Рішення № 38327442, 07.04.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

справа № 757/26771/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Кирилюк І.В.,при секретарі:Гурніку А.І.,за участю: позивача:ОСОБА_2,представника відповідача-1:не з'явився,відповідача-2:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінінвест ЛТД», ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінінвест ЛТД» (далі - відповідач-1, ТОВ «Укрфінінвест ЛТД»), ОСОБА_3 (далі - відповідач-2, ОСОБА_3), в якому просить розірвати договір № 60307312 від 26.11.2012 року «Про надання фінансових коштів», укладений між позивачем та відповідачем-1; стягнути з відповідача-1 на користь позивача 13 916,00 грн. фінансових коштів, які перерахував позивач відповідачу-1; стягувати з відповідача-1 на користь позивача 16% щомісячно з 26.11.2012 року до початку судового процесу від суми фінансового ресурсу, що повинен був бути виданий позивачу - 150 000,00 грн.; заборонити діяльність відповідача-1 на території м. Харкова та Харківської області, оскільки вона заподіює матеріальні та моральні збитки населенню; всі судові витрати стягнути з відповідача-1.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 26.11.2012 року він уклав з ТОВ «Укрфінінвест ЛТД» від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_3, договір № 60307302 про надання фінансових ресурсів, згідно умов якого відповідач-1 зобов'язався видати в розпорядження позивача фінансовий ресурс в розмірі 150 000,00 грн., а позивач в свою чергу зобов'язався оплатити мінімальний платіж в розмірі 10 500,00 грн. до 26.11.2012 року та авансовий мінімальний платіж в розмірі 10 500,0 грн. до 26.11.2012 року, а також авансові платежі в сумі 2 416,00 грн. Позивач взяті на себе зобов'язання виконав, проте, пройшло понад 11 місяців після підписання договору, а відповідач-1 фінансовий ресурс в розмірі 150 000,00 грн. не видав. Позивач вважає вказаний договір несправедливим, оскільки надає відповідачу-1 більше прав.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2014 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінінвест ЛТД», ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів та стягнення коштів та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з викладених у ній підстав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ст.ст. 74, 76 ЦПК України, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ст.ст. 74, 76 ЦПК України, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 26.11.2012 року ТОВ «Укрфінінвест ЛТД» (Адміністратор) в особі ОСОБА_3 уклало з ОСОБА_2 (Клієнт) договір № 60307302 про приділення фінансових ресурсів, згідно умов якого предметом договору є послуги, які надаються шляхом формування Реєстрів Клієнтів Програми «Укрфінінвест» метою яких є придбання Цільового фінансового ресурсу, зазначеного у Додатку № 1 до договору.

Згідно Додатку № 1 до договору, Цільовий фінансовий ресурс становить 150 000,00 грн., одноразовий комісійний внесок - 10 500,00 грн., адміністративний платіж - 10 500,00 грн., кількість платежів 180, чистий внесок - 833,33 грн., мінімальний платіж - 791,70 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору, кошти необхідні для отримання Цільового фінансового ресурсу (чисті внески) вносяться Клієнтом на розрахунковий рахунок Адміністратора щомісячно.

Згідно п. 3.1 договору, Клієнт зобов'язується щомісяця сплачувати Загальний або Мінімальний платіж на зазначений Адміністратором поточний рахунок. Зобов'язання по сплаті Загальних або Мінімальних платежів виникає у Клієнта з наступного місяця, який іде за тим, у якому був укладений договір.

Відповідно до п. 6.1 договору, після кожного приділення ресурсів Учаснику Реєстру програми, якому приділено ці ресурси отримує письмове повідомлення про їх приділення. Приділення цільових фінансових ресурсів не звільняє Клієнта від своєчасної оплати поточних платежів, визначених договором та додатками до нього.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як визначено у п. 1 та п. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Відповідно до ст.. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Даний договір не суперечить нормам чинного законодавства. Всі умови договору детально виписані та погодженні сторонами при його підписанні. Позивач був поінформований про умови договору, про що свідчить його підпис.

З аналізу умов вказаного договору вбачається, що він має змішану природу та містить умови договору про надання послуг та договору купівлі-продажу.

Як визначено у ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, позивачем на виконання умов договору 26.11.2012 року сплачено одноразовий комісійний внесок в розмірі 10 500,00 грн., 20.12.2012 року сплачено чисті внески по 833,33 грн. та адміністративні витрати по 375,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій (а. с. 23, 25, 26).

Проте, відповідач-1 цільовий фінансовий ресурс в розмірі 150 000,00 грн. позивачу не приділив, тобто не виконав умови договору.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, згідно п. 9.1 договору, Клієнт може розірвати договір протягом 3 банківських днів з моменту його підписання шляхом подання письмової заяви на вказану в договорі адресу.

Відповідно до п. 9.5 договору, якщо Клієнт виявить бажання розірвати договір після закінчення строку, визначеного у п. 9.1 договору, договір вважається розірваним з першого числа місяця, наступного за тим, в якому Клієнт письмово повідомив Адміністратора про розірвання договору.

Із письмовою заявою про розірвання договору протягом трьох банківських днів з моменту його підписання, ОСОБА_2 до ТОВ «Укрфінінвест ЛТД» не звернувся.

Також ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження того, що він звертався до ТОВ «Укрфінінвест ЛТД» із письмовою заявою про розірвання договору протягом дії вказаного договору.

Відтак, згідно умов договору № 60307302 про приділення фінансових ресурсів, правові підстави для його розірвання відсутні.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що ТОВ «Укрфінінвест ЛТД» не порушено умови договору, оскільки у відповідача не виник обов'язок по виплаті цільового фінансового ресурсу, передбачений п. 5.1 договору № 60307302 про приділення фінансових ресурсів.

ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження того, що ним було одержано передбачений умовами договору Дозвіл та після цього сплачено всі необхідні внески та підписано додаток № 3 до договору, як визначено п. 5.2 договору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про розірвання договору № 60307302 про приділення фінансових ресурсів від 26.11.2012 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

При цьому, суд роз'яснює, що якщо позивач вважає умови договору № 60307302 про приділення фінансових ресурсів несправедливими, він не позбавлений права звернутись до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

Щодо позовних вимог про повернення сплачених коштів та виплату щомісячно 16% від суми фінансового ресурсу, то суд зазначає, що умовами договору не передбачено права позивача на повернення сплачених за договором № 60307302 про приділення фінансових ресурсів від 26.11.2012 року коштів та обов'язку ТОВ «Укрфінінвест ЛТД» здійснювати щомісячні виплати. Отже, в цій частині позов також є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про заборону діяльності ТОВ «Укрфінінвест ЛТД» на території м. Харкова та Харківської області, оскільки вона заподіює матеріальні та моральні збитки населенню, то в цій частині вимоги також є необґрунтованими, оскільки накладення такої заборони не належить до компетенції суду та позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_2 не надав належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 651, 655, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 213 - 215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінінвест ЛТД», ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.В.Кирилюк