Ухвала суду № 38323856, 16.04.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 260/9091/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2994/2014

Категорія 37

Головуючий в I інстанції Пронін С.Г.

суддя доповідач Безрученко Ю.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

суддів Безрученко Ю.О., Могутової Н.Г.

при секретарі Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 19 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року позивачі ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги обґрунтували тим, що після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, 68% долі у статутному фонді ТОВ «Варна», 83% долі у Статутному фонді ТОВ «Новотроїцький завод «Буддеталь», 86 670 штук простих іменних акцій ПАТ «Укрсоцбанк» номінальною вартістю 10 коп. кожна. 09 липня 2009 року Четвертою донецькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_10 на підставі заяви про прийняття спадщини сином померлого ОСОБА_5 Спадкоємцями першої черги за законом є батьки спадкодавця ОСОБА_4, ОСОБА_1. Діти спадкодавця ОСОБА_6., ОСОБА_5., ОСОБА_8. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 по 1/6 частині спадкового майна. Діючи від імені та в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулась до Четвертої донецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 також звертались до нотаріальної контори з відповідними заявами. Спадкоємці ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 отримали свідоцтва про право на спадщину від 07 квітня 2012 року на свою 1/6 частину долі у статутному фонді ТОВ «Новотроїцький завод «Буддеталь» та отримали право на частину простих іменних акцій ПАТ «Укрсоцбанк». Перераховане спадкове майно було розподілено між спадкоємцями першої черги та не є предметом розгляду даної справи. Квартира АДРЕСА_1 не була розподілена в нотаріальному порядку. Постановами про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 28 травня 2013 року та 03 вересня 2013 року державний нотаріус Четвертої донецької держаної нотаріальної контори відмовила ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право власності на 1/6 частину квартирки АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючих документів на квартиру. Позивачі просили суд визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_3 право власності в порядку спадкування на 1/6 частину квартири за АДРЕСА_1, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 на праві власності ОСОБА_9 на підставі договору міни від 20 травня 1994 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 19 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначає, що відповідачі, у яких перебувають правовстановлюючі документи на квартиру, перешкоджають позивачам отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальному порядку, про що свідчить постанова у відмові вчинення нотаріальних дій.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином судовими повістками, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (том № 2 а.с. 3-4), клопотань про перенесення розгляду справи та інших клопотань до апеляційного суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_11, діюча на підставі договору (том 1 а.с. 52), підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_6. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином листом, клопотань про перенесення розгляду справи та інших клопотань до апеляційного суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом не було встановлено спірних правовідносин між позивачами та відповідачами по справі, які права позивачів були порушені і які можуть бути захищені у судовому порядку. Правовстановлюючі документи на спірну квартиру знаходяться у відповідачів, які фактично визнають права позивачів на частину спадкового майна і ніяких вимог до позивачів не заявляють.

З таким висновком суду в оскаржуваній його частині можна погодитися.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Так, відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній його частині зазначеним вимогам закону відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина на: квартиру АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі договору міни від 20 травня 1995 року, засвідченого нотаріусом донецького міського нотаріального округу ОСОБА_12 за реєстром №1503; 68% долі у статутному фонді ТОВ «Варна», зареєстрованого 25 грудня 1995 року виконкомом Кіровської райради зі змінами, зареєстрованими виконкомом Київської райради 14 квітня 2004 року; 83% долі у Статутному фонді ТОВ «Новотроїцький завод «Буддеталь», зареєстрованого Волноваською районною державною адміністрацією від 27 червня 2003 року номер запису №540; 86 670 штук простих іменних акцій ПАТ «Укрсоцбанк» номінальною вартістю 10 коп. кожна, які належали померлому на підставі виписки про стан рахунку в цінних паперах ПАТ «Укрсоцбанк» на 13 березня 2012 року, виданої ПАТ «Укрсоцбанк» від 14 березня 2012 року за №10.3-159/84-1200.

09 липня 2009 року Четвертою донецькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №690/2009 після смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі заяви про прийняття спадщини сином померлого ОСОБА_5. Крім нього з відповідними заявами до нотаріальної контори звернулися інші спадкоємці першої черги: - діюча від імені та в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_3, ОСОБА_2, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4, відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримали свідоцтва про право на спадщину від 07 квітня 2012 року на 1/6 частину у Статутному фонді ТОВ «Новотроїцький завод «Буддеталь» та отримали право на частину простих іменних акцій ПАТ «Укрсоцбанк». Частину у статутному фонді ТОВ «Варна» не отримали і на даний час не бажають. Перераховане спадкове майно було розподілено між спадкоємцями першої черги в нотаріальному порядку та не є предметом спору у даній справі.

Квартира АДРЕСА_1 не була розподілена в нотаріальному порядку, оскільки на думку позивачів відповідачі вважають її своєю власністю та відмовляються надати нотаріусу правовстановлюючі документи на квартиру.

Постановами про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 28 травня 2013 року та 03 вересня 2013 року державний нотаріус Четвертої донецької держаної нотаріальної контори відмовила ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючих документів.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Однак, відповідно до постанов нотаріуса позивачам відмовили у видачі свідоцтв про право на спадщину у вигляді спірної квартири через відсутність правовстановлюючих документів на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1.

Апеляційним судом досліджуються нові докази, а саме спадкова справа в копіях до майна ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (том № 2 а.с. 11-153) за клопотання ОСОБА_3 та її представника, оскільки зазначений доказ має суттєве значення для правильного вирішення справи по суті, що відповідає положенням частини другої статті 303 ЦПК України.

Так, із спадкової справи в копіях до майна ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (том № 2 а.с. 11-153), вбачається, що на квартиру АДРЕСА_1, взагалі не було видано свідоцтво про право на спадщину жодному спадкоємцю нотаріусом Четвертої Донецької державної нотаріальної контори.

Більш того, із зазначеної спадкової справи вбачається, що нотаріусом Четвертої Донецької державної нотаріальної контори було пропоноване позивачам надати правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1.

Через те, що зазначені документи надані позивачами у встановлений строк нотаріусом не були, нотаріусом Четвертої Донецької державної нотаріальної контори дійсно винесено постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії саме через відсутність правовстановлюючих документів.

Крім того, позивачами не надано доказів в обґрунтування як позовних вимог так і доводів апеляційної скарги, що вони зверталися до відповідних органів з проханням видати їм дублікат правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1.

А суд не може заміняти відповідні органи при вирішенні спорів про спадкування, оскільки існує діючий порядок отримання відповідних дублікатів правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно.

Посилання ОСОБА_2про те, що такі докази, як, лист Головного управління юстиції у Донецькій області на її ім'я від 23 квітня 2013 року про необхідність звернення до Четвертої Донецької державної нотаріальної контори з необхідними документами для належного оформлення заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину (том 2 а.с. 161-162), не є такими належними доказами в обґрунтування як позовних вимог так і апеляційної скарги. Більш того, зазначені докази не може бути прийнято до уваги, оскільки вони з'явилися після ухвалення рішення, що відповідає положенням статті 303 ЦПК України.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду про відмову в задоволенні позову, оскільки справи про спадкування розглядаються судами лише за наявності спору між спадкоємцями.

Таким чином, суд першої інстанції на вищезазначені вимоги закону увагу звернув та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову про визнання права власності на спадкове майно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити

Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 19 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді: