Постанова № 38338118, 10.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10 квітня 2014 року (10 год. 50 хв.) Справа № 808/2152/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Кай К.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Ніка-Цвет» про стягнення витрат на виплату пенсій.

25.03.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - позивач) до Приватного підприємства «Ніка-Цвет» (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 909,24 грн. витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що сума належна до відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах згідно з п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) за період з грудня 2013 по лютий 2014 року колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1 склала 909,24 грн., яка не була сплачена. На підставі підпункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач просив стягнути зазначену суму з відповідача.

Ухвалою від 26.03.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 10.04.2014.

09.04.2014 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

У судове засідання 10.04.2014 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як встановлено з матеріалів справи, колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1 була призначена та виплачуюється пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посаді показників на роботах і з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією протоколу про призначення пенсії.

Зайнятість вищезазначеного пенсіонера у відповідача на роботах з особливо важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки відповідача по вище зазначеному пенсіонеру.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Закону № 1788-ХІІ, Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 27.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

За правилами абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Виходячи з наведених норм, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Ст. 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Аналогічне визначення страхових внесків наведено і в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003№ 21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Отже, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах таким особам, сплачуються як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування і відносяться до страхових внесків за визначенням, наведеним у Законі № 1058-IV та Інструкції.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції.

Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення з позначкою про отримання.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеному пенсіонеру за період грудень 2013 - лютий 2014 року у сумі 909,24 грн., яке не було ним виконано.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вищезазначеному пенсіонеру визначено позивачем з дотриманням вимог Закону № 1058-IV та Інструкції.

Одержання вказаних розрахунків підтверджується підписом працівника відповідача на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення. Відповідач не надав до суду доказів того, що особа, яка отримала вказані Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, у відповідача не працювала.

Фактична виплата пенсіонеру сум пенсій, заявлених до відшкодування, підтверджується довідкою позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівник якої вийшов на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 909,24 грн. за період грудень 2013 - лютий 2014 року, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Ніка-Цвет» про стягнення витрат на виплату пенсій - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Ніка-Цвет» (69121, м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, буд. 47, код ЄДРПОУ 36535388) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (69041, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, буд. 18; на р/р 25601301001079, філія ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код платежу 50020600, ЄДРПОУ 20508404) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період грудень 2013 - лютий 2014 року у розмірі 909,24 (дев'ятсот дев'ять гривень 24 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль