ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
01 квітня 2014 року
справа № 804/12017/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 р. у справі № 804/12017/13-а
за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14»
до Криворізької північної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000047/1510/6687 від 16.05.2013 року, -
ВСТАНОВИВ:
13.09.2013 року Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №14» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об’єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №000047/1510/6687 від 16.05.2013 року
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, необґрунтованим та безпідставним.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю
Не погодившись з рішенням суду, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №14» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги КП «ЖЕО №14» повністю.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Криворізькою північною об’єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя 2012 року Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №14».
За результатами перевірки 16.05.2013 року складено Акт №47/1510/20282526.
В Акті камеральної перевірки зроблені висновки про порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 21090,65, визначену декларацією з податку на прибуток підприємства №9044494397 від 30.07.2013 р. сплачено підприємством з затримкою 177 календарних днів.
На підставі Акту перевірки, Криворізькою північною об’єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 16.05.2013 року №000047/1510/6687 згідно якого Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №14» за затримку 177 календарних днів сплати грошового зобов’язання в розмірі 21090,65 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 4218,13 грн.
Проаналізувавши вищевикладені обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
За приписами п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу викладеними в акті перевірки та погодився з позицією Криворізької північної об’єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо правомірності зарахування контролюючим органом в автоматичному режимі в рахунок податкового боргу з податку на прибуток, який виник раніше.
Колегія суддів погодитись з такими висновками не може виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем подана до податкового органу податкова декларація з податку на прибуток підприємства №9044494397 від 30.07.2013 р. в якій сума узгодженого зобов’язання складала 103 590 грн. Акт камеральної перевірки містить відомості про те, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання з податку на прибуток саме з вищезазначеної податкової декларації, граничний термін сплати якої 19.08.2012 р., проте відповідач зазначає, що фактично сплата відбулася 12.02.2013р., та сума сплаченого податкового боргу складала 21090,65 грн.., в підтвердження чого будь-яких доказів (розрахунків, платіжних доручень тощо) до суду надано не було.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Так в матеріалах справи міститься податкова декларація з податку на прибуток підприємства №9044494397 від 30.07.2013 р. за І півріччя 2012р., відповідно до якої сума узгодженого зобов’язання з податку на прибуток складає 103590 грн. граничний термін сплати становив 19.08.2012 р.
Відповідно до платіжних доручень №1605 від 31.07.2012 року на суму 63600,00 грн. та №1618 від 02.08.2012 року на суму 40000,00 грн.податок на прибуток за І півріччя 2012 року був сплачений у розмірі 103600,00 грн.
Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що грошове зобов’язання з податку на прибуток по декларації №9044494397 від 30.07.2013 р. за І півріччя 2012р., виконано у повному обсязі та вчасно, а отже підстав для винесення вищевказаного податкового повідомлення-рішення немає.
Твердження відповідача про те, що вищезазначені кошти були перераховані у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків є безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджували б рух коштів перерахованих КП «ЖЕО №14» по сплаті податкових зобов’язань, які виникли раніше.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року. Тому порядок погашення податкового боргу, яке відбувалося після 01.01.2011, регулюється Податковим кодексом України.
Відповідачем вказані платежі були зараховані в погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напрямку сплати.
Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
З наведеного вбачається, що органи державної податкової служби вправі застосовувати п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України лише щодо погашення податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01.01.2011, а на податковий борг, який виник до 01.01.2011, відповідно до ст. 58 Конституції України, норми п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України не розповсюджуються.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Оскільки, з матеріалів справи не вбачається, що на момент здійснення оплати платіжними дорученнями, у позивача наявний податковий борг з податку на прибуток, тому відповідач діяв поза межами чинного законодавства та не мав обов’язку зараховувати вказані платежі в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Отже, на підставі аналізу встановлених обставин справи і правовідносин, що їм відповідають, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції та вважає, що дії відповідача не ґрунтуються на законодавстві, а отже є протиправними, у зв’язку з чим, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 р. – скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №000047/1510/6687 від 16.05.2013 року.
Постанова набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Судове рішення № 38328886, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/12017/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: