Ухвала суду № 38321736, 17.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Леміщенко О.О.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року справа №233/8567/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Чумака С.Ю. за участі секретаря Пенькової А.В., представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Піскунової М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2014р. у справі № 233/8567/13-а, за позовом ОСОБА_4 до Костянтинівської міської ради Донецької області, про визнання протиправним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013р. ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Костянтинівської міської ради про визнання протиправним рішення відповідача від 18.07.2013р. № 6/34-645.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначила, що 27.08.2012 року вона звернулась до Костянтинівської міської ради із заявою про надання їй у приватну власність земельну ділянку площею 0,0168 га за адресою АДРЕСА_1.

28.08.2012 року нею в доповнення до заяви додано документи для підтвердження мети використання земельної ділянки, а саме: копії договору оренди земельної ділянки, договору дарування рухомого майна, технічного паспорту, дозволів та узгоджень на розміщення об'єкту торгівлі. Її заява була розглянута на сесії Костянтинівської міської ради лише 18.07.2013 року після того, як було ухвалено постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2013 року про зобов'язання розглянути дане питання на сесії міської ради. Заява розглядалася без її участі, чим, були порушені її права.

Рішенням Костянтинівської міської ради від 18.07.2013 року їй було відмовлено у наданні земельної ділянки у приватну власність. Просила визнати це рішення незаконним, оскільки вважала, що має право на приватизацію цієї земельної ділянки.

Постановою суду 1 інстанції у задоволенні позову відмовлено за необгрунтованістю.

Представник позивача вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати і прийняти нову постанову про задоволення вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача скаргу підтримала, а представник відповідача проти її задоволення заперечувала.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 12 ч.1 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян належить до повноважень рад.

Згідно ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Статтею 116 ч. 1 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.3 ст.116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ст.118 Земельного кодексу України.

Цією статтею передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу.

Рішення органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідний орган місцевого самоврядування в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 27.08.2012 року звернулась до Костянтинівської міської ради із заявою про надання у приватну власність земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

28.08.2012 року позивачем надано додаткові документи до заяви від 27.08.2012 року.

Рішенням Костянтинівської міської ради №6/34-645 від 18.07.2013 року ОСОБА_4 відмовлено у наданні в приватну власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0168 га по АДРЕСА_1 у зв'язку із тим, до діючим земельним законодавством України не передбачено безоплатного надання земельних ділянок із земель державної та комунальної власності для комерційного використання.

Відповідно до ст. 14 Регламенту Костянтинівської міської ради, затвердженого Рішенням Костянтинівської міської ради №6/2-9 від 25.11.2010 року, на пленарне засідання запрошуються особи, присутність яких необхідно під час розгляду повістки дня, посадові особи виконавчого комітету міської ради, а також можуть бути запрошені представники державних органів, громадських організацій, політичних партій, трудових колективів, засобів масової інформації, громадяни.

Тобто участь особи, заяву якої винесено на розгляд сесії міської ради, в пленарному засіданні не є обов'язковою, а тому доводи позивача про протиправність оскаржуваного рішення у зв»язку із порушенням права позивача бути присутньою на сесії ради, є безпідставними.

З листа Управління Держземагенства №300/01-29 від 14.02.2014 рокувбачається, що земельна ділянка за кадастровим №1412600000:00:021:0118 (за адресою: АДРЕСА_1, площа - 0,0168 га) перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Костянтинівки, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Із заяв позивача ОСОБА_4 від 27.08.2012 року та від 28.08.2012 року вбачається, що нею чітко не вказано, з якою метою вона просить приватизувати земельну ділянку та як збирається її використовувати в подальшому після приватизації.

Але з наданих відповідачу разом із заявою договору дарування літнього торгівельного майданчика від 05.08.2005 року, договору оренди землі від 01.04.2009 року, заяви №790 від 17.08.2005 про видачу дозволу на розміщення буфету, подання на відкриття підприємства громадського харчування від 30.08.2005 року №118, дозволу №790 від 31.08.2005 року на розміщення буфету, узгодження на відкриття підприємства ресторанного господарства - буфету від 30.08.2005 року №118, дозволу на розміщення об'єкту торгівлі від 23.05.2006 року №361, технічного паспорту на літній майданчик, вбачається, що позивачем ОСОБА_4 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0168 га, використовувалась для розташування буфету, в якому здійснювалась підприємницька діяльність.

Позивач ані відповідачу, ані суду не надала документів які б доводили наявність у неї мети приватизувати спірну земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку.

Надані суду докази свідчать про те, що при зверненні із заявою про надання у безоплатне користування земельної ділянки позивач ОСОБА_4 мала намір продовжити використання земельної ділянки для розташування на ній буфету.

Позивачем відповідачу будь-яких дозвільних документів на підтвердження наміру не комерційного використання земельної ділянки не надала, а тому рада приймаючи рішення про відмову у наданні ФОП ОСОБА_4 у приватну власність спірної землі діяла обґрунтовано, розсудливо і у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду 1 інстанції.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 184, 195-196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2014р. у справі № 233/8567/13-а - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Суддя - доповідач Д.В. Ляшенко

Судді Л.В. Ястребова

С.Ю. Чумак