Ухвала суду № 38328867, 04.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2014 рокусправа № 804/13276/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія

Енергопростір»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська

Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Енергопростір» звернулося до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.05.2013 року №0000112206, яким збільшено суму грошового зобов`зання ТОВ «БК Енергопростір» п податку на додану вартість на 15295 грн., з яких 12 236, 00 грн. - сума податку, 3 095,00 грн штрафні санкції, - в повному обсязі ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.08.2013 року №1783/10/10-25, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, яким сума грошового зобов`язання ТОВ «БК Енергопростір» з ПДВ збільшена на загальну суму 5 028,50 грн., з яких 1 313,00 грн. - основний платіж, 3 715, 50 грн. - штрафна санкція, - в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, надала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія судів вважає, що підстави для скасування судового рішення у цій справі відсутні з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська документальної позапланової виїзної перевірки податкової звітності ТОВ «БК Енергопростір» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за жовтень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД» складено акт № 1173/226/35323619 від 22.04.2013 року, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело заниження податкового зобов'язання на суму 12 235,9 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000112206 від 31.05.2013 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість у розмірі 12 235, 9 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3 095 грн.

Підставою висновку про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України стала думка контролюючого органу про те, що укладені позивачем правочини не спрямовані на настання відповідних ним правових наслідків, та дійшов висновку про непідтвердженість факту реального виконання господарських операцій позивача з контрагентом.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000112206 від 31.05.2013 року суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що придбання позивачем товару підтверджується відповідними первинними фінансово-господарськими документами, а формування податкового кредиту - належним чином оформленими податковими накладними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Прийняте на підставі акта перевірки відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000112206 від 31.05.2013 року позивач оскаржив в адміністративному порядку.

За наслідками апеляційного узгодження контролюючий орган залишив скаргу позивача без задоволення, а спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - без змін, оскільки будь-яке податкове повідомлення-рішення за результатами розгляду скарги не приймалося.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз.7 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом першої інстанції встановлено, що позивач формував податковий кредит за датою отримання товарів на підставі та в межах суми виписаних контрагентом податкових накладних, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доводи податкової служби щодо встановлення факту порушення ТОВ «БК Енергопростір» статті 203, статей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛО-ТРЕЙД» є необґрунтованими.

Отже, оцінюючи законність доводів податкового органу щодо нікчемності спірних правочинів суд вірно виходив з того, що податковим органом не встановлено порушень позивачем чи його контрагентом порядку оформлення первинних документів та виписки податкових накладних, а акт перевірки не містить будь-якого доказу, який би ставив під сумнів реальність спірних господарських операцій.

Судом першої інстанції на підставі досліджених в сукупності доказів встановлено, що витрати за операціями ТОВ «БК Енергопростір» з ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД» підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Також судом не встановлено жодних фактів, які б були підставою для висновку про те, що договір № 1105-1 від 11.05.2012 року укладений без мети настання правових наслідків. Податковим органом не доведено правомірність твердження про нікчемність договору, укладеного позивачем з ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД».

Факт виконання вказаного договору судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, банківськими виписками.

Доводи апеляційної скарги про нереальність спірних господарських операцій зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом першої інстанції, що у відповідності до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України не належить до компетенції апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду - залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року у справі № 804/13276/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров