Постанова № 38338170, 09.04.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/324/14

09 квітня 2014 року 12год. 45хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудима Н.С. за участю секретаря судового засідання Рибачок С.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Качаленко Є.В.,

відповідача: представник Якимчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» (далі - ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у Рівненському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000972251 та №0000982251 від 11.10.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. В обґрунтування позову зазначив, що висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки та покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, не відповідають фактичним обставинам справи. Пояснив суду, що господарські операції між ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталісбуд» (далі - ТОВ «Сталісбуд») і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрументумопт» (далі - ТОВ «Фрументумопт») були фактично здійснені та належним чином документально оформлені. Вказав, що видаткові, податкові накладні, виписані ТОВ «Сталісбуд» і ТОВ «Фрументумопт», за результатами господарських операцій з ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» належним чином оформлені та містять всю необхідну інформацію. Крім того, пояснив, що вказані контрагенти на час здійснення господарських операцій з позивачем надали останньому всі необхідні документи, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію, довідку за формою №4-ОПП, свідоцтво платника податку на додану вартість та ін. Зазначив, що в подальшому придбаний у ТОВ «Фрументумопт» товар та в ТОВ «Сталісбуд» послуги були використані в господарській діяльності та в оподатковуваних операціях позивача. Тому стверджував, що позивачем правомірно сформовано витрати по взаємовідносинах з ТОВ «Сталісбуд» і ТОВ «Фрументумопт» у IV кварталі 2011 року та І кварталі 2012 року на загальну суму 316080 грн., і, в свою чергу, - податковий кредит по взаємовідносинах з цими ж контрагентами за листопад, грудень 2011 року та лютий 2012 року на загальну суму 296099 грн. За таких обставин вважає господарські операції позивача з даними контрагентами реальними, а висновки податкового органу про їх безтоварність та про порушення ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» вимог Податкового кодексу України необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на припущеннях осіб, що здійснювали перевірку. З таких підстав просив податкові повідомлення-рішення №0000972251 та №0000982251 від 11.10.2013 року визнати протиправними і скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав (том 1 а.с.185-186). В обґрунтування заперечень пояснив суду, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 316080 грн. та до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 296099 грн. Даний висновок було зроблено податковим органом на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ «Фрументумопт» та ТОВ «Сталісбуд». Вказав, що позивачем до перевірки не надано транспортні та супроводжувальні документи, які б дали можливість встановити рух товару від продавця (постачальника) до покупця, а також документів, що підтверджують оприбуткування та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Також вказав на те, що ДПІ у Рівненському районі було отримано акти позапланових перевірок ТОВ «Сталісбуд» і ТОВ «Фрументумопт» №227/22-05/37723445 від 18.07.2012 року та №229/22-5/37723199 від 20.07.2012 року, складені ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, зі змісту яких слідує, що правочини ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт» здійснені без мети настання реальних наслідків. У зв'язку з цим вважає, що позивачем перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними і такими, що не підлягають скасуванню. З таких підстав, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.10.1994 року державним реєстратором Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області зареєстровано юридичною особою, 22.09.1995 року позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби.

Матеріали справи свідчать, що в період з 18.09.2013 року по 20.09.2013 року ДПІ у Рівненському районі на підставі наказу №147 від 18.09.2013 року (том 1 а.с.187-188) та направлень на перевірку №52/22-138 та №53/22-138 від 18.09.2013 року (том 1 а.с.189-190) проведено виїзну позапланову перевірку ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Фрументумопт» в листопаді 2011 року, ТОВ «Сталісбуд» в листопаді 2011 року, в лютому 2012 року, за результатами якої складено акт від 27.09.2013 року за №99/22-141/00375020 (том 1 а.с.24-54).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000972251 від 11.10.2013 року, згідно з яким ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 319580 грн., в т.ч. 316080 грн. - основного платежу та 3500 грн. штрафних (фінансових) санкцій (том 1 а.с.22-23);

- №0000982251 від 11.10.2013 року, згідно з яким ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 444149 грн., в т.ч. 296099 грн. - основного платежу та 148050 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.20-21).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх (том 1 а.с.44-47, а.с.53-54), однак рішеннями ГУ Міндоходів в Рівненській області №334/106/10-210/238 від 13.12.2013 року (том 1 а.с.48-52) та Міністерства доходів і зборів України №651/6/99-99-1001-15 від 16.01.2014 року (том 1 а.с.55-58) скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0000982251 та №0000972251 від 11.10.2013 року без змін.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000972251 від 11.10.2013 року, суд виходить з наступного.

Як свідчать матеріали справи, в основу визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням №0000972251 від 11.10.2013 року, де 316080 грн. - основний платіж та 3500 грн. - штрафні (фінансові) санкції, покладено наступні нарахування:

1) 309080 грн. - основного платежу та 0 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, разом 309080 грн., на основі висновків про завищення витрат за IV квартал 2011 року в сумі 1343826 грн. при взаємовідносинах з ТОВ «Фрументумопт»;

2) 7000 грн. - основного платежу та 3500 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, разом 10500 грн., на основі висновків про завищення витрат за I квартал 2012 року в сумі 33333 грн. при взаємовідносинах з ТОВ «Сталісбуд».

Отже, вказане податкове повідомлення-рішення базується на висновках податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 316080 грн., в т.ч. за IV квартал 2011 року в сумі 309080 грн. та за І квартал 2012 року - в сумі 7000 грн., які зроблені відповідачем на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ «Фрументумопт» і ТОВ «Сталісбуд» та ґрунтуються на порушеннях позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Актом перевірки від 27.09.2013 року констатовано, що «акти приймання продукції, технічні паспорти, сертифікати, посвідчення якості, товарно-транспортні накладні, довіреності та інші документи, що свідчать про продаж товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Фрументумопт» і ТОВ «Сталісбуд» до ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» відсутні. Таким чином, в ході проведення перевірки згідно з наявними документами, не виявлено документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до покупця, а також документів, що підтверджують оприбуткування та відвантаження ТМЦ» (ст.23 акту перевірки). «В ході перевірок не встановлено факту передачі товарів, робіт від продавця ТОВ «Фрументумопт», ТОВ «Сталісбуд» до покупця ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Встановлення укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними підприємствами-постачальниками без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків» (ст.26 акту перевірки).

Як свідчить акт перевірки від 27.09.2013 року висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Фрументумопт» і ТОВ «Сталісбуд» також ґрунтуються на висновках актів ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС №227/22-05/37723445 від 18.07.2012 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Фрументумопт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.06.2012 року» та №229/22-5/37723199 від 20.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сталісбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2011 року по 30.11.2011 року та з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року», згідно з якими операції, здійснені цими контрагентами «не мали реального характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів» (ст.11,15 акту перевірки).

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 21.11.2011 року між ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» (Покупець) та ТОВ «Фрументумопт» (Постачальник) укладено договори №21/11-1, №21/11-2, №21/11-3 та №21/11-4 (том 1 а.с.231-238), згідно з якими Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю певний товар, а саме: прилади, комплектуючі матеріали для автоматизації бродильно-ректифікаційної установки (БРУ), а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даних договорів.

На виконання умов вказаних договорів від 21.11.2011 року, 30.11.2011 року ТОВ «Фрументумопт» поставило позивачу електрообладнання (програмуючий логічний контролер, ротаметри, датчики тиску і рівня, клапан регулюючий, т.п.) на загальну суму 1343826 грн., що підтверджується податковими накладними №196, №193, 190 та №187 від 30.11.2011 року (том 1 а.с.76-79), видатковими накладними №РН-301108, №РН-301111, №РН-301110 та №301109 від 30.11.2011 року (том 1 а.с.80-81)

Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №4516 від 13.02.2012 року, №4520 від 14.02.2012 року, №4536 від 15.02.2012 року, 4559 від 20.02.2012 року, №4568 від 21.02.2012 року, №4569 від 21.02.2012 року, №4570 від 21.02.2012 року на загальну суму 1612591 грн. (том 1 а.с.161-167).

