Ухвала суду № 38336131, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6314/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», за участю Прокуратури Солом'янського району міста Києва про стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2010 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», за участю Прокуратури Солом'янського району міста Києва про стягнення податкової заборгованості. Свої позовні вимоги мотивував тим, що податковий борг перед Державним бюджетом України виник у зв'язку з порушенням відповідачем норм податкового законодавства України з податку на прибуток, податку на додану вартість та земельному податку, який станом на день розгляду справи не сплачено, а тому підлягає стягненню.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 лютого 2013 року у справі №2а-6314/12/2670 у задоволені позову відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України 12 грудня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 лютого 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 лютого 2014 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» (код ЄДРПОУ 14308569, місцезнаходження: 03680, м.Київ, проспект Перемоги, 49/2) податкову заборгованість у розмірі 28 059 275, 38 грн. на користь Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (код ЄДРПОУ 38747190, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Смілянська, 6) податкову заборгованість у загальному розмірі 28 059 275, 38 грн., у тому числі: - 6 293 530, 76 грн. податку на прибуток на р/р № 31115002700010, одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі ГУ ДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, код платежу 11020100; - 13 707 233, 73 грн. з податку на додану вартість на р/р № 31110029700010, одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі ГУ ДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код платежу 14010100; - 7 927 903, 06 грн. з земельного податку на р/р № 33218811700010, одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі ГУ ДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, код платежу 13050100.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Солом'янському районі м.Києва було проведено перевірки ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» щодо своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток, дотримання платіжної дисципліни, а також перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку.

Зазначеними перевірками були виявлені порушення відповідачем норм податкового законодавства України з податку на прибуток, податку на додану вартість та земельному податку, а саме: пп.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.16.4. ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо несвоєчасної сплати податку на прибуток, несвоєчасного подання до установи банку платіжного доручення сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на перерахування податку на додану вартість та земельного податку, про що були складені відповідні акти.

На підставі актів перевірок, позивачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: №0022701501/0 від 01.08.2008 p. на суму податкового зобов'язання - штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 1020, 00 грн.; № 0026901501/0 від 16.09.2008 p. на суму податкового зобов'язання - штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 17 756, 46 грн.; № 0028281501/0 від 30.09.2008 p. на суму податкового зобов'язання - штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 1 035 361, 05 грн.; № 0005671501/0 від 17.02.2009 p. на суму податкового зобов'язання - штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 144 343, 11 грн.; № 0012371501/0 від 19.03.2009 p. на суму податкового зобов'язання - штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 348 897, 02 грн.; № 0029711501/0 від 15.07.2009 p. на суму податкового зобов'язання - штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 1395, 40 грн.; № 0003472308/0 від 30.09.2009 p. на загальну 63 441, 00 грн. (у тому числі 32 292,00 грн. за основним платежем та 31 150,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0041821501/0 від 19.10.2009 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 3 957, 84 грн.; № 0047141501/0 від 20.11.2009 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 7 919, 08 грн.; № 0001301501/0 від 19.01.2010 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 1 862, 39 грн.; № 0008001501/0 від 10.03.2010 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 1 396, 66 грн.; № 0033001504/0 від 10.10.2007 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 5, 19 грн.; № 0037071504/0 від 08.11.2007 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 214 132,61 грн.; № 0037081504/0 від 09.11.2007 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 238 313, 36 грн.; № 0042611504/0 від 29.12.2007 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 218 799, 18 грн.; № 0001771504/0 від 22.01.2008 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 255 876, 14 грн.; № 0006051504/0 від 29.02.2008 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 118 283, 47 грн.; № 0010131504/0 від 27.03.2008 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 81 836,78 грн.; № 0012281504/0 від 07.04.2008 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 49 323,75 грн.; № 0020401504/0 від 12.06.2008 на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 282 332,05 грн.; № 0023791504/0 від 22.07.2008 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 97 820, 90 грн.; № 0031801504/0 від 08.10.2008 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 1 238 314,60 грн.; № 0016171504/0 від 27.05.2009 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 5 626, 81 грн.; № 0003482308/0 від 30.09.2009 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 85 685,00грн. (у тому числі 57 124,00 грн. за основним платежем та 28 562,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0043041504/0 від 12.10.2009 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 28 760, 35грн.; № 0050071504/0 від 13.11.2009 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 675 213, 14 грн.; № 0014391504/0 від 02.03.2010 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 4 545, 00 грн.; № 0014421504/0 від 02.03.2010 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 3 258, 57 грн.; №0029321502/0 від 20.10.2008 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по земельному податку у розмірі 2 306, 95 грн.; № 0029331502/0 від 20.10.2008 р. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по земельному податку у розмірі 27 315, 42 грн.; № 0029341502/0 від 20.10.2008 р. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по земельному податку у розмірі 921 070, 71 грн.; № 0001092309/0 від 08.10.2009 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по земельному податку у розмірі 25 821, 08 грн.; № 0030721502/0 від 17.11.2009 p. на суму податкового зобов'язання штрафні (фінансові) санкції по земельному податку у розмірі 515 824, 91 грн.

Також, за даними позивача, податкова заборгованість відповідача виникла на підставі податкових декларацій з податку на прибуток, податку на додану вартість та земельному податку, в яких він самостійно визначив суми податкових зобов'язань з відповідних податків, а саме: по податку на прибуток декларації № 140698 від 07.08.07р. на суму 6 196 002,00 грн., № 299983 від 09.02.08р. на суму 1 502 002,00 грн., № 2144001 від 04.08.08р. на суму 35 514, 00грн., № 223807 від 06.11.08р. на суму 601 243, 00 грн.; по податку на додану вартість декларації № 160202 від 18.09.2007 р. на суму 493 291, 00 грн., № 200827 від 22.10.2007 р. на суму 478 060, 00 грн., № 225374 від 19.11.2007 р. на суму 376 224, 00 грн., № 236515 від 18.12.2007 р. на суму 316 095, 00 грн., № 278059 від 21.01.2008 р. на суму 439 115, 00 грн., № 9119 від 19.02.2008 р. на суму 165 694, 00грн., № 18574 від 19.03.2008 р. на суму 252 315, 00 грн., № 57032 від 21.04.2008 р. на суму 168 693, 00 грн., № 81621 від 19.05.2008 р. на суму 301 389, 00 грн., № 294109 від 19.06.2009 р. на суму 282 989, 00 грн., № 129453 від 18.07.2008 р. на суму 392 079, 00 грн., № 159087 від 19.08.2008 р. на суму 267 551, 00 грн., № 2169882 від 19.09.2008 р. на суму 118 605, 00 грн., № 2206590 від 20.10.2008 р. на суму 1 922 776, 00 грн., № 2238599 від 19.11.2008 р. на суму 183 576, 00 грн., № 252874 від 18.12.2008 р. на суму 232 141, 00 грн., № 2292429 від 20.01.2009 р. на суму 76 321, 00 грн., № 16650 від 19.02.2009 р. на суму 198 301, 00 грн., № 231824 від 18.03.2009 р. на суму 249 782, 00 грн., № 276228 від 16.04.2009 р. на суму 210 161, 00 грн., № 2123233 від 19.05.2009 р. на суму 210 129, 00 грн., № 2146282 від 19.06.2009 р. на суму 275 626, 00 грн., № 192319 від 17.07.2009 р. на суму 325 943, 00 грн., № 238356 від 20.08.2009 р. на суму 230 569, 00грн., № 249834 від 17.09.2009 р. на суму 240 610,00 грн., № 296088 від 19.10.2009 р. на суму 227 651, 00 грн., №342720 від 20.11.2009 р. на суму 839 877, 00 грн., № 2358224 від 18.12.2009 р. на суму 205 531, 00 грн., № 397589 від 19.01.2010 р. на суму 261 500, 00 грн., № 217396 від 19.02.2010 р. на суму 41 916, 00 грн., № 32510 від 18.03.2010 р. на суму 223 179, 00грн., № 275132 від 19.04.2010 р. на суму 198 588, 00 грн.; по земельному податку декларації №22218 від 30.01.2008 р. на суму 3 384 190, 34 грн., № 21743 від 27.01.2009 р. на суму 3 846 200, 60 грн., № 23715 від 08.01.2010 р. на суму 4 072 244,84 грн.

Також встановлено, що відповідачу у зв'язку з несплатою у строки, передбачені чинним законодавством було нараховано пеню у розмірі 192 570, 73 грн.

У зв'язку з самостійним непогашенням відповідачем суми податкового боргу, який з урахуванням часткової сплати та погашенням за рахунок об'єкту податкової застави дорівнює 28 059 275, 38 грн. (6 293 530, 76 грн. з податку на прибуток; 13 707 233, 73 грн. з податку на додану вартість; 7 927 903,06 грн. з земельного податку), позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Порядок погашення зобов'язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, на момент виникнення спірних, регулювалися Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III (далі - Закон № 2181-III)

Згідно з п.1.2 ст. 1 Закону №2181-III, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону №2181-III, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Граничний строк подання податкової декларації визначений пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону України.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181-III, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами зазначеними у пп. 4.2.2 п. 4.2 ст.4 Закону №2181-III, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону №2181-III, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону №2181-III, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктом 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Закону №2181-III передбачено, що нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1,3 ст. 1 Закону № 2181-III).

Відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-III, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Згідно пп. 7.1.1 п. 7.1. ст. 7 Закону №2181-III, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Податкове зобов'язання або податковий борг погашається виключно коштами, які вносяться до відповідного бюджету у гривнях.

Відповідно до пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №2181-III, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Пунктом 7.7. ст.7 Закону №2181-III визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

З метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення (ст. 8 Закону № 2181-III).

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу, що з матеріалів справи встановлено, що відповідачем самостійно здійснювалось часткове погашення податкового боргу по відповідним податкам.

Крім цього, з матеріалів вказаної адміністративної справи також встановлено, що протягом 2007 p. та 2009 p. відбувалась реалізація майна відповідача на загальну суму 43 036 538,62 грн., в тому числі по періодах: 2007 рік - 31 731 418, 62 грн.; 2008 рік - 8 329 320, 00 грн.; 2009 рік - 2 975 800, 00 грн.

Вказані факти, на думку відповідача, свідчать про відсутність у нього податкової заборгованість з податку на прибуток, податку на додану вартість та земельному податку перед Державним бюджетом України, що підтверджується також Висновком судово-економічної експертизи від 28 вересня 2012 року № 5040/5041/12-45.

Втім, до таких доводів та доказів, критичне ставлення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі суду.

Під час розгляду вказаної справи, представником відповідача було надано суду розрахунок суми заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, а саме - зворотні боки облікових карток ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» з податку на прибуток, податку на додану вартість та земельного податку.

З наданих доказів, судом встановлено, що заборгованість відповідача станом на 06 лютого 2014 року з податку на прибуток становить 8 257 901, 43 грн., податку на додану вартість - 27 338 237, 76 грн. та відповідно земельному податку - 23 429 624, 31 грн. Окрім цього, з вказаних боків облікових карток відповідача вбачається, що до вказаної суми заборгованості входять також суми несплаченої заборгованості у розмірі 28 059 275, 38 грн., яка є предметом стягнення у вказаній адміністративній справі.

При цьому, можливо зазначити, що порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету) регулюється Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 р. за № 843/11123 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 1.7 Інструкції облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження, з візою керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби «До обліку».

В силу вимог пункту 4.1 Інструкції нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: - податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; - податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; - пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; - відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; - непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Згідно п. 4.2.1 Інструкції, податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Спеціалісти підрозділів адміністрування облікових показників та звітності після перенесення засобами програмного забезпечення даних з електронної бази звітних документів до карток особових рахунків платників податків формують протокол помилкових записів за відповідними кодами можливих помилок. У залежності від коду помилки над їх усуненням працюють працівники відповідних підрозділів. Після виправлення помилок здійснюється повторне перенесення даних. Для перевірки правильності виконання зазначених процедур підрозділом адміністрування облікових показників та звітності проводиться звірка сум, рознесених до карток особових рахунків, на відповідність сумам, занесеним до баз електронної звітності. За результатами звірки на підставі карток особових рахунків формуються реєстри рознесених сум у двох примірниках. Один примірник з відміткою інспектора зазначеного підрозділу передається до галузевого підрозділу для зберігання, другий примірник з відміткою галузевого підрозділу про отримання зберігається у підрозділі адміністрування облікових показників та звітності. Підсумкова перевірка щодо наявності нерознесених сум податкових зобов'язань, термін сплати за якими припадає на поточний місяць, здійснюється перед формуванням зведених показників інформаційної системи за станом на перше число наступного місяця. Перевірка виконується підрозділом адміністрування облікових показників та звітності з формуванням протоколу розбіжностей.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Нарахування пені, самостійно визначеної платником, обліковується у розділі "Нарахування сум пені" за відповідними кодами операцій.

Пунктом 4.2.2 Інструкції передбачено, що податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 № 247).

Звірка достовірності даних, перенесених засобами програмного забезпечення з реєстру податкових повідомлень до карток особових рахунків платників податків, здійснюється на підставі паперових виписок з зазначеного реєстру, що надходять до підрозділу адміністрування облікових показників та звітності від структурних підрозділів, які складають податкові повідомлення.

Пеня, розрахована органом державної податкової служби, обліковується у розділі "Нарахування сум пені" за відповідними кодами операцій.

Таким чином, картка особового рахунку платника є належним доказом стану розрахунків платника з бюджетом, у тому числі і наявності у такого платника податкової заборгованості.

А тому, за вказаних обставин, судом не береться до уваги Висновок судово-економічної експертизи від 28 вересня 2012 року № 5040/5041/12-45, оскільки він лише підтверджує факт наявності суми нарахованого податку з податку на прибуток, податку на додану вартість та земельному податку, факт оплати зобов'язань з вказаних податків грошовими коштами та їх погашення за рахунок продажу активів, а не спростовує факт існування заборгованості за певний період.

Також не можливо узяти до уваги посилання відповідача на протиправність дій позивача щодо зарахування ним сплачених сум у рахунок податкового боргу або податкових зобов'язань, які не вказані в призначення платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету.

Згідно пп. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16 Закону №2181-III, у разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем.

Порядок застосування цього підпункту розробляється центральним податковим органом за погодженням з Державним казначейством України.

Підпунктом 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону №2181-III передбачено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків та сплачених в період дії Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", положення якого передбачають можливість зарахування сплачених платником податків коштів на погашення не поточних податкових зобов'язань, а податкового боргу, що виник раніше.

Таким чином, за вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підтвердження наявності у відповідача податкової заборгованості з податку на прибуток, з податку на додану вартість, з земельного податку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 22 квітня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 17 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.