КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/136/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
У Х В А Л А
Іменем України
15 квітня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Бащенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про скасування наказу від 23.12.2013 року №2718/5 в частині, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому з урахуванням уточнень просив суд скасувати пункт 1 наказу Міністерства юстиції України від 23.12.2013 року №2718/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 12.08.2013 року НОМЕР_1; відновити дію свідоцтва від 12.08.2013 року НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію щодо відновлення дії свідоцтва від 12.08.2013 року НОМЕР_1.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.08.2013 року Міністерством юстиції України ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 без обмеження строку дії.
Постановою Господарського суду Житомирської області від 26.03.2013 року у справі №20/5007/703-Б/12 за заявою ТОВ «Торговий дім «Фарфор України» до ЗАТ «Акціонерне товариство закритого типу «Коростенський фарфор» про визнання банкрутом, зокрема, призначено ліквідатором Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство закритого типу «Коростенський фарфор» (м. Коростень) арбітражного керуючого ОСОБА_3 за його згодою.
Наказом Міністерства юстиції України від 23 грудня 2013 року №2718/5 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючих санкцією, ліквідаторів) від 18.12.2013 року №7, та протоколу її засідання від 11.12.2013 року №7/12/2013.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів. виходив з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним банком «Комерційний банк «Надра» до Міністерства юстиції України було подано скаргу від 16.08.2013 року №1-4-10356 про порушення арбітражним керуючим - ОСОБА_3, вимог чинного законодавства, що адресована Міністерству юстиції України.
Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення.
Наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013 N 1284/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 р. за N 1113/23645) затверджено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (Далі - Порядку №1284/5).
Згідно положень пункту п. 2.6 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення додаткового контролю. Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, у разі якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або надає доручення на проведення позапланової перевірки територіальному органу з питань банкрутства.
Листом Міністерства юстиції України від 01.10.2013 року №10963-0-26-13/13.2 доручено Головному управлінню юстиції у м. Києві провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 під час виконання ним повноважень розпорядника майна та ліквідатора ЗАТ АТЗТ «Коростенський фарфор» на предмет додержання вимог законодавства з питань банкрутства щодо розгляду вимог кредиторів; ведення реєстру вимог кредиторів, правомірності визнання кредиторських вимог ТОВ «Латкрок Інвест», ПАТ «КБ «Надра» в повному обсязі; звітування перед комітетом кредиторів; узгодження дій стосовно майна, що є предметом застави із заставодержателем; проведення конкурсу на визначення організаторів торгів; інших питань, які викладені у скарзі.
Пунктом 2.8 Порядку №1284/5 передбачено, що для проведення перевірки орган державного контролю видає наказ про проведення перевірки.
Головним управлінням юстиції у м. Києві було видано наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки від 16 жовтня 2013 року №817/8.
Відповідно до пункту 2.13 Порядку №1284/5 на підставі наказу оформлюються посвідчення на проведення перевірки (додаток 1) та повідомлення про проведення перевірки (додаток 2), які підписуються керівником структурного підрозділу органу контролю, відповідального за виконання функції державного органу з питань банкрутства.
Згідно матеріалів справи, Головним управлінням юстиції у м. Києві оформлено посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 16 жовтня 2013 року №98/10-41 та повідомленні про проведення позапланової невиїзної перевірки від 16 жовтня 2013 року №2247/10-37.
Згідно положень пункту 2.15 Порядку №1284/5 повідомлення про проведення позапланової перевірки надсилається разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для проведення позапланової перевірки. Повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки надсилається разом із запитом, у якому визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, а також перелік документів, які арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії для перевірки, та термін надання цих документів.
Повідомлення про проведення перевірки надсилається рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на адресу місцезнаходження контори (офісу) арбітражного керуючого, а також факсимільним зв'язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов'язкової звітності.
Арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком, незалежно від дати ознайомлення арбітражного керуючого з цим повідомленням, крім випадків відсутності арбітражного керуючого протягом тривалого часу з об'єктивних підстав (перебування на лікарняному, у відпустці, у відрядженні тощо). Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною Довідки.
Колегія суддів вважає, що надані відповідачем копія фіскального чеку від 18.10.2013 року №1729 та витяг з електронної пошти на підтвердження надісланні позивачу повідомлення про проведення позапланової перевірки, копії документа (заяви, скарги), який став підставою для проведення позапланової перевірки, запиту, не свідчать про отримання (вручення) останнім (останньому) вказаних документів.
Відповідно до положень пункту 4.7 Порядку 1284/5 при відмові арбітражного керуючого в проведенні перевірки складається акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки (додаток 4) у двох примірниках. Відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки у розумінні пункту 4.7.1 вважаються:
- відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом державного контролю в наказі про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки;
- безпідставне ненадання арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у запиті органу контролю на проведення позапланової невиїзної перевірки;
- ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим;
- безпідставна відмова арбітражного керуючого в доступі комісії та інших осіб на територію, до будівель, споруд та інших приміщень боржника (банкрута) у випадках, передбачених цим Порядком, або до приміщення контори (офісу) арбітражного керуючого.
Згідно матеріалів справи Головним управлінням юстиції у м. Києві були складені акти про неявку арбітражного керуючого для проведення перевірки й ненадання документів від 25.10.2013 року, від 28.10.2013 року, від 29.10.2013 року №67/10-42.
Згідно з ч. 2 ст. 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 7.4 Порядку №1284/5 дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Положеннями п. 7.1 та п. 7.2 Порядку №1284/5 передбачено, що підставами для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є:
- встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей;
- вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому;
- невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю;
- відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки;
- грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута);
Протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом від органу контролю пропозиції структурний підрозділ готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.
Подання повинно містити висновок структурного підрозділу щодо відповідності висновків акта перевірки законодавству з питань банкрутства. До подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками.
Заступником начальника Управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату та банкрутства Департаменту нотаріату та банкрутства внесено подання від 07.11.2013 року №43 на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення та висновок щодо відповідності висновків акта перевірки.
Згідно висновку до подання, посадова особа посилаючись на акт про відмову арбітражного керуючого у проведенні перевірки від 29.10.2013 року №67/10-42 зазначила, що у дні проведення перевірки з 25.10.2013 року по 29.10.2013 року позивач або його уповноважений представник без достатніх підстав за місцем проведення перевірки не з'явився, документів не надав, тому матеріали позапланової перевірки відповідають вимогам законодавства.
Наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 №81/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2013 р. за №112/22644) зареєстроване Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), яке визначає порядок утворення при Міністерстві юстиції України (далі - Мін'юст) як державному органі з питань банкрутства Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Комісія), її завдання, функції та порядок діяльності (Далі Положення №81/5).
Згідно пункту 4 вказаного Положення Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розглядає подання структурного підрозділу Мін'юсту, відповідального за забезпечення виконання Мін'юстом повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ), про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого.
Відповідно до пункту 24 Положення №81/5 під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісія повинна враховувати ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення.
Аналогічна норма передбачена пунктом 7.6 Порядку №1284/5, відповідно до якої під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.
Пунктом 25 Положення №81/5 визначено, що за результатами розгляду питання порядку денного Комісія приймає рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив серед іншого з того, що відповідачем не надані подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючих санкцією, ліквідаторів) від 18.12.2013 року №7, та протоколу її засідання від 11.12.2013 року №7/12/2013.
Під час розгляду справи суд першої інстанції ухвалою від 08 січня 2014 року про відкриття провадження в адміністративній справі витребував у відповідача належним чином засвідчені копії оскаржуваного наказу та матеріалів, що стали підставою для його прийняття в частині анулювання свідоцтва, зокрема, але не виключно подання від 18.12.2013 року №7.
Проте, у судове засідання, що відбулося 28 січня 2014 року за участю представника відповідача, останнім не було надано подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючих санкцією, ліквідаторів) від 18.12.2013 року №7 та протоколу її засідання від 11.12.2013 року №7/12/2013.
Разом з тим, зазначені документи були долучені до матеріалів апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.
За змістом наведеної норми, апеляційний суд вправі досліджувати докази, якщо нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Так, неподання доказів в суд першої інстанції представником через його відсутність під час розгляду справи не є причиною подання цих доказів в суд апеляційної інстанції.
Під час подання апеляційної скарги відповідачем не заявлено клопотання з обґрунтуванням ненадання зазначених документів до суду першої інстанції, та таке обґрунтування не наведено в апеляційній скарзі.
Проте, під час апеляційного розгляду справи, з метою забезпечення додержання вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою з'ясування обставин, що мають значення для вирішення адміністративної справи, колегія суддів дійшла до висновку дослідити зазначені документи, з огляду на які колегією суддів встановлено наступне.
Згідно витягу з протоколу від 11.12.2013 року №07/12/13 на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих вирішено застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання від 07.11.2013 року №43.
На виконання пункту 27 Положення №81/5 Секретарем Дисциплінарної комісії до управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату та банкрутства було направлено подання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 18.12.2013 року №7.
Згідно з положеннями ч.ч. 3, 5 ст. 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є, зокрема, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
У разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.
На підставі подання Дисциплінарної комісії від 18.12.2013 року №7 та протоколу її засідання від 11.12.2013 року №7/12/2013 відповідачем як державним органом з питань банкрутства було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючих санкцією, ліквідаторів).
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Аналізуючи вищенаведене, колегія вважає, що відповідачем пункт 1 наказу від 23.12.2013 року №2718/5 прийнято необґрунтовано, оскільки не враховано неналежне повідомлення позивача про проведення перевірки, що свідчить про відсутність підстав вважати, що він відмовився від проведення перевірки у розумінні п. 4.7.1 Порядку 1284/5, та як наслідок застосування дисциплінарного стягнення за таку відмову.
Також, колегія суддів вважає, що позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є крайнім заходом відповідальності за порушення законодавства з питань банкрутства, тому неможливість застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у виді попередження має бути мотивовано.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 18.04.2014 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.В. Епель
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Епель О.В.
Федотов І.В.
Судове рішення № 38340566, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/136/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: