Ухвала суду № 38335627, 16.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/7361/2013-ц Головуючий у І інстанції Пухна О.М.Провадження № 22-ц/780/1915/14 Доповідач у 2 інстанції ГолубКатегорія 1 16.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

16 квітня 2014 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Голуб С.А.

суддів Приходько К.П.,Таргоній Д.О.

при секретарі Черепинець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Погребської сільської ради Броварського району Київської області, третя особа: Десята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності,-

в с т а н о в и л а:

В серпні 2013 року позивач пред»явила в суді названий позов посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року року помер її батько ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на житловий будинок, який побудований на земельних ділянках, розташованих за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 3221286401:01:017:0010 площею 0,014 га для ведення особистого підсобного господарства і 3221286401:01:017:0009, площею 0,1015 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, які належали померлому на підставі договору дарування. Позивач є єдиним спадкоємцем померлого, яка у визначений законом строк, звернулася до нотаріальної контори з питань прийняття спадщини. Проте їй було відмовлено, оскільки право власності на житловий будинок не було зареєстровано за батьком у встановленому законом порядку і має статус самовільного будівництва. З підстав визнання права власності на особливим способом складені будівельні матеріали, позивач змушена звернутися до суду, так як іншої можливості оформити на себе майно - немає.

Уточнивши позовні вимоги позивач просила суд визнати за нею право власності на будівельні матеріали - цеглу, каміння, дошки, вікна, двері, що складенні у вигляді двоповерхового будинку орієнтованою площею 188,8 кв. м., що перекриті крівлею, мають 12 віконних блоків та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду позивач оскаржила його в апеляційному порядку.

В доводах апеляційної скарги наголошує на тому, що представник відповідача визнав позов, а тому у суду не було підстав для відмови у його задоволенні. Крім того позивач вважає, що ідентифікувати будівельні матеріали неможливо крім у спосіб, який позивач зазначила в уточнених позовних вимогах.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_2. Спадкоємцем після його смерті є ОСОБА_1, яка є такою що прийняла спадщину.

Листом від 14 серпня 2010 року Десята Київська державна нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1

З технічного паспорта на вищевказаний житловий будинок вбачається, що власником будинку зазначений ОСОБА_2 Будинок побудований самочинно у 2007 році загальною площею 188,8 кв.м., житловою 113,7 кв.м.з господарськими спорудами, огорожею.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спадкодавець самочинно збудував будинок, який не може бути успадкований, а тому спадкоємець має право лише на спадкування будівельних матеріалів. Однак, оскільки позивачем у позовних вимогах не визначено чітко на які саме будівельні матеріали, їх кількість, та на яке обладнання, яке було використано в процесі будівництва будинку за адресою с. Погреби, вул.. Гагаріна, 16б Броварського району Київської області вона просить визнати право власності, суд відмовив у задоволенні цих позовних вимог.

Судова колегія погоджується із таким висновком суду виходячи із наступного.

Позивач пред»явила в суді позов на визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.

До майна, на яке позивач просила визнати право власності, вона віднесла будівельні матеріали, а саме цеглу, каміння, дошки, вікна, двері, 12 віконних блоків і зазначила їх вартість 426 956 грн.

Відповідно до ст.. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов»язки.

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об»єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до ч.2 ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об»єктом вважається окрема річ, сукупність рече, а також майнові права та обов»язки.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Таким чином, оскільки позивач просила визнати право власності в порядку спадкування на конкретно визначені речі - будівельні матеріали, які мають число, вагу, міру, вона мала їх конкретно ідентифікувати із зазначенням кількісних та якісних характеристик.

Однак позивач не зазначивши кількість і назву кожного виду будівельних матеріалів, що могли би бути предметом спадкування, зазначила, що будівельні матеріали складені у вигляді двоповерхового будинку площею 188,8 кв.м., перекриті крівлею, тобто рухоме майно внаслідок певних дій спадкодавця перетворилось в нерухоме майно, а саме будинок, який має статус самочинно збудованого.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те що право власності на рухоме майно не може бути визнано за позивачем за відсутності такого майна.

Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростували.

Щодо доводів апеляційної скарги про визнання позову відповідачем, судова колегія також із ними не може погодитись, оскільки представник відповідача не брав участі у судовому засіданні і з письмовими заявами про визнання позову до суду не звертався.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційнї інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: Голуб С.А.

Таргоній Д.О.

Приходько К.П.