Ухвала суду № 38321731, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14171/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Промо Груп" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Промо Груп" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експо Промо Груп" (далі - ТОВ "Експо Промо Груп") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013 р. №0001322210, №0001332210, №0001342210.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Експо Промо Груп" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ в Оболонському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Експо Промо Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «РМА «Монамі» за період 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт перевірки від 11.02.2013 р. №149/22.1-07/34427525.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено заниження позивачем податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 27 973,00 грн.;

- підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 19 058,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.03.2013 р.:

- №0001322210, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 26 537,50 грн. (за основним платежем - 21 230,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 307,50 грн.);

- №0001332210, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20 247,50 грн. (за основним платежем - 16198,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4049,50 грн.);

- №0001342210, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 960,00 грн. за лютий 2010 року.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, колегія суддів враховує те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з контрагентів при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на те, що між ТОВ «Експо Промо Груп» та ТОВ «РМА «Монамі» було укладено усний договір надання послуг з розміщення рекламних банерів з рекламою відповідних виставкових заходів у всесвітній мережі Інтернет у період грудень 2009 року-квітень 2010 року.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії рахунків-фактури від 30.12.2009 р. №СФ-30/12/04, від 29.01.2010 р. №СФ-29/01/10, від 26.02.2010 р. №СФ-26/02/04, від 31.03.2010 р. №СФ-31/03/10, від 30.04.2010 р. №30/04/03, копії податкових накладних від 30.12.2009 р. №301219, від 29.01.2010 р. №190116, від 26.02.2010 р. №260201, від 31.03.2010 р. №310310, від 30.04.2010 р. №300409, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2009 р. №ОУ-40, від 31.01.2010 р. №ОУ-000058, від 26.02.2010 р. №ОУ-00002, від 31.03.2010 р. №ОУ-00144, від 30.04.2010 р. №ОУ-00247, копії виписок з особового рахунку ТОВ «Експо Промо Груп» за відповідні періоди.

Проте, колегія суддів завертає увагу на те, що надані позивачем первинні документи не підтверджують факти надання послуг, оскільки не містять характеристики кількісних та якісних показників, обсягу наданих послуг, зокрема, не визначають конкретні дії (конкретний перелік наданих послуг) та період, а містять лише загальні назви. Ідентифікуючі реквізити щодо осіб, які їх склали і підписали відсутні.

Також, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність і доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку) з урахуванням їх значної вартості.

При цьому, надані суду ксерокопії рекламної продукції не свідчать про те, що такі послуги були надані саме ТОВ «РМА «Монамі», а не іншою особою за іншим договором.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем перераховувалися, а ТОВ «РМА «Монамі» приймалися кошти без мети реального настання правових наслідків, а тому підстави для віднесення до валових витрат та податкового кредиту суми ПДВ за таким правочином у позивача відсутні, а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Експо Промо Груп" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Промо Груп" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 15.04.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.