Рішення № 38343050, 16.04.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2014 р.Справа № 5017/3760/2012

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Одесагаз"

про стягнення 36 738 222,43 грн.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства „Одесагаз"

до Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення 71 488 648,34 грн.

Головуючий - Степанова Л.В.

Судді - Брагіна Я.В.

Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: Старчак А.А. за довіреністю

Від відповідача: Ельчибекян І.М. за довіреністю

Суть спору: про стягнення 36 738 222,43 грн.

У судовому засіданні від 01.08.2013р. оголошено перерву до 06.08.2013р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні від 24.12.2013р. оголошено перерву до 27.12.2013р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні від 05.02.2014р. оголошено перерву до 20.02.2014р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні від 20.02.2014р. оголошено перерву до 06.03.2014р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні від 06.03.2014р. оголошено перерву до 25.03.2014р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні від 25.03.2014р. оголошено перерву до 16.04.2014р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 36 738 222,43 грн. В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе за договором купівлі - продажу природного газу № 14/161/11 від 31.01.2011р. зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати отриманого природного газу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.12.2012р. було порушено провадження по справі № 5017/3760/2012.

17.01.2013р. Публічне акціонерне товариство „Одесагаз" звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою (вх. № 271/2013) до Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з останнього збитків, завданих неналежним встановленням граничного обсягу виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу у розмірі 71 488 648,34 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2013р. прийнято зустрічний позов Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" до Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з останнього збитків, завданих неналежним встановленням граничного обсягу виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу у розмірі 71 488 648,34 грн. для спільного розгляду з первісним позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 36 738 222,43 грн.

У судовому засіданні від 17.01.2013р. представником позивача було заявлене клопотання (вх. № 1668/2013) про залучення до матеріалів справи банківських виписок, які підтверджують часткову оплату боргу відповідачем.

У судовому засіданні від 12.02.2013р. представник відповідача звернувся з клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів (вх. № 16977/2013).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2013р. строк розгляду справи № 5017/3760/2012 було продовжено до 07.03.2013р.

25.02.2013р. до матеріалів справи надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" № 21/17-55 від 25.02.2013р. (вх. № 6466/2013) про проведення комплексного будівельно-технічного та економічного експертного дослідження проведення якого доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У судовому засіданні від 26.02.2013р. представником позивача було надано відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 6727/2013).

У судовому засіданні від 26.02.2013р. представником відповідача було надано відзив на позовну заяву № 21/17-126 від 25.02.2013р. (вх. № 6725/2013).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.03.2013р. справу № 5017/3760/2012 було призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 07 березня 2013 року справу № 5017/3760/2012 призначено до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Смелянець Г.Є. та суддя Меденцев П.А.

У судовому засіданні від 28.03.2013р. представником позивача булі надані пояснення щодо проведення експертного дослідження від 22.03.2013р. (вх. № 10270/2013).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2013р. по справі № 5017/3760/2012 було призначено судову експертизу проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

10 липня 2013р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх. № 20931/13 від 10.07.2013р.) про забезпечення додатковими документами та матеріалами, які необхідні для надання висновку судової економічної експертизи.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 10.07.2013 року у зв'язку з тим, що суддя Смелянець Г.Є. знаходиться на лікарняному, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх. № 20931/13 від 10.07.2013р.) по справі № 5017/3760/2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддів Брагіної Я.В. та Меденцева П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2013р. клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз по справі № 5017/3760/2012 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддів Брагіної Я.В. та Меденцева П.А. та провадження у справі поновлено.

02.08.2013р. до матеріалів справи надійшли додаткові документи від відповідача № 21/17-395 від 02.08.2013р. (вх. № 23513/13).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2013р. провадження у справі № 5017/3760/2012 було зупинено та для проведення судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2013р. до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз були направлені документи, надані сторонами на виконання клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх. № 20931/13 від 10.07.2013р.).

09.09.2013р. до господарського суду Одеської області надійшов висновок експерта № 4370/13-45 від 29.08.2013р. за результатами проведення судово-економічної експертизи разом із супровідним листом № 4370/13-45 від 29.08.2013р. (вх. № 26826/13) та матеріалами справи № 5017/3760/2012.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 26.09.2013 року у зв'язку з тим, що суддя Брагіна Я.В. знаходиться у відпустці, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) справу № 5017/3760/2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддів Д'яченко Т.Г. та Меденцева П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2013р. справу № 5017/3760/2012 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Д'яченко Т.Г. та суддя Меденцев П.А.

16.10.2013р. до матеріалів справи надійшли доповнення та пояснення відповідача № 21/17-475 від 15.10.2013р. (вх. № 30967/13) щодо позову та зустрічного позову.

01.11.2013р. до матеріалів справи надійшли пояснення відповідача № 21/17-489 від 01.11.2013р. (вх. № 33324/13) щодо розрахунку пені та застосування строку спеціальної позовної давності.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 04.11.2013 року у зв'язку з тим, що суддя Д'яченко Т.Г. перебуває у відрядженні та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), справу № 5017/3760/2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Брагіна Я.В. та суддя Меденцев П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2013р. справу № 5017/3760/2012 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Брагіна Я.В., суддя Меденцев П.А.

15.11.2013р. до матеріалів справи надійшли пояснення відповідача № 21/17-518 від 14.11.2013р. (вх. № 34841/13) щодо зустрічного позову.

05.12.2013р. до матеріалів справи надійшли пояснення відповідача № 21/17-544 від 03.12.2013р. (вх. № 36964/13) та доповнення до зустрічного позову.

У судовому засіданні від 24.12.2013р. представником позивача було надано заяву про уточнення позовних вимог № 14/2-1995 від 20.12.2013р. (вх. № 39580/13) згідно з якою позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 18 680 000 грн., пеню у розмірі 5 660 336,90 грн., інфляційні витрати у розмірі 842 427,24 грн. та 3% річних у розмірі 1 880 996,47 грн., всього - 27 063 760,61 грн.

У судовому засіданні від 24.12.2013р. представником відповідача було надане клопотання про продовження строку розгляду справи (вх. № 39871/13).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2013р. строк розгляду справи № 5017/3760/2012 було продовжено до 20.01.2014р.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 13.01.2014 року справу № 5017/3760/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України" до відповідача Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" про стягнення 36 738 222,43 грн. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Степанова Л.В., суддя Горячук Н.О., суддя Брагіна Я.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.01.2014р. справу № 5017/3760/2012 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Горячук Н.О., суддя Брагіна Я.В.

03.02.2014р. до матеріалів справи надійшли пояснення відповідача № 21/17-61 від 03.02.2014р. (вх. № 2777/14).

У судовому засіданні від 05.02.2014р. представником позивача було надано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів (вх. № 2969/14).

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 06.03.2014 року у зв'язку з тим, що суддя Горячук Н.О. знаходиться на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), справу № 5017/3760/2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Погребна К.Ф. та суддя Брагіна Я.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2014р. справу № 5017/3760/2012 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Погребна К.Ф. та суддя Брагіна Я.В.

Розглянув матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

31 січня 201 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/161/11 (надалі - договір № 14/161/11 від 31.01.2011р.) відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати Покупцеві в 2011 році імпортований природний газ, надалі - газ, для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору № 14/161/11 від 31.01.2011р. Постачальник передає Покупцеві в 2011 році газ з урахуванням вартості його транспортування магістральними трубопроводами в обсязі до 30 147,300 тис. куб. м.

Пунктом 3.5 договору № 14/161/11 від 31.01.2011р. передбачено, що приймання-передача газу, його документальне оформлення та звітність здійснюються відповідно до порядку, встановленого Положенням про порядок складання балансів природного газу в газорозподільних мережах, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.10.01 № 677. Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місці поставки, оформлюється актами приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 5.1 договору № 14/161/11 від 31.01.2011р. оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 6.1 договору № 14/161/11 від 31.01.2011р. передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у розмір та у порядку, що передбачені чинним законодавством України та цим договором.

Згідно з п. 6.2 договору № 14/161/11 від 31.01.2011р. за несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені в п. 5.1 цього договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний період.

Пунктом 9.1 договору № 14/161/11 від 31.01.2011р. передбачено, що цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між Сторонами з 1 січня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

В подальшому, між Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством „Одесагаз" було укладено низку додаткових угод до договору № 14/161/11 від 31.01.2011р.

Так, додатковою угодою № 4 від 30.09.2011р. до договору № 14/161/11 від 31.01.2011р. було досягнуто згоди щодо наступного:

- п. 1.1 договору було викласти у наступній редакції: Постачальник зобов'язується передати Покупцеві в 2011 та 2012 роках імпортований природний газ, надалі - газ, для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсягах, зазначених у п. 2.1 та п. 2.1.1 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат Покупця. Використання газу для інших потреб не є предметом цього договору;

- доповнити п. 2.1 пунктом 2.1.1 наступної редакції: Постачальник передає Покупцеві в 2012 році газ в обсязі до 59 732,485 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: січень - 10 837,447 тис. куб. м., лютий - 9 165,769 тис. куб. м., березень - 7 195,157 тис. куб. м. (І квартал - 27 298,373 тис. куб. м.); квітень - 3 158,883 тис. куб. м., травень - 2 164,289 тис. куб. м., червень - 2 013,579 тис. куб. м. (ІІ квартал - 7 336,764 тис. куб. м.); липень - 1 981,576 тис. куб. м., серпень - 1 991,760 тис. куб. м., вересень - 2 113,962 тис. куб. м. (ІІІ квартал - 6 087,298 тис. куб. м.); жовтень - 4 413,233 тис. куб. м., листопад - 5 528,146 тис. куб. м., грудень - 9 068,671 тис. куб. м. (VI квартал - 19 010,049 тис. куб. м.);

- п. 9.1 договору викласти у наступній редакції: цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками Сторін та поширює свою дію на відносини, що склались між Сторонами з 01 січня 2011 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до їх повного здійснення.

Як зазначає позивач у своєму позові, відповідачем протягом січня 2011р. - березня 2012р. було прийнято природного газу на загальну суму 145 552 188,16 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.11 № 01/11-24-ВТВ, від 25.02.11 № 02/11-24-ВТВ, від 29.03.11 № 03/11-24-ВТВ, від 26.04.11 № 04/11-24-ВТВ, від 30.04.11 № 04/11-24-ВТВ-2, від 30.05.11 № 05/11-24-ВТВ, від 29.06.11 № 06/11-24-ВТВ, від 30.06.11 № 06.1/11-24-ВТВ, від 29.07.11 № 07/11-24-ВТВ, від 31.07.11 № 07.1/11-24-ВТВ, від 31.08.11 № 08/11-24-ВТВ, від 30.09.11 № 09/11-24-ВТВ, від 31.10.11 б/н (з 01 по 10 жовтня 2011р.), від 31.10.11 б/н (з 11 по 31 жовтня 2011р.), від 30.11.11 б/н (за листопад 2011р.), від 31.12.11 б/н (за грудень 2011р.), від 31.01.12 б/н (за січень 2012р.), від 29.02.12 б/н (за лютий 2012р.), від 31.03.12 б/н (за березень 2012р.).

Водночас, за твердженням позивача, з урахування часткової оплати відповідачем вартості отриманого природного газу, станом на 20.11.2012р. заборгованість Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" склала 28 357 825,03 грн.

Враховуючи вищевикладене, Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" про стягнення суми основного боргу у розмірі 28 357 825,03 грн., пені у розмірі 5 660 986,94 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 460 143,68 грн., 3 % річних у розмірі 1 259 266,78 грн., всього - 36 738 222,43 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором купівлі - продажу природного газу № 14/161/11 від 31.01.2011р. зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого природного газу, а також положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Під час розгляду справи позовні вимоги Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" були уточнені в зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості за отриманий природний газ. Так, згідно з остаточною редакцією вимог, викладеною Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у заяві про уточнення позовних вимог № 14/2-1995 від 20.12.2013р. (вх. № 39580/13) позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 18 680 000 грн., пеню у розмірі 5 660 336,90 грн., інфляційні витрати у розмірі 842 427,24 грн. та 3% річних у розмірі 1 880 996,47 грн., всього - 27 063 760,61 грн.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство „Одесагаз" вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не є цілком законними та обґрунтованими, не розраховані відповідно до норм закону, а також не враховують дійних правовідносин, що склалися між сторонами. Так, у відзиві на позовну заяву № 21/17-126 від 25.02.2013р. (вх. № 6725/2013) відповідач зазначає, що всупереч вимогам п. 5.8 Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 р. N 264, до собівартості транспортування газу не було вкладено вартість 23 853,96 тис. м. куб. природного газу та обсяг газу по витратам якого не визначено джерела погашення (оплати) у 2011 році склав 23 853,96 тис. м. куб. Через ці обставини відповідач був змушений укласти з позивачем договір № 14/161/11 від 31.01.2011р. та закупити 30 147,300 тис. м. куб. газу замість 6 293,34 тис. м. куб. Отже, внаслідок зазначених обставин, прямі збитки відповідача у 2011 році склали вартість 23 853,96 тис. м. куб. в зв'язку з чим відповідач фактично не зміг оплатити постачальнику газу - позивачу, за договором № 14/161/11 від 31.01.2011р.

Крім того, у доповненнях та поясненнях щодо позову № 21/17-475 від 15.10.2013р. (вх. № 30967/13), відповідач, крім іншого, просить суд позов Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково, на суму основного боргу у розмірі 18 680 000 грн. та застосувати до спірного правовідношення загальні та спеціальні строки позовної давності. В обґрунтування даної позиції відповідач зазначає, що останнім було здійснено оплату: за використаний у 2011 році газ у розмірі 6 660 716,65 грн., за використаний у 2012 році газ - 2 927 990,41 грн. та за використаний у січні 2013р. газ - 2 049 495,10 грн. Також відповідач вважає, що не може прийматися до уваги вимога про стягнення пені за період з 15.02.2011р. по 15.12.2011р. в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності з огляду на приписи ст. ст. 256, 257, 258 Цивільного кодексу України. Більш того, відповідач стверджує, що розрахунок вимог щодо стягнення неустойки зроблено не вірно і тому не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім зазначеного, відповідач у поясненнях № 21/17-489 від 01.11.2013р. (вх. № 33324/13) щодо розрахунку щодо розрахунку пені та застосування строку спеціальної позовної давності та поясненнях № 21/17-61 від 03.02.2014р. (вх. № 2777/14) зазначає, що вимоги позивача про стягнення неустойки за січень 2012р. у розмірі 1 055 924,45 грн., за лютий у розмірі 960 669,51 грн. та за березень у розмірі 778 984,72 грн. не підлягають задоволенню тому, що не враховують фактично здійсненої відповідачем оплати, зроблено з математичними помилками та всупереч положенням ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п. 5.1 договору № 14/161/11 від 31.01.2011р. оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Так, як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", на виконання умов договору № 14/161/11 від 31.01.2011р. протягом січня 2011 року - березня 2012 року було поставлено, а Публічним акціонерним товариством „Одесагаз" - прийнято природний газ на загальну суму 145 552 188,16 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.11 № 01/11-24-ВТВ, від 25.02.11 № 02/11-24-ВТВ, від 29.03.11 № 03/11-24-ВТВ, від 26.04.11 № 04/11-24-ВТВ, від 30.04.11 № 04/11-24-ВТВ-2, від 30.05.11 № 05/11-24-ВТВ, від 29.06.11 № 06/11-24-ВТВ, від 30.06.11 № 06.1/11-24-ВТВ, від 29.07.11 № 07/11-24-ВТВ, від 31.07.11 № 07.1/11-24-ВТВ, від 31.08.11 № 08/11-24-ВТВ, від 30.09.11 № 09/11-24-ВТВ, від 31.10.11 (з 01 по 10 жовтня 2011р.), від 31.10.11 (з 11 по 31 жовтня 2011р.), від 30.11.11 (за листопад 2011р.), від 31.12.11 (за грудень 2011р.), від 31.01.12 (за січень 2012р.), від 29.02.12 (за лютий 2012р.), від 31.03.12 (за березень 2012р.), копії яких містяться в матеріалах справи. Водночас, за твердженням позивача, станом на 20.11.2012р. заборгованість відповідача складала 28 357 825,03 грн.

Крім того, за період з 20.11.2012р. по 05.12.2013р. Публічним акціонерним товариством „Одесагаз" була здійснена часткова оплата вартості отриманого природного газу на загальну суму 9 677 825,03 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем, яка підлягає стягненню складає 18 680 000 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати за період з березня 2011р. по березень 2012р. у розмірі 842 427,24 грн. та3% річних за період з 16.02.2011р. по 05.12.2013р. у розмірі 1 880 996,47 грн., згідно наданого розрахунку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1 договору № 14/161/11 від 31.01.2011р. передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у розмір та у порядку, що передбачені чинним законодавством України та цим договором.

Отже, розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 842 427,24 грн. та 3% річних у розмірі 1 880 996,47 грн., проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що нараховані відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 842 427,24 грн. інфляційних витрат та 3 % річних у розмірі 1 880 996,47 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 16.02.2011р. по 15.08.2012р. у розмірі 3 920 856,30 грн., за період з 16.03.2012р. по 15.09.2012р. у розмірі 960 495,81 грн., за період з 16.04.2012р. по 15.10.2012р. у розмірі 778 984,79 грн., а всього - 5 660 336,90 грн., згідно наданого розрахунку.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 5 660 336,90 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10 січня 2002 року N 2921-III) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6.2 договору № 14/161/11 від 31.01.2011р. за несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені в п. 5.1 цього договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний період.

Водночас, відповідно до п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" від 11.04.2005р. N 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Так, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, господарський суд дійшов висновку про допущення Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" помилки при його здійсненні.

Враховуючи вищенаведені обставини, під час розгляду справи ухвалами суду позивача неодноразово було зобов'язано надати, зокрема, обґрунтований розрахунок пені відповідно до вимог чинного законодавства. Однак, Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вищезазначені вимоги суду виконані не були.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на викладене, у суду наявні правові підстави для залишення позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5 660 336,90 грн. без розгляду.

Таким чином, розглянувши позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом присудження до стягнення з Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" основного боргу у розмірі 18 680 000 грн., інфляційних витрат у розмірі 842 427,24 грн. та 3% річних у розмірі 1 880 996,47 грн. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо стягнення пені у розмірі 5 660 336,90 грн. - підлягають залишенню без розгляду.

Щодо вимог зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" слід зазначити наступне.

Публічне акціонерне товариство „Одесагаз" звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з останнього збитків, завданих неналежним встановленням граничного обсягу виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу у розмірі 71 488 648,34 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Публічне акціонерне товариство „Одесагаз" посилається на наступне. Так, згідно розрахунку, зробленого відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року N 264, обсяг втрат газу у 2011 році складає 54 001,260 тис. м. куб. Однак, наказом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 29.11.2010р. № 556 для ПАТ „Одесагаз" був встановлений цей обсяг на рівні 30 147,30 тис. м. куб.Таким чином, всупереч вимогам п. 5.8 зазначеної Методики, до собівартості транспортування газу не було вкладено вартість 23 853,96 тис. м. куб. природного газу. Крім того, позивач за зустрічним позовом обґрунтовує позовні вимоги приписами постанови КМ України "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" від 15 липня 1997 р. N 786, Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року N 264, Положенням про порядок обліку обсягів розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 лютого 2004 року N 112, а також положеннями ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" проти зустрічної позовної заяви заперечує у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві (вх. № 6727/2013 від 26.02.2013р.). Так, відповідач зазначає, що визначення наявності чи відсутності вини боржника в розумінні статті 614 Цивільного кодексу України здійснюється саме через доведення боржником та з'ясування судом тих обставин, яке саме зобов'язання існувало у боржника, яким чином воно було виконано, та що боржником було вжито всіх залежних від нього заходів для виконання зобов'язань. Доводи, на які посилається позивач за зустрічним позовом, на думку відповідача, не мають жодного відношення до правовідносин, які склались між сторонами по справі після підписання договору купівлі-продажу природного газу від 31.01.2011 № 14/161/11, оскільки цим договором встановлені певні зобов'язання та передбачено чіткий порядок розрахунків, який не яким чином не залежить від будь-яких інших відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2010р. позивач за зустрічним позовом супровідним листом № 574-09 направив на адресу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" розрахунок виробничо-технологічних втрат та витрат природного газу по ВАТ "Одесагаз" на 2011р. відповідно до якого, плановані виробничо-технологічні витрати, втрати, та втрати природного газу при вимірювані побутовими лічильниками у разі не приведення об'єму газу до стандартних умов по ВАТ "Одесагаз" на 2011 рік складають 54001260 тис. куб. м.

Проте, наказом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 556 від 29.11.210р. "Про використання підприємствами з газопостачання та газифікації природного газу для виробничо-технологічних потреб в 2011 році" був затверджений граничний обсяг виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат для Одесагаз на 2011 рік, який склав 30 147,3 тис. куб. м.

Відповідно до положень ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, згідно з приписами ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Однак, відповідно до положень п. 41 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" від 07.04.2008р. N 01-8/211 поняття збитків, наведені у частині п'ятій статті 225 ГК України та у частині другій статті 22 ЦК України, не є тотожними. Таким чином, ГК України встановлює особливості відшкодування збитків в господарських відносинах. ЦК України включає до складу збитків не тільки витрати, які особа зробила, а і ті, що вона мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Натомість ГК України включає до складу збитків лише витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків. Тому у господарських відносинах витрати, які особа мусить зробити в майбутньому, до складу збитків не включаються.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому, відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Окремими положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, умови укладеного між ними договору купівлі-продажу природного газу № 14/161/11 від 31.01.2011р., сторонами виконуються.

Наказ Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 556 від 29.11.210р. "Про використання підприємствами з газопостачання та газифікації природного газу для виробничо-технологічних потреб в 2011 році" Публічним акціонерним товариством „Одесагаз" не оскаржувався та є чинним.

Згідно з п. 7 Висновків Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111 16 ГПК України за 2010 - 2011 рр. від 1 квітня 2012 року - за змістом статей 22, 611, 612, 614, 623 ЦК для застосування такого засобу відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вина та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Проте доказів, які б підтверджували понесення Публічним акціонерним товариством „Одесагаз" збитків, завданих Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" шляхом неналежного встановленням граничного обсягу виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу у розмірі 71 488 648,34 грн., позивачем за зустрічним позовом надано не було. Крім того, Публічним акціонерним товариством „Одесагаз" не доведено наявності протиправної поведінки та вини Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на відсутність доказів які б підтверджували понесення Публічним акціонерним товариством „Одесагаз" збитків завданих неналежним встановленням граничного обсягу виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу у розмірі 71 488 648,34 грн., суд вважає, що зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" необґрунтовані, недоведені документальними доказами та з підстав, викладених у позові, задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягають частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення з Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" основного боргу у розмірі 18 680 000 грн., інфляційних витрат у розмірі 842 427,24 грн. та 3% річних у розмірі 1 880 996,47 грн. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо стягнення пені у розмірі 5 660 336,90 грн. - підлягають залишенню без розгляду. У задоволені зустрічного позову Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" слід відмовити.

Судові витрати за розгляд первісних позовних вимог покладаються на Публічне акціонерне товариство „Одесагаз" відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за розгляд зустрічних позовних вимог також покладаються на Публічне акціонерне товариство „Одесагаз" відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, п/р 260083127511 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код ЄДРПОУ 03351208) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р № 260053012609 в ГОУ "Промінвестбанку України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у розмірі 18 680 000 (вісімнадцять мільйонів шістсот вісімдесят тисяч) грн., 3 % річних у розмірі 1 880 996 (один мільйон вісімсот вісімдесят тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 47 коп., інфляційні витрати у розмірі 842 427 (вісімсот сорок дві тисячі чотириста двадцять сім) грн. 24 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, п/р 260083127511 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код ЄДРПОУ 03351208) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р № 260053012609 в ГОУ "Промінвестбанку України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн.

4. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" пені у розмірі у розмірі 5 660 336,90 грн. залишити без розгляду.

5. У задоволені зустрічного позову Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 18.04.2014 року

Головуючий суддя Степанова Л.В.

Суддя Брагіна Я.В.

Суддя Погребна К.Ф.