Ухвала суду № 38328885, 18.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2014 року

справа № 13/96/08-АП

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Головко О.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Корнієнко Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Господарського суду Запорізької області від 04.12.2013 року у адміністративній справі за позовом Інституту олійних культур Української академії аграрних наук до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

28.01.2011 року Інститут олійних культур Української академії аграрних наук звернувся з адміністративним позовом до Господарського суду Запорізької області, в якому просив визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000602311/0 від 29.11.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.08.2007 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000432311/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 36151 грн., в т.ч. за основним платежем – 16941 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19200 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000472311/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9928 грн., в т.ч. відшкодовано 9928 грн., штрафні санкції – 4964 грн. Відповідно до рішення про результати розгляду повторних скарг ДПА в Запорізькій області № 4650/10/25-020 від 21.11.2007 року збільшено розмір донарахованого податку на додану вартість на суму 648 грн. і розмір штрафних санкцій на 4011 грн., на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Але в акті перевірки від 06.08.2007 року № 09-23-01296051 порушення на таку суму не вказано, в самому ж рішенні ДПА в Запорізькій області № 4650/10/25-020 від 21.11.2007 року жодного обґрунтування збільшення суми донарахованого податку також не вказано. Відповідачем безпідставно нараховано штрафну санкцію в розмірі 4011 грн., оскільки згідно з п. 17.1.3. Закону України № 2181 штрафна санкція не може бути більшою 50% донарахованої суми.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 04.12.2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000602311/0 від 29.11.2007 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення винесено за відсутності встановлених фактів порушення, а штрафна санкція нарахована в порушення вимог чинного законодавства.

Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Господарського суду Запорізької області від 04.12.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому апелянт зазначає, що на підставі Акту від 06.08.2007 року винесені податкові повідомлення-рішення від 15.08.2007 року №0000432311/0, №0000472311/0, а також відповідно до рішення ДПА в Запорізькій області від 21.11.2007 року винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2007 року №0000602311/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4659,00 грн., з яких о/п - 648,00 грн., ш/с - 4011,00 грн. В рішенні від 21.11.2007 року зазначено, що ДПІ у Запорізькому районі при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 15.08.2007 року № 0000432311/0 враховано пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в результаті чого державною податковою інспекцією не включено ПДВ на загальну суму 1089,00 грн. (квітень 2004 року - 860,00 грн., травень 2004 року - 110,00 грн:, червень 2004 року - 119,00 грн.) зазначені в акті перевірки від 06.08.2007 року та відповідно не застосовано штрафні санкції.

В судовому засіданні 04.12.2013 року судом першої інстанції здійснено заміну Державної податкової інспекції у Запорізькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Запорізькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Проте, у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» та згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців правонаступником відповідача є Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (а.с. 124).

З цих підстав адміністративним судом апеляційної інстанції у відповідності зі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2007 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000432311/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 36151 грн., в т.ч. за основним платежем – 16941 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19200 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000472311/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9928 грн., в т.ч. відшкодовано 9928 грн., штрафні санкції – 4964 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі Акту від 06.08.2007 року № 09-23-01296051 «Про результати позапланової документальної перевірки Інституту олійних культур Української академії аграрних наук з питання відображення в бухгалтерському та податковому обліку окремих господарських операцій за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року», в якому встановлено, що позивач не включив суму податку на додану вартість від продажу обідів працівникам підприємства в розмірі 1604 грн., внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість у 2004 році на суму 1604,00 грн., а саме , а саме (по періодам): - за квітень 2004 р. на суму 860,00 грн.; - за травень 2004 р. на суму 110 грн.; - за червень 2004 р. на суму 119,00 грн.; - за липень 2004 року на суму 94,00 грн.; - за серпень 2004 р. на суму 112 грн.; - за вересень 2004 р. на суму 168 грн.; - за жовтень 2004 р. на суму 141 грн., внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість у 2004 році на суму 1604,00 грн. по вищевказаних періодах. Інститут у жовтні 2006 року та у березні 2007 року включив до податкових зобов'язань суму отриманої квартплати не по сплаті (касовий метод), а по нарахуванню, внаслідок чого виникло завищення від'ємного значення податкових зобов'язань, які переносяться на наступні податкові періоди, що в подальшому призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ: за грудень 2006 р. на 311,00 грн.; за лютий 2007 р. на 775,00 грн.; за березень 2007 р. на 1339,00 грн. Підприємством не вірно відображені суми від'ємного значення податкових зобов'язань, які переносяться на наступні податкові періоди, внаслідок чого завищено податкові зобов'язання з ПДВ у серпні 2006 р. на 21459,00 грн. Інститут до складу податкового кредиту включив витрати зі складу ПДВ, що не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними: у квітні 2005 року на суму 44613,00 грн. від ДПДГ «Новатор», внаслідок чого виникло завищення суми відшкодування ПДВ за квітень 2005 р. на суму 9928,00 грн., яке використане на погашення податкових зобов'язань у наступних періодах: заниження суми відшкодування ПДВ за квітень 2005р. на суму 34685,00 грн.; у листопаді 2005 року на суму 13060,00 грн. від СООО «ім. Гагаріна», внаслідок чого виникло завищення від'ємного значення податкових зобов'язань, які переносяться на наступні податкові періоди: за листопад 2005 р. на суму 13060,00 грн. Згідно декларації № 212 від 04.10.2005 р. на загальну суму 44400, 00 грн. (в т.ч. з ПДВ 7400 грн.) за грудень 2005 р. на суму 7400,00 грн. Враховуючи вищевикладене, підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту у квітні 2005 року ПДВ в сумі 44613,00 грн., до якої підприємством не надано первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про придбання підприємством послуг в сумі 267679,31 грн. з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Встановлено порушення ст. 3, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого занижено податок на прибуток на 1604 грн.; ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму відшкодування ПДВ за квітень 2006 року на 9928 грн., занижено податкові зобов’язання з ПДВ на 34685 грн.

21.11.2007 року ДПА у Запорізькій області було винесено рішення № 4650/10/25-020 «Про результати розгляду повторних скарг», яким залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 15.08.2007 року №0000432311/0 й №0000472311/0 та збільшено розмір донарахованого податку на додану вартість на суму 648 грн. і розмір застосованих штрафних санкцій, передбачених пп. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на 4011 грн.

На підставі вказаного рішення ДПА у Запорізькій області відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000602311/0 від 29.11.2007 року, яким додатково визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 4659, в т.ч. 648 грн. – основний платіж, 4011 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

У рішенні ДПА у Запорізькій області від 21.11.2007 року № 4650/10/25-020, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення зазначено, що підпунктом 15.1.1. п. 15.1. с т 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Розглядом матеріалів справи встановлено, що ДПІ у Запорізькому районі при прийнятті податкового повідомлення - рішення від 15.08.2007 року № 0000432311/0 враховано пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 в результаті чого державною податковою інспекцією не включено ПДВ на загальну суму 1089,00 грн. (квітень 2004 року – 860 грн., травень 2004 року – 110 грн., червень 2004 року – 119 грн.), зазначені в акті перевірки від 6 серпня 2007 року та відповідно не застосовано штрафні санкції.

Зміст наведеного рішення ДПА у Запорізькій області вказує на те, що підставою для донарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій з'явився висновок цього податкового органу про те, що відповідач неправомірно не включив до складу податкових зобов’язань позивача ПДВ на загальну суму 1089,00 грн. (квітень 2004 року – 860 грн., травень 2004 року – 110 грн., червень 2004 року – 119 грн.), зазначені в акті перевірки від 06.08.2007 року та не застосував відповідні штрафні санкції.

Проте, у самому акті перевірки від 06.08.2007 року № 09-23-01296051 зазначено, що позивач не включив суму податку на додану вартість від продажу обідів працівникам підприємства в розмірі 1604 грн., внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість у 2004 році на суму 1604,00 грн., а саме , а саме: - за квітень 2004 р. на суму 860,00 грн.; - за травень 2004 р. на суму 110 грн.; - за червень 2004 р. на суму 119,00 грн.; - за липень 2004 року на суму 94,00 грн.; - за серпень 2004 р. на суму 112 грн.; - за вересень 2004 р. на суму 168 грн.; - за жовтень 2004 р. на суму 141 грн., внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість у 2004 році на суму 1604,00 грн.

За таких умов висновок ДПА у Запорізькій області про не включення відповідачем спірної суми до складу податку на додану вартість та про донарахування штрафних санкцій є безпідставним.

Крім того, постановою господарського суду Запорізької області від 19.03.2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2012 року, податкові повідомлення-рішення від 15.08.2007 року №0000432311/0 та №0000472311/0 визнані нечинними.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд дійшов висновку, що доводи податкового органу щодо заниження суми податку на додану вартість у 2004 році на суму 1604 грн. у зв’язку з продажем обідів працівникам підприємства є безпідставними.

У відповідності з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обстави

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допущено, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області суду від 04.12.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова