Постанова № 3833235, 22.09.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22.09.2008 р.                                         18:15 год.                                                  № 7/279

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Арсірій Р.О. вирішив адміністративну справу

Закрите акціонерне товариство "Авіаком"

до Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва

провизнання недійсними податкових повідомленнь-рішень ,

Представники:

від позивачаПетрик С.А., за довіреністю

Тиренко О.Г., за довіреністю

від відповідачаБольшакова К.А., за довіреністю

Оверку І.І., за довіреністю

Позивач –звернувся до Окружного адміністративного суду в м. Києві з позовною заявою до відповідача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідачем неправомірно прийняті податкові повідомлення рішення та безпідставно зроблені висновки в акті перевірки.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що факти порушень податкового законодавства зафіксовані актом перевірки. Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва (далі –Відповідача або ДПІ у Печерському районі м. Києва) проведено виїзну позапланову перевірку Закритого акціонерного товариства «Авіаком»(далі –Позивач або ЗАТ «Авіаком») з питань дотримання вимог валютного законодавства України згідно інформації АКБ «ТАС-Комерцбанк» від 06.08.2007 №2696 по контракту №40/06 від 01.12.2006р.

За результатами перевірки Відповідачем складено акт від 11.10.2007 р. №341/22-216/24258565. Відповідно до акту перевірки Позивачем порушено строки здійснення розрахунків за імпортовані товари.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 31.05.2007 №1108-У «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»- імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 31.05.2007 №1108-У «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України віл 24.03.1999р. №136 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.05.1999р. за №3383631) із змінами і доповненнями, внесеними, зокрема. Постановою від 13.12.2006р. ;455, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.01.2007р. за №37/13304 (введена в дію з 29.01.207р. день виникнення порушення –перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією ліцензій. Здійснення поставки –оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов’язань щодо поставки, покладених н нього за договором ( в інших випадках).

Відповідно до п.1.11 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями –підставою для зняття банком з контролю експортної, імпортної та лізингової операцій резидента за умови надання останнім документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами цієї інструкції, може бути, зокрема, копія оформленої ВМД, засвідчена в порядку, установленому Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. №574 (зі змінами), у разі втрати резидентом її оригіналу надана на письмовий запит резидента (за наявності інформації про зазначену ВМД у реєстрі ВМД). Факт перетину митного кордону не може свідчити про здійснення поставки товару в розумінні ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до п.2 ст.1 Митного кодекс України –ввезення товарів і транспортних засобів н митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України –сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Митним кодексом встановлені певні послідовності обов’язкові процедури митного оформлення товару, що переміщується через митний кордон України, які мають юридичне значення для подальшого використання. Ввезений на митну територію товар, що не пройшов усіх передбачених Митним кодексом процедур митного оформлення не може бути переданий його набувачу і при таких умовах немає підстав вважати закінченою імпортну операцію резидента з поставки товарів.

Відповідно до ст.78 Митного кодексу України - митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу та митного режиму. Зокрема, ст.85 Митного кодексу встановлено 13 видів митного режиму, в тому числі, імпорт. Поняття митного режиму імпорт (код 40 згідно класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України) визначеного в ст.188 Митного кодексу, відповідно до якої, товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватись без будь-яких митних обмежень.

При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях митне оформлення товару в режимі імпорт»супроводжується складанням і поданням декларантом вантажної митної декларації типу ІМ-40, форма і реквізити якої передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року №574 «Про затвердження положення про вантажну митну декларацію.

Відповідно до п. 8 Положення про вантажну митну декларацію - оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов’язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових,, господарських та інших операцій.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями - банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування») та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках –після пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт». ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі». ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»).

Враховуючи викладене, суд не може погодитись з позицією Позивача та дійшов висновку, що Відповідачем правомірно прийняті оспорюванні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Позивач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх вимог викладених в позовній заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 89, 90, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Закритого акціонерного товариства „Авіаком” до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 06.10.2005 р.

Суддя                                                                                           Арсірій Р.О.