Відповідно до п.3 цих договорів Постачальник повинен поставити товар Покупцю упродовж 3-х календарних днів з дня надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

На підставі одержаних видаткових накладних позивачем включено вартість отриманих від ТОВ «Фрументумопт» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1343826 грн. до складу витрат IV кварталу 2011 року.

Судом також встановлено, що 01.11.2011 року між ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» (Замовник) та ТОВ «Сталісбуд» (Підрядник) укладено договір №01/11-2 (том 1 а.с.60-63), згідно з яким Підрядник зобов'язується виконати ремонт котлоагрегата ДКВР-6,5-13,0, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

На виконання умов даного договору в листопаді 2011 року ТОВ «Сталісбуд» виконало ремонтні роботи на загальну суму 103333,33 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт за листопад 2011 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, дефектним актом, локальним кошторисом №1-1-1, підсумковою відомістю ресурсів (том 1 а.с.82-95), податковою накладною №79 від 16.11.2011 року (том 1 а.с.72).

Матеріали справи також свідчать, що 01.12.2011 року між ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» (Замовник) та ТОВ «Сталісбуд» (Підрядник) укладено договір №01/12-01 (том 1 а.с.56-59), за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати комплексну автоматизацію бродильно-ректифікаційної установки (БРУ) на рівні АСУ, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

На виконання умов вказаного договору в грудні 2011 року ТОВ «Сталісбуд» виконало позивачу ремонтні роботи, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, локальними кошторисами №2-1-1, №2-2-1, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, дефектними актами, підсумковими відомостями ресурсів за грудень 2011 року, актами приймання-передачі устаткування до монтажу (том 1 а.с.96-138), податковими накладними №31 від 12.12.2011 року та №113 від 26.12.2011 року (том 1 а.с.73-74).

Оплата за виконані роботи на підставі договорів №01/11-2 від 01.11.2011 року та №01/12-01 здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №4297 від 23.12.2011 року на суму 540000, №4307 від 26.12.2011 року на суму 520000 грн. та №4481 від 08.02.2012 року на суму 4000 грн.

За результатами здійснення таких господарських операцій з ТОВ «Сталісбуд» позивач включив вартість отриманих робіт до складу витрат І кварталу 2012 року.

Згідно з пп.4.1.27 п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

В силу вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 139.1 ст.139 Податкового кодексу України встановлює вичерпний перелік витрат платника податку, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Серед таких обмежень витрати на придбання м'яса курки та її частин, які були виключенні відповідачем зі складу витрат позивача, відсутні. Крім того, відповідно до п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України встановлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

Відповідно до вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт та розрахункові документи в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити, містять найменування покупця (замовника) та постачальника (підрядника), обсяг поставленого товару, виконаних робіт, підписи уповноважених представників сторін та відбитки печаток товариств. Дані первинні документи дають змогу визначити зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції. Доказів того, що дані документи не містять всіх необхідних реквізитів та не мають юридичної сили, відповідачем суду не надано.

Зауваження відповідача, що в первинних документах позивача відсутні ПІБ осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, а наявні лише їх підписи, суд до уваги не бере, оскільки ч.ч.1 та 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що обов'язковим реквізитом первинних документів є особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, зазначення у первинних документах ПІБ осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, за наявності їх підписів та відбитків печаток підприємств, не є обов'язковим.

Долучені позивачем до матеріалів справи первинні документи дають змогу в повній мірі визначити осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, їх посади, а також містять відбитки печаток позивача та його контрагентів.

Рух активів у процесі здійснення ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» господарських операцій з ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт» підтверджується матеріалами справи.

Судом також встановлено, що на момент існування господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт», останні мали цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію і не були позбавлені права укладати угоди у відповідності до вимог діючого законодавства, були платниками ПДВ, а ТОВ «Сталісбуд» мало ліцензію на господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (том 1 а.с.211-226, том 1 а.с.33-36).

На думку суду, відповідачем безпідставно розширено ряд документів (доказів), якими повинен підтверджуватись факт поставки товару, зокрема, в акті зазначено, що для перевірки не надано документів, які підтверджували б транспортування товару і вантажно-розвантажувальні роботи. Суд вважає таку вимогу податкового органу безпідставною, з огляду на таке.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні"№363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасниками транспортного процесу є вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто був вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів перевезення, як і не було встановлено, що ТОВ «Фрументумопт» передавало призначений для ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» товар будь-якій транспортній організації для перевезення і, відповідно, був вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем у даного контрагента товарно-матеріальних цінностей і свідчити про нереальність господарських операцій.

Судом встановлено, що в силу вимог п.3 договорів №21/11-1, №21/11-2, №21/11-3 та №21/11-4 від 21.11.2011 року (том 1 а.с.231-238) Постачальник (ТОВ «Фрументумопт») повинен поставити товар (блоки перетворення, перетворювачі електропневматичні, пневмоелекричні, ротаметри датчики тиску, клапани, затвори, контролери і т.п.) Покупцю (ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів») упродовж 3-х календарних днів з дня надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Одночасно надані позивачем до матеріалів справи акти введення в експлуатацію основних засобів від 21.11.2011 року, акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 21.11.2011 року (том 2 а.с.11-12), акти приймання виконаних будівельних робіт по комплексній автоматизації БРУ на рівні АСУ за грудень 2011 року (том 1 а.с.96-134), акти приймання-передачі устаткування до монтажу від 01.12.2011 року (том 1 а.с.135-138), свідчать про подальше використання позивачем придбаного у ТОВ «Фрументумопт» електрообладнання в господарській діяльності, а саме: для здійснення для ТОВ «Сталісбуд» ремонту котла ДКВР 6,5/13 (монтаж, підключення, налаштування пробний запуск) та виконання комплексної автоматизації бродильно-ректифікаційної установки (БРУ) на рівні АСУ.

Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про товарність і реальність здійснення господарських операцій ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» з ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт», використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей і робіт у власній господарській діяльності, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій з даними контрагентами. Докази того, що товари і роботи, придбані позивачем у ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт», з метою іншою, ніж використання їх у власній господарській діяльності податковим органом суду не надано, судом не здобуто і в матеріалах справи відсутні.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у податкового органу відсутні правові підстави для висновків про порушення ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» вимог п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а тому збільшення відповідачем позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 319580 грн., в т.ч. 316080 грн. за основним платежем та 3500 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, визначене податковим повідомленням-рішенням №0000972251 від 11.10.2013 року, - безпідставне та протиправне.

Суд також акцентує увагу, що згідно із статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки). Відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність офісних, виробничих та/або складських приміщень, трудових ресурсів).

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права України, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

Жодних доказів того, що ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» і ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт» під час укладання договорів завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду податковим органом не надано, як і не надано суду відповідного вироку суду щодо посадових осіб позивача чи ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт» постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

В ході судового розгляду даної справи представник відповідача повідомив суду про досудове розслідування у кримінальному провадженні №32013190000000195 від 27.11.2013 року за фактом ухилення від сплати податків у значених розмірах службовими особами ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» за ознаками злочину, передбачено ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України за господарськими операціями з ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт».

Поміж тим, в матеріалах справи наявна долучена позивачем постанова про закриття старшим слідчим з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Рівненській області кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013190000000195 від 27.11.2013 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» складу кримінального правопорушення у взаємовідносинах з ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт» (том 2 а.с.90-91).

Таким чином, на час розгляду даної справи вирок суду щодо посадових осіб ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» чи ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт» постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним відповідачем у суду відсутній. Доказів зворотного відповідачем суду не надано та судом не здобуто.

Встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку, що вчинені ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» господарські операції з ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт» не викликають сумніву в їх реальності, товарності та відповідності дійсному економічному змісту.

Отже, висновки податкового органу про безтоварність операцій позивача з ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт» та про порушення ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» вимог п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи, оскільки повністю спростовуються наявними в ній доказами.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000972251 від 11.10.2013 року не відповідає вказаним критеріям правомірності, а тому є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000982251 від 11.10.2013 року, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що в основу визначення податкового зобов'язання з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням №0000982251 від 11.10.2013 року, де 296099 грн. - основний платіж та 148050 грн. - штрафні (фінансові) санкції, покладено наступні нарахування:

1) 268765 грн. - основного платежу та 134383 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, разом 403148 грн., на основі висновків про встановлення перевіркою завищення податкового кредиту через віднесення до його складу сум ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Фрументумопт» за листопад 2011 року;

2) 20667 грн. - основного платежу та 10334 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, разом 31001 грн., на основі висновків про встановлення перевіркою завищення податкового кредиту через віднесення до його складу сум ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Сталісбуд» за грудень 2011 року;

3) 6667 грн. - основного платежу та 3333 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, разом 10000 грн., на основі висновків про встановлення перевіркою завищення податкового кредиту через віднесення до його складу сум ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Сталісбуд» за лютий 2012 року.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» господарські операції з ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт» та ґрунтуються на порушеннях позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з такими висновками огляду на таке.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку операції з придбання ремонтних робіт та/або товарно-матеріальних цінностей (ротаметрів, клапанів, затворів, перетворювачів електропневматичних та ін.) відсутні. А тому суд вважає, що підстави для виключення зі складу податкового кредиту позивача сум ПДВ, сплачених останнім для ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт» в ціні придбаних товарів і послуг, у відповідача відсутні, оскільки отримання таких товарів і робіт за договорами не суперечить чинному законодавству, та є таким, що спрямоване на отримання доходів, а отже належить до господарської діяльності ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» в розумінні податкового законодавства.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт» для ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів», останнім правомірно сформовано податковий кредит по отриманих від ТОВ «Фрументумопт» товарно-матеріальних цінностях та робіт, - від ТОВ «Сталісбуд» в листопаді, грудні 2011 року та лютому 2012 року належним чином відображено в податкових деклараціях з ПДВ за листопад, грудень 2011 року та лютий 2012 року, в т.ч. в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних(том 1 а.с.139-157).

Оскільки судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами, фактичної сплати податку на додану вартість та його сум, то у суду відсутні правові підстави вважати неправомірним віднесення позивачем такого податку до складу податкового кредиту у відповідних періодах.

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «Фрументумопт» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності (як-то, відсутність офісних, виробничих та/або складських приміщень, трудових ресурсів тощо) не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків ДП «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів» права на податковий кредит з податку на додану вартість.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, результати перевірки контрагента позивача, контрагентів контрагента, наявність та/або відсутність контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, наявність або відсутність порушених кримінальних справ, пояснення осіб не можуть впливати на право позивача щодо формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій.

За таких обставин, суд вважає, висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України безпідставним, а податкове повідомлення-рішення №0000982251 від 11.10.2013 року, згідно з яким ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 444149 грн., в т.ч. 296099 грн. - основного платежу та 148050 грн. штрафних (фінансових) санкцій - протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень №0000972251 та №0000982251 від 11.10.2013 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а тому вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними, такими, що прийняті без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, і підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0000972251 та №0000982251 від 11.10.2013 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області за №0000972251 від 11.10.2013 року, згідно з яким Державному підприємству "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 319580 грн., в т.ч. 316080 грн. - основного платежу та 3500 грн. штрафних (фінансових) санкцій та №0000982251 від 11.10.2013 року, згідно з яким ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 444149 грн., в т.ч. 296099 грн. - основного платежу та 148050 грн. штрафних (фінансових) санкцій .

Присудити на користь позивача Державного підприємства "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на дану постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання постанови, складеної в повному обсязі.

Суддя Гудима Н.С.