Ухвала суду № 38328848, 04.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2014 рокусправа № 804/13726/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року

за позовом Публічного акціонерного товариства « Центральний гірничо - збагачувальний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство « Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р»від 01.10.2012 року за № 0000263230 про сплату податкового зобов`язання у розмірі 114 246, 00 грн., з яких: 76 164, 00 грн. - сума заниженого ПДВ та 38 082, 00 грн. - сума штрафних санкцій;

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія судів вважає, що підстави для скасування судового рішення у цій справі відсутні.

Судом встановлено, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року, складено акт № 6/32.3/00190977 від 16.09.2013 року, в якому зафіксовано порушення п.198.2,198.6 ст.198, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, включення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, які не була зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі результатів вказаної перевірки, 01.10.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000263230 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість розмірі 114246,00 грн., в т.ч. 76164,00 грн. основного платежу та 38082,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як зазначено судом, станом на час включення сум зазначених в податкових накладних до податкового кредиту, податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних не були зареєстровані.

Позивачем разом з декларацією за липень 2013 року надано до податкового органу заяву зі скаргою на контрагентів щодо порушення останніми порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та порядку заповнення податкових накладних, для збереження свого права на формування податкового кредиту, яка податковим органом була залишена без уваги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були дотримані всі вимоги чинного законодавства, а тому відсутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, позивачем в повному обсязі були виконані вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, тому в податкового органу були відсутні підстави для донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а апеляційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Мін доходів - залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року у справі № 804/13726/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров