Постанова № 38325629, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 757/26073/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Підпалий В.В.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Херсона на постанову Печерського районного суду м.Києва від 10 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Херсона про визнання дій протиправними -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність Пенсійного фонду України та зобов'язати призначити та виплатити пенсію за період з 09.10.2013 року.

Постановою Печерського районного суду м.Києва від 10 січня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачі подали апеляційні скарги з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у 1995 році виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю.

09.10.2013 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України з приводу призначення та виплати пенсії за віком.

18.10.2013 року листом №15302/К-11 Пенсійний фонд України повідомив позивача, що триває робота спільно з Міністерством соціальної політики України щодо підготовки нормативно-правових актів спрямованих на виконання рішення Конституційного суду України, яким будуть передбачені умови, норми і механізми виплати пенсії громадянам, які проживають у країнах з якими не укладено міждержавних договорів щодо пенсійного забезпечення.

Позивач, вважаючи лист-відповідь відмовою в призначенні та виплаті пенсії, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про відмову у призначення пенсії позивачу Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Херсона є протиправним.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

24.10.2007 року постановою Кабінету Міністрів України №1261 затверджено Положення про Пенсійний фонд України (далі Положення).

Відповідно п.1 Положення Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пунктом 2 Положення визначено, що Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

Згідно п.15 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Положеннями пункту 2.2 розділу ІІ Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 року за №442/6730, встановлено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Відповідно ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Проте, положення другого речення статті 51 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року №25-рп/2009).

Міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалося.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок).

Положення Порядку містять перелік документів, які підлягають подачі до пенсійного органу для оформлення пенсії.

Позивачем разом із заявою про призначення пенсії за віком не подано переліку передбачених Порядком документів, зокрема, надано копію закордонного паспорта громадянина України, строк дії якого закінчився, інших документів на підтвердження того, що позивач є громадянином України не надав.

Таким чином, позивачем не дотримано процедуру подання та оформлення документів для призначення пенсій.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із заявою про призначення та виплату йому пенсії за віком до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Херсона, а тому, відповідно, відсутній факт порушення діями останнього його прав та законних інтересів.

Рішення про відмову у призначення пенсії позивачу Управлінням Пенсійного фонду України, Управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Херсона не приймалось. Із змісту відповіді відповідача Управлінням Пенсійного фонду України, вбачається, що відмови у призначенні та виплаті позивачу вона також не містить, а відтак жодного рішення по даному питанню стосовно позивача не приймалося.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.160, 183-2, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Херсона - задовольнити.

Постанову Печерського районного суду м.Києва від 10 січня 2014 року - скасувати, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 18.04.2014 р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.