ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2014 року м. Київ К/800/36296/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року
у справі № 2а-4868/09/0470
за позовом приватного акціонерного товариства «Центральний універмаг» (далі - позивач, ПрАТ «ЦУМ»)
до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - відповідач, Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області)
про скасування податкового рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
ПрАТ «ЦУМ» звернулось у березні 2009 року до суду з адміністративним позовом Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області, в якому з урахуванням змін до позову, просило визнати протиправним та скасувати податкове рішення № 0002472330/47843 від 19.09.2008 року
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2011 року скасована та прийнята нова постанова, якою позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем з 21.07.2008 року по 01.09.2008 року було проведено виїзну планову перевірку закритого акціонерного товариства «Центральний універмаг» (далі - ЗАТ «ЦУМ») з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складено акт № 2057/231.13457132 від 08.09.2008 року.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року (далі - Положення № 637), а саме не своєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх надходжень: реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) Sileх 6004,07 зав. ЛР 06670826 фіск. № 0407003848 (відділ напої ЗАТ «ЦУМ» за березень 2008 року, а саме: по Z-звіту за 19.03.2008 року сума зазначена 4758,84 гривень, а сума фактичного запису у книгу обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) 4494,92 гривні, різниця складає 265,92 гривень; по Z-звіту за 22.03.2008 року сума зазначена 4957,57 гривень, а в КОРО запису за 22.03.2008 року не було, різниця складає 4957,57 гривень.
На підставі акту перевірки та абз.3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 року відповідачем до ЗАТ «ЦУМ» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 26 117,45 гривень (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002472330/0/47843 від 19.09.2008 року).
Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти у повній сумі їх надходжень, а тому відповідачем правомірно було застосовано штрафні санкції.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.
Відповідно до п. 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використання РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з КОРО, що: за 19.03.2008 року по номеру Z-звіту 100 значиться сума внесення - 2400,03 гривень, видача - 3800,00 гривень, загальна сума розрахунків 3379,86 гривень, сума ПДВ - 563,31 гривні; за 22.03.2008 року записи в КОРО відсутні. Всього за березень 2008 року згідно записів у КОРО загальна сума розрахунків склала 152 782,70 гривні, яка відповідає Z-звіту фіскальної пам'яті та Звіту про використання РРО та КОРО (розрахункових книжок) за березень 2008 року, наданих позивачем до Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області.
Аналізуючи докази у справі, суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України про обов'язок суб'єкта владних повноважень доказування правомірності свого рішення, дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийняття рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 2.6 Положення № 637. Крім того, судом апеляційної інстанції вірно звернуто увагу на те, що порушення, вказані відповідачем в акті перевірки, не відповідають записам за вказаний період в КОРО, що відповідач взагалі не дав оцінки при перевірці у вересні 2008 року тому факту, що загальна сума 152 782,70 гривні, яка вказана у Звіті про використання РРО та КОРО (розрахункових книжок) за березень 2008 року та Z-звіт фіскальної пам'яті за березень 2008 року співпадають.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року у справі № 2а-4868/09/0470 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно З оригіналом згідно
Помічник судді Паніотова В.Г.
Судове рішення № 38331615, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 16.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4868/09/0470. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: