Постанова № 38338426, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-4185/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Гриньковська Н.Ю.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі міста Черкаси до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Свої позовні вимоги мотивував тим, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, яка видала довідку Пенсійному фонду України на підтвердження трудового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(Закон №1788), зобов'язаний щомісячно відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку такої пенсії. Позивач посилався, при цьому, на те, що обов'язок такого відшкодування встановлений п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. за №21-1 (Інструкція №21-1). Щомісячні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-серпень 2010 року були направлені відповідачу. Разом з тим, вказував, що в порушення обов'язку відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку таких пенсій, відповідач - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області не сплатив позивачеві розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії працівнику по списку №2 за квітень-серпень 2010 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, 57, ідентифікаційний код - 08592537) на користь управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі міста Черкаси (18016, м.Черкаси, вул.Г.Сталінграда, 10, ідентифікаційний код - 21366934) заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період: квітень-серпень 2010 року у сумі 1757 (одна тисяча сімсот п'ятдесят сім) гривень 23 копійки.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просив скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 березня 2014 року касаційну скаргу Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області задоволено частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 15.08.2001р. та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців має ідентифікаційний код 08592537.

Із поданих до суду документів вбачається, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Придніпровському районі міста Черкаси знаходиться громадянин ОСОБА_2, якому 18.02.2009 р. призначено пільгову пенсію відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. №1788-Х11 на підставі довідки виданої ГУМВС в Черкаській області.

З матеріалів справи вбачається, що з 25.07.1977 року ОСОБА_2 був призначений майстром по будівництву установи ЄЧ 325/68 ВВТУ Черкаського облвиконкому і 21.02.1985 р. був звільнений на підставі ст.38 КЗпПУ.

В подальшому, як встановлено в ході судового розгляду справи, 30.03.1988 року наказом УВС Черкаського облвиконкому установу ЄЧ 325/68 (в якій працював ОСОБА_2) було перепрофільовано в лікувально-трудовий профілакторій №46, який, в свою чергу, ліквідовано наказом УВС Черкаського облвиконкому від 25.08.1989 року.

Приймаючи до уваги, що всі архівні документи установи ЄЧ 325/68 ВВТУ Черкаського облвиконкому зберігаються в ГУМВС в Черкаській області, 28.10.2008 року громадянину ОСОБА_2 видано довідку №14/7-2325, на підставі якої йому призначено пільгову пенсію.

Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених певним категоріям пенсіонерів, за квітень-серпень 2010 року сума витрат на виплату та доставку пенсії вищезазначеному пенсіонеру ОСОБА_2 складає 1757,23 грн. у т.ч. за квітень 2010 року - 346,13 грн., за травень - 346,13 грн., за червень 2010 року - 358,88грн., за липень 2010 року - 353,00 грн., за серпень 2010 року - 353,09грн..

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлені на адресу ГУМВС в Черкаській області повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, де зазначений розрахунок сум, які підлягають відшкодуванню, за вказаний період та вимоги про відшкодування витрат та виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2.

Спеціальним законом, який передбачав порядок призначення пенсій з 01.01.1992р., був Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. №1788-ХІІ. Призначення пенсій на пільгових умовах регулюється ст. 13 вказаного Закону, пунктами «б»- «з»зазначеної статті Закону №1788 встановлено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, - для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку).

Відповідач не вніс до управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі міста Черкаси зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період квітень-серпень 2010 року, призначеної на пільгових умовах, чим порушив п.п. 6.8 п. 6 Інструкції №21-1, відповідно до якого підприємства щомісяця до 25 числа зобов'язані вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, учасниками процесу не оспорюється наявність заборгованості перед УПФ з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної ГУМВС на пільгових умовах громадянину ОСОБА_2 на підставі статті 13 Закон № 1788-XII за Списком № 2.

При цьому, фактично спір сторін за своєю суттю зводиться до визначення належного платника цих витрат, оскільки Департамент вийшов із підпорядкування ГУМВС і є центральним органом виконавчої влади, що зумовлює самостійну сплату спірних витрат до УПФ.

За змістом Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі Закон 1058-ІV), підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які мають право на пільгову пенсію за списком № 1 і списком № 2.

Згідно пункту першого частини 1 статті 14 Закону 1058-ІV, страхувальниками відповідно до цього закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).

При цьому, порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Згідно з пунктом 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону 1058-ІV.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону № 1788-XII, які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 "Прикінцевих положень" Закону 1058-ІV.

Разом з тим, згідно пункту 6.3 Інструкції, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

З метою дальшого вдосконалення управління системою виконання

покарань, створення передумов для її реформування та наступного

виведення із складу Міністерства внутрішніх справ України, прийнято Указ Президента України «Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань» від 22 квітня 1998 року №344/98.

Пунктом 1 Указу постановлено створити на базі Головного управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України, що ліквідується, Державний департамент України з питань виконання покарань як центральний орган виконавчої влади. Крім того, установлено, що Державний департамент України з питань виконання покарань є правонаступником Головного управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України стосовно його зобов'язань, прав та обов'язків.

Тобто, ураховуючи те, що Департамент, є самостійним структурним підрозділом центрального органу виконавчої влади, та правонаступником Головного управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України, у віданні якого працював громадянин ОСОБА_2, стягнення спірних витрат у період квітня-серпеня 2010 року з ГУМВС України, є безпідставним.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не доведено правомірність своїх дій.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області - задоволити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року - скасувати.

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі міста Черкаси до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - задоволити.

Стягнути з Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області на користь Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі міста Черкаси заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період: квітень-серпень 2010 року у сумі 1757 (одна тисяча сімсот п'ятдесят сім) гривень 23 копійки.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 22 квітня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено - 22 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.