Постанова № 38323910, 22.04.2014, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1384/14-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року

Суддя Овруцького районного суду Смиковська Л. О. , розглянувши у скороченому провадженні в місті Овруч справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Овруцький хлібзавод», управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про зобов'язання вчити певні дії, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду і просить визнати дії відповідачів протиправними, зобов'язати управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації провести перерахунок та виплату їй та її дітям недоотриманих коштів, передбаченої ст.ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.07.2013 року по 31.12.2013 року у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, зобов'язати ПАТ «Овруцький хлібзавод» провести їй перерахунок коштів, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за період з 01.09.1996 року по 30.09.2007 року та виплатити, мотивуючи тим, що вона працює, є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, проживає в м. Овруч. Їй вказані доплати виплачувались їй не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення її прав. Відповідачі відмовили у перерахунку доплат.

Ухвалою судді Овруцького районного суду від 14 березня 2014 року позов в частині вимог за період з 01.09.1996 р. по 30.09.2007 року згідно ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та за період з 01.07.2013 р. по 31.08.2013 року згідно ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» залишено без розгляду, а тому суд розглядає позовну заяву позивача за виключенням зазначених вимог.

Представник ПАТ «Овруцький хлібзавод» заперечення проти позову не надсилав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження по справі.

Представник відповідача управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА заперечення проти позову не надсилав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження по справі.

Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 працює в ПАТ «Овруцький хлібзавод», проживає в м. Овруч, Житомирської області, є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, має неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, отримує доплату до заробітної плати та грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, в менших розмірах ніж визначено Законом, що підтверджується копіями: паспорту серії НОМЕР_1, посвідчення серії НОМЕР_2, свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4, довідками про проведені виплати.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року, м. Овруч, Житомирської області, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на час виникнення правовідносин були передбачені серед інших і такі виплати:

- ст.37 Закону - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати.

Постановою КМУ № 836 від 26.07.96 визначено кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :

для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 210 тис. крб. (2,10 грн. за гр. реф.);

Статтею 62 даного Закону визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів за ст.37 Закону є управління праці та соціального захист у населення по місцю реєстрації громадян.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Із змісту п.3 та п.4 мотивувальної частини рішення вбачається, що право Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України може бути надано Верховною Радою України. Отже, Кабінет Міністрів України видає нормативно правові акти у сфері соціального захисту, керуючись, зокрема, Законами України, якими він на це уповноважується.

Згідно п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 встановлено, що зокрема у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51. 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

У світлі рішень Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та 25 січня 2012 року №3-рп/2012 суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі й на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, закону про Державний бюджет на відповідний рік та інших законів України.

Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).

Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності дій відповідачів по виплаті позивачу щорічної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплати до заробітної плати на підставі положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" та у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка була прийнята на виконання вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та є чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Як вбачається з довідок, наданих відповідачами, позивачу доплати виплачувалися згідно з постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», а тому позовні вимоги є безпідставними.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 137,64 грн..

Керуючись та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162, 183-2, 267 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Овруцький хлібзавод», управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про зобов'язання вчити певні дії, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відмовити за безпідставністю.

На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга на протязі 10 днів з дня отримання копії постанови, з одночасним направленням копії скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду особою, яка її подає.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л. О. Смиковська