Ухвала суду № 38334617, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 28/363 Головуючий у 1-й інстанції: Смирнова Ю. М. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Господарського суду мiста Києва від 06 лютого 2014 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго", товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш" про визнання угоди недійсною та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва звернулась з позовом про визнання угоди на суму 2976,00 гри., укладеної між відповідачами шляхом обміну документами, недійсною па підставі ст. 49 ЦК УРСР, а також зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго» повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Техмаш» грошові кошти в сумі 2976,00 гри. та стягнення з останнього в доход бюджету товарно-матеріальних цінностей, отриманих за спірною угодою, вартістю 2976,00 гри.

Постановою Господарського суду мiста Києва від 06 лютого 2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до накладної віл 10.06.2002 р. № 192 товариство з обмеженою відповідальністю «Укренерго» поставило товариству з обмеженою відповідальністю «Техмаш» товар вартістю 2976,00 грн. (два електродвигуни).

Останнім виписано податкову накладну від 10.06.2002 р. № 228 на загальну суму 2976.00 грн., в тому числі, податок на додану вартість - 496,00 грн.

Оплата поставленого товару здійснена в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується наявною в справі банківською випискою за 21.06.2002 р.

Зазначену угоду між відповідачами позивач вважає такою, що укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави, за наявності умислу. Позов заявлений позивачем на підставі ст. 49 ЦК УРСР.

В обгрунтування позовних вимог про недійсність спірного договору, а також про наявність умислу у ТОВ «Укренерго» на укладення договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави, позивач послався на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.12.2003 р. у справі №2-5375/6, яким визнано недійсними з моменту реєстрації установчі документи ТОВ «Укренерго», а саме: Протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Укренерго», статут, установчий договір від 14.09.2001 р., а також визнано недійсними з моменту реєстрації свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «Укренерго» від 09.11.2001 р. та визнано недійсним з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість свідоцтво № 37023318 від 05.02.2002 р. про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Однак, вказане рішення суду скасовано ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.03.2005 р., а справу направлено на новий розгляд. Під час нового розгляду справи позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго», треті особи: ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ТОВ «Наукова виробнича фірма «Агросвіт», ТОВ «Техмаш», ГОВ «Гранд Електронік» про визнання недійсним протоколу загальних зборів, установчого договору, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи та свідоцтва про реєстрацію платника податку па додану вартість залишено без розгляду, що підтверджується ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.07.2005 р.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 49 ЦК УРСР, чинного до 01.01.2004 р., якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

У відповідності з частиною 2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Позивач вказує, що укладена відповідачами угода також суперечить інтересам держави та суспільства та спрямована на приховування доходів від оподаткування. На підтвердження цих обставин позивач посилається на акт позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго» від 12.07.2004 р. № 122/26-10/31722520 та прийняте на підставі цього акта податкове повідомлення-рішення від 14.07.2002 р. № 001552626/0.

Колегія суддів зазначає, що зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. В судовому процесі не були виявлені докази, які б підтверджували, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору (приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо).

Факт не звітування платника податків перед органом державної податкової служби та не сплати податків є порушенням податкового законодавства та може бути підставою для застосування до такого платника податків відповідних заходів відповідальності, передбачених чинним законодавством, в тому числі притягнення винних осіб до відповідальності за ухилення від сплати податків. Такі наслідки знаходяться в площині інших, не цивільно-правових відносин.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються, а доводи позовної заяви є необґрунтованими та не підтвердженими фактичними обставинами справи.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Господарського суду мiста Києва від 06 лютого 2014 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго", товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш" про визнання угоди недійсною та стягнення коштів залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду мiста Києва від 06 лютого 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 15.04.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.