Рішення № 38323074, 07.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" квітня 2014 р. Справа № 911/440/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб’юшн Компані»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Маркет»

про стягнення 12024,94 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач – не з’явився;

відповідач – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб’юшн Компані», Автономна республіка Крим, м. Севастополь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Маркет», м. Ірпінь про стягнення 12024,94 грн., з яких 9793,84 грн. - основний борг, 1529,30 грн. - пеня та 701,80 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.02.2014р. у справі №911/440/14 було порушено провадження та призначено до розгляду на 17.03.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2014р. розгляд справи було відкладено на 07.04.2014р., в зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 07.04.2014р. повторно не з’явились, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями.

Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка повноважних представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 07.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

В період з 24.10.2012р. по 21.11.2012р. ТОВ «Дистриб’юшн Компані» (позивач) поставив ТОВ «Рост Маркет» (відповідач) товари на загальну суму 23 167,27 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № Дк000 301404 від 24.10.2012р. на суму 4 610,78 грн., № Дк000 301405 від 24.10.2012р. на суму 1 452,42 грн., № Дк000 301409 від 24.10.2012р. на суму 1 489,26 грн., № Дк000 301410 від 24.10.2012р. на суму 406,80 грн., № Дк000 306637 від 31.10.2012р. на суму 5 968,85 грн., № Дк000 306643 від 31.10.2012р. на суму 906,92 грн., № Дк000 312896 від 07.11.2012р. на суму 1 805,82 грн., № Дк000 317937 від 14.11.2012р. на суму 1 663,53 грн., № Дк000 317938 від 14.11.2012р. на суму 1 425,36 грн., № Дк000 318044 від 14.11.2012р. на суму 419,40 грн., № Дк000 324583 від 21.11.2012р. на суму 3 018,13 грн.

Як стверджує позивач, ним належним чином було виконано зобов’язання по поставці товару, що підтверджується підписами уповноважених представників та штампами відповідача на видаткових накладних на відпуск товарів, проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов’язань по оплаті поставленого товару, невчасно та не в повному обсязі оплатив вартість продукції.

На початку 2014 року представники позивача та відповідача підписали акт звірки взаєморозрахунків за період з січня 2012 року по грудень 2013 року, яким відповідач підтвердив факт заборгованості перед позивачем у розмірі 10848,02 грн.

21.01.2014р. відповідач здійснив часткове повернення отриманих від позивача товарів на суму 54,18 грн. та 24.01.2014 р. перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 1000,00 грн.

Отже, за твердженням позивача, станом на дату подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 9793,84 грн.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами фактично склалися правовідносини поставки товару.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення містяться в ст. 712 Цивільного кодексу України.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки, шляхом викладення умов поставки у первинних бухгалтерських документах (видаткових накладних).

Як вбачається з видаткових накладних, в графі «отримав» міститься лише підпис особи, яка отримувала товар, без зазначення її прізвища та посади, в зв’язку з чим неможливо встановити чи мала ця особа достатньо повноважень на підписання накладних, в яких викладені умови договору поставки, порядок та терміни оплати та штрафні санкції за неналежне виконання зобов’язань.

Приписами ст. 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Оскільки, відповідачем не заперечувався факт поставки товару, зокрема, за видатковими накладними № Дк000 301404 від 24.10.2012р., № Дк000 301405 від 24.10.2012р., № Дк000 301409 від 24.10.2012р., № Дк000 301410 від 24.10.2012р. та № Дк000 312896 від 07.11.2012р. ним було повністю оплачено поставлений товар, а за видатковими накладними № Дк000 306637 від 31.10.2012р., № Дк000 306643 від 31.10.2012р., № Дк000 317937 від 14.11.2012р., № Дк000 317938 від 14.11.2012р., № Дк000 318044 від 14.11.2012р., № Дк000 324583 від 21.11.2012р. здійснювались часткові проплати за поставлений товар, суд прийшов до висновку, що такими своїми діями відповідач підтвердив свою згоду з умовами, які зазначені в кожній видатковій накладній.

Згідно умов поставки, викладених у видаткових накладних, сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу на строк не більше 5 (п’яти) банківських днів з моменту одержання товару.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач, у встановлений договором строк, за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, в судове засідання не з’явився, та доказів оплати суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9793,84 грн. боргу є обґрунтованими, документально підтвердженими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми заборгованості позивач також просить стягнути пеню в розмірі 1529,30 грн., яка була нарахована на підставі п. 5, який зазначений в кожній накладній.

Відповідно до п. 5 вищеописаних видаткових накладних, сторони узгодили, що за недотримання строків оплати товару, встановленого в накладних (на умовах відстрочення платежу на строк не більше 5 (п'яти) банківських днів), відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми невнесеного платежу.

Судом здійснено перерахунок пені, від кожної накладної окремо, з урахуванням часткових проплат та встановлено, що поданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, відповідає матеріалам справи, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 1529,30 грн.

Позивачем також заявлено позовну вимогу щодо стягнення з відповідача 701,80 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи 3% річних складають – 701,80 грн. Розрахунок є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення 3% річних в розмірі 701,80 підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9793,84 грн. боргу, 1529,30 грн. пені та 3% річних в розмірі 701,80 грн.

Згідно із статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Маркет» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. 3-го Інтернаціоналу, 146, код ЄДРПОУ 37076176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб’юшн Компані» (99002, Автономна республіка Крим, м. Севастополь, вул. Надії Краєвої, 15, код ЄДРПОУ 36951480) - 9793 (дев’ять тисяч сімсот дев’яносто три) грн. 84 коп. боргу, 1529 (одну тисячу п’ятсот двадцять дев’ять) грн. 30 коп. пені, 701 (сімсот одну) грн. 80 коп. 3% річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 22.04.2014р.

Суддя Щоткін О.В.