Ухвала суду № 38324309, 15.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Крим.провадження №1кп/629/349/13 Головуючий 1 інстанції:

Провадження № 11кп/790/354/14 Попов О.Г.

Категорія: ч.2 ст.185 КК України Доповідач: Люшня А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого Люшні А.І.,

- суддів: Алєксєєва О.О., Савенка М.Є.,

- при секретарі Коваленко О.В.,

- за участю прокурора Криворучко І.І.,

- обвинуваченої ОСОБА_2,

- захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження № 11кп/790/354/14 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 грудня 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Лозова, громадянку України, раніше неодноразово судиму, в останній раз:

- 05.06.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 3 роки,-

засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання частково, у вигляді 11 місяців позбавлення волі, приєднано невідбуте покарання за вироком Лозівського міськрайонного вироку Харківської області від 05.06.2013р. та призначено остаточне покарання 4 роки позбавлення волі.

Як встановив суд, 17 червня 2013 року в період часу з 18-00 годин до 18-30 годин ОСОБА_2 знаходячись у приміщенні сервісного центру «Самсунг» по вул. Володарського, 2 в м. Лозова Харківської області і, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу повторно, таємно викрала мобільний телефон моделі «Nokia-710 RM 803» вартістю 806 грн., належний потерпілій ОСОБА_4, після чого з місця події зникла та розпорядилася викраденим на власний розсуд.

В апеляційній скарзі, в редакції внесених доповнень та змін, обвинувачена ОСОБА_2, ставить питання про скасування вироку і призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв'язку з неповнотою судового розгляду, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Не заперечуючи свого знаходження 17 червня 2013 року в приміщенні сервісного центру «Самсунг» по вул. Володарського, 2 в м. Лозова Харківської області, зазначила, що зібраними у провадженні доказами не доведено її винуватості у вчинені крадіжки телефону; вирок суду побудовано на припущеннях; показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 про те, що вона пропонувала їм купити у неї викрадений телефон, є неправдивими; версія про причетність до крадіжки працівників сервісного центру- не перевірена.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинувачену, її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчинені нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку доказах, які належним чином дослідженні у судовому засіданні і є правильним.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченої про недоведеність її винуватості, неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження - необґрунтовані.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що 17 червня 2013 року належний їй мобільний телефон моделі «Nokia-710 RM 803» було здано до сервісного центру «Самсунг» по вул. Володарського, 2 в м. Лозова Харківської області. В подальшому від працівника зазначеного сервісного центру їй стало відомо, що цей телефон було викрадено гр-кою ОСОБА_2.

Допитаний в суді в якості свідка інженер сервісного центру «Самсунг» ОСОБА_8 показав, що 17 червня 2013 року до нього звернулася дівчина, як в подальшому стало відомо - ОСОБА_2, з проханням відновити флеш-карту на фотоапарат, у зв'язку з чим він залишив ОСОБА_2 одну в приміщенні сервісного центру, сам відлучився до майстерні, а коли повернувся назад, встановив, що Діненко, не дочекавшись його, пішла. Після її уходу було виявлено зникнення мобільного телефону моделі «Nokia-710 RM 803».

Про це ж показав у суді свідок ОСОБА_9 - власник сервісного центру «Самсунг».

За даними протоколу пред'явлення особи для впізнання, в ході цієї слідчої дії свідок ОСОБА_8 впізнав на фото №4 ОСОБА_2, як особу, яка 17 червня 2013 року викрала із сервісного центру «Самсунг» мобільний телефон «Nokia-710 RM 803», що належав потерпілій ОСОБА_4 (т.1 а.с.37-38).

Свідок ОСОБА_10 показав, що його співмешканка ОСОБА_2 25 червня 2013 року, під час спільного з ним відпочинку біля Азовського моря, користувалася сенсорним мобільним телефоном чорного кольору.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченої про неправдивість показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо її спроби продати викрадений телефон ОСОБА_5, необґрунтовані.

За показаннями свідка ОСОБА_5 в середині червня 2013 року раніше незнайома йому ОСОБА_2 разом із жінкою, яку представила своєю матір'ю, запропонувала йому на центральному ринку м. Лозова купити у неї мобільний телефон «Nokia-710 RM 803» чорного кольору, однак її не влаштувала ціна, яку він їй запропонував заплатити за телефон.

Показання ОСОБА_5 підтвердила в суді свідок ОСОБА_6, яка у вищезазначений час знаходилася на центральному ринку м. Лозова разом з ОСОБА_5

Вищевказані показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтверджуються даними протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно яким ці свідки, кожен окремо, у присутності понятих, впізнали на одній із пред'явлених їм чотирьох фото ОСОБА_2, як жінку, що пропонувала ОСОБА_5 купити у неї на центральному ринку в м. Лозова мобільний телефон «Nokia-710 RM 803» чорного кольору (т.1 а.с.39-40, 43-44).

Про це ж показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, яка в якості понятої приймала участь у вказаних вище слідчих діях за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Порушень вимог кримінального процесуального закону при проведенні за участю свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 впізнання особи за фотознімками та складанні відповідних протоколів, як про це зазначено в апеляційній скарзі, не допущено.

За таких обставин, не проведення допиту матері обвинуваченої ОСОБА_2, про що остання посилалася в скарзі, як на неповноту судового розгляду, не є підставами для скасування вироку.

В ході досудового слідства до матеріалів кримінального провадження була долучена належна ОСОБА_2 сім-карта оператора мобільного зв'язку МТС з номером НОМЕР_1, якою користувалася обвинувачена (т.1 а.с.51).

Згідно квитанції, належний потерпілій ОСОБА_4 мобільний телефон «Nokia-710 RM 803» має серійний номер (ІМЕІ) НОМЕР_2 (т.1 а.с.8).

Із повідомлення СТУ ПрАО «МТС Україна» слідує, що із мобільного телефону «Nokia-710 RM 803», серійний номер (ІМЕІ) НОМЕР_2, який був вкрадений у потерпілої ОСОБА_4, в період з 18.06.2013 року по 01.07.2013 року були здійснені дзвінки з використанням сім-карти оператора мобільного зв'язку МТС з номером НОМЕР_1, яка належала обвинуваченій ОСОБА_2 (т.1 а.с.35-36).

Тому твердження обвинуваченої про неправдивість показань свідка ОСОБА_10 про користування нею сенсорним мобільним телефоном чорного кольору, позбавленні підстав.

Вартість належного потерпілій ОСОБА_4 мобільного телефону «Nokia-710 RM 803», як про це зазначено у вироку, підтверджується висновками судово-товарознавчої експертизи.

За таких обставин твердження обвинуваченої про неповноту судового розгляду у зв'язку з невжиттям заходів до перевірки версії про можливе вчинення крадіжки телефону працівниками сервісного центру «Самсунг», не здійснення допитів співробітників туристичної бази щодо часу її відпочинку на морі, є безпідставними і спростовуються сукупністю зібраних у справі, належно досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказів, які безперечно викривають ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, за яке її засуджено.

Що ж стосується невстановлення в ході слідства місцезнаходження викраденого телефону, то ця обставина не свідчить про невинуватість ОСОБА_2, оскільки зібраними у справі та наведеними у вироку доказами, у їх сукупності, винуватість Обвинуваченої у вчинені цього кримінального правопорушення повністю доведено.

Таким чином, дослідивши та давши оцінку всім зібраним у справі доказам, суд прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчинені злочину і правильно кваліфікував її дії за ч.2 ст.185 КК України.

Вважати цей висновок неправильним, як про це зазначено в скарзі обвинуваченої, підстав не має.

Яких-небудь даних, які б свідчили про необ'єктивність, упередженість органів розслідування або суду, неповноту судового розгляду, не встановлено.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б вплинути на правильність висновків суду і були б підставою для скасування вироку, також не встановлено.

Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 грудня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 - без задоволення.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити без змін - тримання під вартою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою - в той самий строк, з дня вручення їй копії ухвали.

Головуючий:

Судді: