УКРАЇНА
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 819/709/14-a
"16" квітня 2014 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Хрущ В.Л.,
за участю: секретаря судового засідання Найко Н.І.,
позивача - Гетьман А.В.
за відсутності представника відповідача,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська спеціалізована пересувна механізована колона №520» про стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська спеціалізована пересувна механізована колона №520» про стягнення податкового боргу в сумі 21195,48 грн., в тому числі: 16605,44 грн. - орендна плата за землю та 4590,04 грн. - земельний податок з юридичних осіб.
Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується вищезазначена заборгованість на суму 21195,48 грн., яка виникла в результаті несплати ним у визначеному законом порядку самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань.
На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі направлялись рекомендованими листами за місцем його реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.
Однак, поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Для участі в розгляді справи на зазначений в ухвалі про відкриття провадження день та час з'явилась представник позивача - Гетьман А.В., яка позовні вимоги підтримала та не заперечила щодо розгляду справи без фіксування технічними звукозаписувальними засобами в порядку письмового провадження за наявними у справі документами, про що письмово зазначила в заяві.
З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, з урахуванням того, що у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, - розгляд справи за згодою представника позивача здійснювався у письмовому провадженні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з частиною 1 статті 41 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільська спеціалізована пересувна механізована колона №520» (ідентифікаційний код - 14051432), будучи зареєстрованим як юридична особа, - перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області як платник податків.
З довідки Тернопільської ОДПІ від 14.02.2014 року вино, що станом на 13.02.2014 року у ТОВ «Тернопільська спеціалізована пересувна механізована колона №520» наявний податковий борг в розмірі 24242,90 грн., в тому числі: 5196,69 грн. - земельний податок та 19046,21 орендна плата.
Як Вказаний податковий борг в сумі 24242,90 грн. у відповідача виник у зв'язку з несплатою ним у встановлені законом строки податкових зобов'язань, які самостійно визначались відповідачем у поданих ним до податкового органу деклараціях по орендній платі та земельному податку з юридичних осіб, та, відповідно є узгодженими в силу положень податкового законодавства, а також у зв'язку з несплатою штрафних санкцій, нарахованих відповідачу податковим органом у зв'язку з несплатою у встановлений строк вказаний зобов'язань.
На підтвердження наявності у відповідача заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 24242,90 грн. (в тому числі 5196,69 грн. - земельний податок та 19046,21орендна плата), позивачем до позову долучено наступні документи (в належним чином завірених копіях), зокрема:
- податкові декларації від 13.02.2012 року №568345, №603668, 568343, 603670;
- корінець другої податкової вимоги №2/1788/67425 від 03.12.2010 року з доказами надсилання;
- корінці податкових повідомлень-рішень №0013761502 від 17.11.2011 року, №0004791530 від 13.06.2012 року, №0004781530 від 13.06.2012 року, з відміткою про їх вручення відповідачу;
- акт невиїзної документальної позапланової перевірки від 14.11.2011 року за №8426/15-02/1405132, акт про результати камеральної перевірки від 07.06.2012 року за №2258/15-30/7/14051432;
- розрахунки штрафних (фінансових) санкцій від 11.11.2011 року та від 07.06.2012 року;
- облікові картки платника станом на 31.12.2011 року - 31.12.2012 року.
- довідка про наявність податкового боргу від 14.02.2014 року,
Будь-які докази того, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення чи податкова вимога оскаржувались відповідачем в адміністративному чи в судовому порядку - в матеріалах справи - відсутні, та судом - не встановлені.
Водночас, судом також встановлено, що із вищезазначеної загальної суми боргу (24242,90 грн.) частина заборгованості у розмірі 3169,85 грн. (в тому числі: 729,08 грн. - земельний податок та 2440,77грн. - орендна плата) підлягає стягненню з відповідача відповідно до постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.08.2011 року у справі №2а-1970/2165/11.
Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджується те, що станом на час розгляду даної справи податковий борг відповідача, який не охоплений заходами примусового стягнення та не стягнутий в судовому порядку, становить 21195,48 грн. з яких: 16605,44 грн. - орендна плата та 4590,04 грн. - земельний податок.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України - на платника податків покладено обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п. 14.1.147. п 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності
Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України - крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пункт 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України визначає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень п. 14.1.175. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, - визнається податковим боргом.
Пунктом 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України - органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Водночас, п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України - встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з положеннями п. 95.4. ст.95 Податкового кодексу України - контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 ст. 69 та частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до частини 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з положеннями статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В той же час, статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття належності та допустимості доказів.
Зокрема, у відповідності до положень вказаної статті - належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
При цьому, також встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися - ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 86 цього Кодексу визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на відповідача як платника податків законом обов'язок щодо сплати існуючого податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б свідчили про відсутність правових підстав для заявлення податковим органом вимог про стягнення з відповідача заявленої суми боргу, та докази, які б підтверджували погашення боргу на загальну суму 21195,48 грн. та спростовували б доводи позивача судом - не здобуті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська спеціалізована пересувна механізована колона №520» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 14051432, вул.Подільська, 6, м. Чортків, Тернопільська область) за рахунок готівки платника податків та з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільська спеціалізована пересувна механізована колона №520», заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 21195,48 грн. (двадцять одна тисяча сто дев'яносто п'ять гривень 48 копійок), з яких: 16605,44 грн. (шістнадцять тисяч шістсот п'ять гривень 44 копійки) - орендна плата за землю та 4590,04 грн. (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто гривень 04 копійки) - земельний податок.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Хрущ В. Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В. Л.
Судове рішення № 38340524, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 16.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 819/709/14-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: