Постанова № 38335895, 09.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 квітня 2014 року

(09 год. 20 хв.)

Справа № 808/2504/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданням: Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, вул. Зої Космодем’янської, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002

до: Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)», вул. Олімпійська, буд. 2, с. Дріжелюбівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70053

щодо: стягнення коштів за податковим боргом.

07.04.2014 о 14 год. 05 хв. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – заявник) до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області №1» (далі – підприємство), в якому заявник просить стягнути кошти у сумі частини податкового боргу з податку на додану вартість з рахунків платника податків – підприємства, у банках, що обслуговують такого платника податків, у розмірі 6566,18 грн.

Заявник обґрунтував вимоги тим, що підприємство станом на 07.04.2014 має податковий борг з податку на додану вартість перед бюджетом у сумі 6566,18 грн., який виник внаслідок несвоєчасної сплати самостійно узгоджених відповідачем сум податкового зобов’язання, визначених в поданій податковій декларації з податку на додану вартість від 04.04.2014 у розмірі 461,00 грн., в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку із виправленням самостійного виявлених помилок від 04.04.2012 у розмірі 112,00 грн. та внаслідок застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій з цього податку по податковим повідомленням-рішенням: від 25.03.2014 №0000451500 у розмірі 1278,28 грн., від 25.03.2014 №0000461500 у розмірі 4714,90 грн.

Ухвалою судді від 07.04.2014 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 09.04.2014.

У судове засідання 09.04.2014 представники сторін належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

09.04.2014 до суду від представника заявника надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно з ч. 7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних матеріалів.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд розглянувши матеріали та з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємство 22.05.2000 зареєстроване в якості юридичної особи.

04.04.2014 підприємство подало заявнику податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року. В зазначеній декларації підприємство визначило суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 461,00 грн.

04.04.2014 підприємство подало заявнику уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011 року. В зазначеній декларації підприємство задекларувало до сплати у бюджет основний платіж в сумі 112,00 грн.

На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України працівниками заявника 14.03.2014 проведено невиїзну документальну перевірку з питання несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість за період з 30.09.2010 по 20.02.2014.

За результатами перевірки був складений Акт від 14.03.2014 №164/15-08680046 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати суми грошового зобов’язання (далі – Акт перевірки), відповідно до якого заявником було встановлено порушення підприємством п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платником несвоєчасно сплачено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки, за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, заявником були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.03.2014 №0000461500, яким до підприємства було застосовано штрафні санкції у розмірі 4714,90 грн. та від 25.03.2014 №0000451500, яким до підприємства було застосовано штрафні санкції у розмірі 1278,28 грн.

Податкові повідомлення-рішення були вручені підприємству 25.03.2014, що підтверджується підписом директора про отримання, наявним на корінцях податкових повідомлень-рішень.

Згідно даних облікової картки підприємства та довідки заявника, станом на 07.04.2014 за підприємством рахується сума податкового зобов’язання у розмірі 6566,18 грн., з яких 573,00 грн. - основного боргу, 5993,18 грн. – штрафні санкції.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкові вимоги були направлені відповідачу на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.3 пунктом 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В матеріалах справи наявна копія корінця податкової вимоги від 08.05.2003 № 1/159, в якій сума податкового боргу визначена в розмірі 5457,42 грн. та яка отримана відповідачем особисто 12.05.2003, а також копія корінця податкової вимоги від 18.06.2003 № 2/204, в якій сума податкового боргу визначена в розмірі 1292,74 грн. та яка отримана відповідачем 02.07.2003, про що свідчить підпис наявний на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Оскільки підприємство не надало заперечень проти вимог заявленого подання, то у суду відсутні підстави вважати податкові вимоги від 08.05.2003 № 1/159 та від 18.06.2003 № 2/204 відкликаними, крім того, наданою заявником обліковою карткою підприємства підтверджується, що податковий борг підприємства з податку на додану вартість повністю не погашений. Відтак, податкові вимоги заявника від 08.05.2003 № 1/159 та від 18.06.2003 № 2/204 є чинними.

За вимогами ч. 2 ст. 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобов’язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У даному випадку, необхідна наявність сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання: сплив 60 днів з дня направлення податкової вимоги; виникнення податкового боргу. Одна з таких обов’язкових складових – виникнення новоствореного податкового боргу, що виник 04.04.2014.

Судом встановлено, що обставини, які зумовили звернення заявника до суду із цим поданням виникли з 0 год. 00 хв. 05.04.2014, оскільки це був вихідний день - субота, то за правилами ч. 10 ст. 183-3 КАС України заявник звернувся з поданням до адміністративного суду у межах 24 годин з моменту виникнення обставин, що зумовлювали звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання, а саме: сплив 60-дненного строку з дня направлення податкової вимоги та виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В пункті 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та визнав подання таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163, 183-3 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області – задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податку - Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)» (код ЄДРПОУ 08680046, адреса: 70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, буд. 2), податковий боргом з податку на додану вартість в сумі 6566,18 грн. (шість тисяч п’ятсот шістдесят шість гривень 18 коп.) на розрахунковий рахунок 31113029700079, код платежу 37997149, отримувач – Державний бюджет Вільнянського району, код ЄДРПОУ - 37997149, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль