року не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить його підпис у розписці, наявній в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалив розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, згідно ч. 6 ст. 71 КАС України.

Незважаючи на неявку представника суб'єкта владних повноважень в судове засідання, суд враховує наявні в матеріалах справи письмові заперечення представника відповідача проти позову ТзОВ «Інвест Групп ЛТД», відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки при проведенні перевірки встановлено порушення позивачем п. 44.1, п.44.3 ст. 44, п. 138.2 ст. 138 ПК України, що призвело до завищення ТзОВ «Інвест Груп ЛТД» витрат на збут у 4 кварталі 2012 року всього в сумі 613 166 грн. та порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення підприємством податкового кредиту на загальну суму 122 634 грн. по операціях з придбання послуг, факт використання яких у господарській діяльності платника податку не підтверджено документально, у зв'язку з чим податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які вважає обґрунтованими і підстав для їх скасування немає, тому підстав до задоволення позову ТзОВ «Інвест Групп ЛТД» не вбачає.

Заслухавши пояснення представника позивача, беручи до уваги письмові заперечення представника відповідача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Городоцькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено перевірку ТзОВ «Інвест Групп ЛТД», за результатами якої 16.01.2014 року складено акт № 4/22-10/38169123 (а.с.65-104) про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Інвест Групп ЛТД», код ЄДРПОУ 38169123 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.05.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 03.05.2012 року по 31.12.2012 року (далі - Акт перевірки).

Даним актом перевірки було задокументовано порушення п. п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-V (із внесеними змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми, що підлягає сплаті до бюджету по податку на додану вартість, всього на 122 634,00 грн., в тому числі в розрізі періодів за жовтень 2012 року на 95458,00 грн., за листопад 2012 року на 9059,00 грн., за грудень 2012 року на 18117,00 грн.; та порушення п. 44.1, п. 44.3. ст. 44, п.138.2 ст. 138 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено об'єкт оподаткування з податку на прибуток за 4 квартал 2012 року на 613 166,00 грн. (звітний період 2-4 квартали 2012 року), що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2012 року в сумі 128 765,00 грн.

На підставі Акта перевірки Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 року № 0000032200, відповідно до якого ТзОВ «Інвест Групп ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток на 128765,00 грн. та нарахована штрафна санкція у розмірі 32192,00 грн. (а.с.106) та податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 року № 0000022200, відповідно до якого ТзОВ «Інвест Групп ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість на 122634,00 грн. та нарахована штрафна санкція у розмірі 30659,00 грн. (а.с.105).

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на положеннях акта Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № 4/22-10/38169123, в якому зазначено, що досліджені перевіркою фактичні дані вказують на відсутність в діях ТзОВ «Інвест Групп ЛТД» економічної доцільності витрат на дані послуги та причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, направленої на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, та наміру придбання платником податку послуг для їх подальшого використання у господарській діяльності; в актах наданих послуг з організації наземного перевезення не зазначено маршруту перевезень, не вказано який саме транспорт використовувався при організації наземного перевезення; в актах надання послуг з документаційної обробки, організації митного досмотру, понесених затрат за якого саме товару проводився митний огляд, місце здійснення митного огляду; первинні документи не містять даних, які б підтверджували фактичне здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим, відсутня підстава для включення до складу витрат.

З даними висновками податкового органу суд не погоджується, з наступних підстав.

Суд звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, порядок формування витрат та обчислення податку на прибуток.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та ТзОВ «Дамко Україна ЛТД» укладено Договір про надання послуг від 07.09.2012 року № О-0054/12 (а.с.30-39), відповідно змісту якого ТзОВ «Дамко Україна ЛТД» (Виконавець) надає Замовнику (позивачу) комплекс послуг, що складаються з двох груп:

- відповідно до п.п. 1.1.1. договору - транспортно-експедиційні послуги по організації і забезпеченні мультимодального перевезення (перевезення різними видами транспорту), імпортних, експортних, транзитних вантажів Замовника і вантажів Замовника в 20-ти, 40-ка і більше 40-футових контейнерах стандартів ISP від місця, вказаного Замовником, до місця призначення, по обговореному маршруту, включаючи організацію і забезпечення в залежності від маршруту: (розробка оптимального маршруту перевезення контейнерів з вантажами Замовника; фрахтування (букинг) морських суден для доставки контейнерів з вантажами Замовника морем; організація міжнародного автоперевезення вантажів; оплата від імені і за рахунок Замовника всіх митних платежів, зборів і інших обов'язкових платежів, пов'язаних з митним оформленням вантажів Замовника; організація страхування вантажів; а також послуг, необхідність в яких може виникнути в ході організації і забезпечення комплексу вище вказаних послуг;

- відповідно до п.п. 1.1.2. договору - послуг, спрямованих на забезпечення безперервності перевезення, які, в залежності від типу вантажу і вимог Замовника, можуть включати: перевалку контейнерів з вантажами Замовника з одного виду транспорту на інший на території Державного підприємства «Одеський морський торговий порт», Державного підприємства «Іллічівський морський торговий порт», інших спеціалізованих контейнерних і складських терміналів, в тому числі :вантажно-розвантажувальні роботи і зберігання, експедирування в порту; стафірування і консолідація вантажів в контейнери для подальшої відправки вказаним видом транспорту, або розстафірування контейнерів з вантажем Замовника; послуги, пов'язані з сепаруванням, кріпленням / спецкріпленням вантажу в транспортному засобі; сприяння в проведенні митного оформлення вантажів Замовника/ контейнерів з вантажами Замовника при перетині державного кордону України; сприяння в документальному оформленні вантажу у відповідності з діючим законодавством України, нормативними актами,діючими в морських портахі на окремих видах транспорту; перевезення вантажу і контейнерів з вантажами Замовника авто- або з/д транспортом по території України, яке не підпадає під визначення міжнародного перевезенні у відповідності з законодавством України; доставка вантажу і контейнерів з вантажем Замовника в /до портів України і інших портів згідно вказівки Замовника, спеціалізованих контейнерних і складських терміналів, включаючи Державне підприємство «Одеський морський торговий порт» і Державне підприємство «Іллічівський морський торговий порт» в залежності від контексту) автомобільним і /або залізничним транспортом або доставка вантажів вказаним видом транспорту з порта до місця призначення, визначеного Замовником; інші послуги, пов'язані з обслуговуванням вантажів Замовника, в тому числі, але не вичерпно, оформлення документів, контроль місця знаходження вантажу, організація зважування, сканування і інші.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та КТ «Донтрансгарант і компанія» укладено Договір про надання послуг з видачі фінансових гарантій у вигляді документа з метою забезпечення сплати митних платежів від 04.10.2012 року №32ЕР (а.с.58-62), відповідно змісту якого КТ «Донтрансгарант і компанія» (Незалежний фінансовий посередник) зобов'язується надати Принципалу (позивачу) фінансові гарантії забезпечення сплати митних платежів в порядку, передбаченому Митним кодексом України щодо товарів, визначених постановою КМУ від 21.05.2012 року №461.

На підтвердження виконання умов договору між позивачем та ТзОВ «Дамко Україна ЛТД» про надання послуг від 07.09.12 року № О-0054/12 позивачем надано до матеріалів справи копії актів приймання-передачі № IS20535001 від 05.10.2012 року, № IS20535101 від 05.10.2012 року, № IS20535201 від 05.10.2012 року, № IS20535102 від 05.10.2012 року, № IS20535002 від 05.10.2012 року, № IS20535202 від 05.10.2012 року, № IS20536902 від 16.10.2012 року, № IS20539103 від 16.10.2012 року, № IS20535004 від 16.10.2012 року, № IS20542102 від 16.10.2012 року, № IS20535104 від 16.10.2012 року, № IS20535005 від 16.10.2012 року, № IS20539105 від 16.10.2012 року, № IS20542502 від 31.10.2012 року, № IS20542402 від 31.10.2012 року, № IS20543502 від 31.10.2012 року, № ОS21297701 від 31.10.2012 року, № IS20542601 від 02.11.2012 року, підписані та скріплені печатками ТзОВ «Дамко Україна ЛТД»та ТзОВ «Інвест Групп ЛТД», копії Екологічних декларацій № 32023, №32024, № 33429, № 31875 підписані та скріплені печаткою ТзОВ «Дамко Україна ЛТД» та митним органом, копії Нарядів № 7883, № 7882, № 7942, № 7943, підписані та скріплені печаткою ТзОВ «Дамко Україна ЛТД» та митним органом, копію відомості про взаєморозрахунки позивача з контрагентом ТзОВ «Дамко Україна ЛТД» за період з 01.01.2012 року по 31.12.12 року, копію Договору про послуги перевезення, укладеного між ТзОВ «Дамко Україна ЛТД» та ТОВ «Галеон Форвардінг» на виконання умов договору між позивачем та контрагентом ТзОВ «Дамко Україна ЛТД»; копії вантажно-митної декларації № 7130, СMR № 41891, коносаменту № 602221196, інвойсу № 10525795-1; копії Вантажно-митної декларації № 5145, CMR № 14825, коносаменту MSCUTG157104, інвойсу № 0102844Е12-G від 12.09.2012 року; копії Вантажно-митної декларації № 6675, CMR № 14826, коносаменту MSCUTG157039, інвойсу № 0102844Е12-F; копії Вантажно-митної декларації № 2988, CMR № 27053, коносаменту MSCUTG157088, інвойсу № 0102844Е12-D; копії Вантажно-митної декларації № 8158, CMR № 14848, коносаменту MSCUTG157062, інвойсу № 0102844Е12-Е; копії Вантажно-митної декларації № 4031, CMR № 14845, коносаменту MSCUTG157005, інвойсу № 0102844Е12-А; копії Вантажно-митної декларації № 4032, CMR № 14843, коносаменту MSCUTG157070 інвойсу № 0102844Е12-В; копії Вантажно-митної декларації № 8156, CMR № 14822, коносаменту MSCUJ3209804, інвойсу № 0102883Е12-Е; копії Вантажно-митної декларації № 3003, CMR № 36455, коносаменту MSCUJ3209994, інвойсу № 0102883Е12-A; копії Вантажно-митної декларації № 6626, CMR № 14820, коносаменту MSCUJ3209911, інвойсу № 0102883Е12-G; копія Вантажно-митної декларації № 8145, CMR № 14821, коносаменту MSCUJ3209861, інвойсу № 0102883Е12-F; копії Вантажно-митної декларації № 2987, CMR № 36006, коносаменту MSCUJ3209838, інвойсу № 0102883Е12-B; копії Вантажно-митної декларації № 7073, CMR № 19594, коносаменту MSCUJ3209895від 12.09.2012 року, інвойсу № 0102883Е12-C; копії Вантажно-митної декларації № 4019, CMR № 14823, коносаменту MSCUJ3209853, інвойсу № 0102883Е12-D; копії Вантажно-митної декларації № 5116, CMR № 26280, Коносаменту SSZ642734, інвойсу № 010267Е12-A; копії Вантажно-митної декларації № 5090, CMR № 12546, коносаменту MSCUTG152063, інвойсу № 0102714Е12-D; копії Вантажно-митної декларації № 4991, CMR № 13066, коносаменту MSCUTG152121, Інвойсу № 0102714Е12-B; копії Вантажно-митної декларації № 5079, CMR № 85948, коносаменту MSCUTG152113, Інвойсу № 0102714Е12-C; копії Вантажно-митної декларації № 2927, CMR № 6699, коносаменту MSCUTG152089, Інвойсу № 0102714Е12-A; копії Вантажно-митної декларації № 2921, CMR № 8609, коносаменту MSCUTG150281, Інвойсу № 0102554Е12-F; копії Вантажно-митної декларації № 8048, CMR № 12556, коносаменту MSCUTG150091, Інвойсу № 0102554Е12-I; копії Вантажно-митної декларації № 6515, CMR № 12554, коносаменту MSCUTG150752, інвойсу № 0102686Е12-A; копії Вантажно-митної декларації № 4958, CMR № 12557, коносаменту MSCUTG150059, Інвойсу № 0102554Е12-H; копії Вантажно-митної декларації № 5044, CMR № 12558, коносаменту MSCUTG150182, Інвойсу № 0102554Е12-G; копії Вантажно-митної декларації № 5126, CMR № 14819, коносаменту MSCUJ3209739, інвойсу № 0102883Е12-A; копії Вантажно-митної декларації № 7104, CMR № 14849, коносаменту MSCUTG157120, Інвойсу № 0102844Е12-C; копії Вантажно-митної декларації № 8168, CMR № 9230, Коносаменту 602216989, Інвойсу № 10525504-1.

Судом встановлено що на виконання умов договору, укладеного позивачем з ТзОВ «Дамко Україна ЛТД», останнім було виписано податкові накладні №71 від 05.10.2012 року, №72 від 05.10.2012 року, №73 від 05.10.2012 року, №74 від 05.10.2012 року, №75 від 05.10.2012 року, №76 від 05.10.2012 року, №100 від 16.10.2012 року, №163 від 16.10.2012 року, №98 від 16.10.2012 року, №99 від 16.10.2012 року, №101 від 16.10.2012 року, №102 від 16.10.2012 року, №164 від 16.10.2012 року, №103 від 16.10.2012 року, №162 від 16.10.2012 року, № 193 від 31.10.2012 року, №192 від 31.10.2012 року, №194 від 31.10.2012 року, №195 від 31.10.2012 року, №38 від 02.11.2012 року, що не заперечується відповідачем та підтверджується актом перевірки від 16.01.2014 року № 4/22-10/38169123.

На підтвердження виконання умов договору з КТ «Донтрансгарант і компанія» про надання послуг з видачі фінансових гарантій у вигляді документа з метою забезпечення сплати митних платежів від 04.10.2012 року №32ЕР позивачем надано до матеріалів справи копію договору, копію акта приймання-передачі № 1-00001475 за жовтень 2012 року, підписаного та скріпленого печаткою позивача та КТ «Донтрансгарант і компанія» , в якому міститься інформація про дату надання послуги, № заявки про надання послуги, кількість послуг, одиниця виміру- грн., сума вартості послуг, транспортного засобу, код товару, вага товару, № наданої гарантії, відомості про дату та місце складання акту та реквізити і підписи сторін Договору.

Позивачем також надано копії Вантажно-митної декларації № 7104, копії Вантажно-митної декларації № 5126, копії Вантажно-митної декларації № 5079, копії Вантажно-митної декларації № 5090, копії Вантажно-митної декларації № 4991, копії Вантажно-митної декларації № 4019, копії Вантажно-митної декларації № 5116, копії Вантажно-митної декларації № 2987, копії Вантажно-митної декларації № 7073, копії Вантажно-митної декларації № 6626, копія Вантажно-митної декларації № 8145, копії Вантажно-митної декларації № 8156; копії Вантажно-митної декларації № 3003, копії Вантажно-митної декларації № 4031, копії Вантажно-митної декларації № 4032, копії Вантажно-митної декларації № 2988, копії Вантажно-митної декларації № 8158, копії Вантажно-митної декларації № 5145, копії Вантажно-митної декларації № 6675, у графі №44 (2 арк. ВМД) яких зазначено номер фінансової гарантії, що надавалась контрагентом КТ «Донтрансгарант і компанія» Позивачу.

Судом встановлено що на виконання умов договору, укладеного позивачем з КТ «Донтрансгарант і компанія», останнім було виписано податкову накладну №106 від 11.10.2012 року та №183 від 17.10.2012 року, що не заперечується відповідачами та підтверджується актом перевірки від 16.01.2014 року № 4/22-10/38169123.

Оплата позивачем послуг, отриманих від КТ «Донтрансгарант і компанія» та ТзОВ «Дамко Україна ЛТД» підтверджується копією відомості про взаєморозрахунки з контрагентами, актом перевірки від 16.01.2014 року № 4/22-10/38169123 та не заперечується відповідачем.

Враховуючи те, що надання позивачу послуг підтверджене дослідженими в судовому засіданні розрахунковими та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, доведеність подальшого використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача та економічної доцільності, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача порушення позивачем п. п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-V (із внесеними змінами та доповненнями) та заниження суми, що підлягає сплаті до бюджету по податку на додану вартість, всього на 122 634,00 грн. та порушення позивачем п. 44.1, п. 44.3. ст. 44, п. 138.2 ст. 138 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено об'єкт оподаткування з податку на прибуток за 4 квартал 2012 року на 613 166,00 грн. (звітний період 2-4 квартали 2012 року), що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2012 року в сумі 128 765,00 грн.

Суд погоджується з твердженням позивача, що економічна доцільність витрат на послуги надані контрагентами Позивачу очевидна, оскільки, останній є підприємством, одним із видів діяльності якого є оптова торгівля м'ясними продуктами. У власності та на балансі підприємства відсутні вантажні транспортні засоби, які могли б використовуватись позивачем для транспортування Товару та спеціалісти з області логістики, що з огляду на закономірності ведення господарської діяльності підприємства із вказаним видом діяльності, пояснює економічну та господарську потребу підприємства Позивача у придбанні послуг, що в подальшому використовуються останнім у власній господарській діяльності.

Оцінюючи ж правомірність (економічну доцільність) витрат Позивача на придбання вищевказаних послуг, податковий орган фактично вийшов за межі своєї компетенції, що полягає у здійсненні податкового контролю, а не в аналізі планування суб'єктом господарювання своєї фінансово-економічної діяльності. Для цілей оподаткування обґрунтованість витрат платника має оцінюватися з урахуванням обставин, що свідчать про намір платника отримати економічний ефект в результаті реальної підприємницької або іншої економічної діяльності. При цьому податковий орган не вправі перевіряти економічну доцільність рішень платників, які у сфері господарювання наділені самостійністю та правом вільного вибору планування та ведення власної господарської діяльності.

Крім того, наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагента позивача на момент укладення чи виконання договорів або відсутності у нього статусу платника ПДВ.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносин суд виходив з наступних приписів.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, підставою для нарахування податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. .

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Зокрема згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Відповідно до п. 44.4 ст. 44 ПК України якщо документи, визначені у 44.1. цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених 44.3 цієї статті.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; { Пункт 138.8 статті 138 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011, зміненого Законом № 4014-VI (4014-17) від 04.11.2011 року - застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду } вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат;

Відповідно до п. п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (із змінами та доповненнями), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місцескладання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Товарно-транспортна накладна CMR - це первинний документ, який призначений для списання товарно-матеріальних цінностей у продавця, облік їх на шляху переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку у покупця, а також для розрахунків при перевезені вантажу та обліку виконаної роботи та відповідає усім вимогам надання первинним документам юридичної сили та доказовості.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідачем не надано доказів щодо несплати податків контрагентами позивача чи наявності відомостей про скасування державної реєстрації таких контрагентів тощо.

Враховуючи дослідженні вище обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно на підставі достовірних даних відображених у податкових накладних сформовано податковий кредит позивачем не порушено порядок формування витрат та обчислення податку на прибуток; правочини, укладені позивачем з його контрагентами відповідають нормам чинного законодавства України, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення дослідженої судом господарської діяльності Позивача із вказаними контрагентами з врахуванням економічної доцільності витрат Позивача на дані послуги та причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин та іншими письмовими та речовими доказами представленими суду.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем п. п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-V (із внесеними змінами та доповненнями), що на думку перевіряючих, призвело до заниження суми, що підлягає сплаті до бюджету по податку на додану вартість, всього на 122 634,00 грн., в тому числі в розрізі періодів за жовтень 2012 року на 95458,00 грн., за листопад 2012 року на 9059,00 грн., за грудень 2012 року на 18117,00 грн., та висновок податкового органу про порушення позивачем п. 44.1, п. 44.3. ст. 44, п.138.2 ст. 138 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено об'єкт оподаткування з податку на прибуток за 4 квартал 2012 року на 613 166,00 грн. (звітний період 2-4 квартали 2012 року), що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2012 року в сумі 128 765,00 грн. є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 28.01.2014 року № 0000022200 та № 0000032200 - є безпідставними та неправомірними, а тому позовні вимоги ТзОВ «Інвест Групп ЛТД» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесених ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області від 28.01.2014 року №0000022200.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області від 28.01.2014 року №0000032200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Групп ЛТД» (81500, Львівська область, м. Городок,, вул. Львівська, 641, ЄДРПОУ 38169123) судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Сидор Н.Т.

Повний текст постанови складено та підписано 14.04.2014 року.