Постанова № 38321313, 15.04.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р.Справа № 916/1395/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Гладишевої Т.Я.,

(склад суду змінено згідно розпорядження № 88 від 09.04.14р.)

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Задої В.І., довіреність № 020/7-650 від 12.06.13р.;

від відповідача -Будурової Г.М., довіреність № б/н від 07.04.14р..

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт"

на рішення господарського суду Одеської області від 03.03.2014 року

по справі № 916/1395/13

за позовом скаржника

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транссервіс Інтернешнл", м.Одеса

про стягнення 189 613,76 грн..

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/

Встановив:

У травні 2013р. Державне підприємство /далі по тексту - ДП/ „Одеський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ „Транссервіс Інтернешнл" про стягнення 189613,76грн., з яких: 158011,47грн. сума, нарахована відповідно до п.4.2 договору сторін №КД-3889 (про стягнення плати за використання причалу та території порту) за невиконання п.1.1 договору щодо забезпечення гарантованих щомісячних обсягів перевалки вантажів, та 31602,29грн.- податок на додану вартість, нарахований на означену суму. Крім того, позивач просив витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Як на підставу позовних вимог ДП „Одеський морський торговельний порт" послався на ст.ст.11, 14, 15, 16, 326, 509, 525, 526, 546, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 136, 216, 217, 218, 230, 231 ГК України, ст. 180.1,185, 188 ПК України та умови договору сторін.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.08.2013р. /т.1,а.с.128-133/, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2013р. /т.1, а.с.171-177/, позов ДП „Одеський морський торговельний порт" задоволено з підстав обгрунтованості. Постановою Вищого господарського суду від 10.12.2013р. /т.1,а.с.236-239/ рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2013р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2013р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області. При цьому в постанові касаційної інстанції зазначено, що судами обох інстанцій не надано правової оцінки компенсації, яка підлягає сплаті, з огляду на зміст договору, з якого вона виникла, а саме: не встановили чи є спірна сума компенсацією вартості послуг, про надання яких укладено договір, чи цю сума є неустойкою за невиконання договору в частині надання послуг на певну суму, збитками або відшкодуванням фактичних витрат.

За підсумками нового розгляду справим рішенням господарського суду Одеської області від 3.03.2014р. (суддя Цісельський О.В.) визначено правову природу заявленої до стягнення суми, як штрафна санкція, позов задоволено частково та з ТОВ „Транссервіс Інтернешнл" на користь позивача стягнуто 125000грн. штрафу, в решті вимоги в сумі 64 613,76грн. відмовлено, позаяк визнано необгрунтованим нарахування податку на додану вартість /ПДВ/ на штрафну санкцію та зменшено її розмір на підставі ст.233 ГК України та ст.83 ГПК України. Крім того на користь позивача стягнуто 3160, 11грн. судового збору.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду ДП „Одеський морський торговельний порт" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 03.03.2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення частини штрафу у розмірі 33 011, 47грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ „Транссервіс Інтернешнл" на користь ДП „Одеський морський торговельний порт" 158 011, 47 грн..

Погоджуючись з висновками суду щодо правової природи спірної суми та необгрунтованого нарахування податку на додану вартість на штрафну санкцію, скаржник вважає, що судом порушено норми матеріального права - ч. 1 ст. 550, ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, та процесуального права - ст. 83 ГПК України, оскільки:

- оскаржуване рішення містить в частині обґрунтування зменшення розміру штрафних санкцій містить лише доводи та аргументи відповідача;

- cуд в оскаржуному рішенні в частині зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій посилається на складну фінансову ситуацію в економіці щодо заборгованості відповідача, з якою закон пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій, але не враховує погіршення майнового стану позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Транссервіс Інтернешнл" спростовувало доводи апеляційної скарги та просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 21.05.2011р. між ДП ,,Одеський морський торговельний порт" (Порт) та ТОВ ,,Транссервіс Інтернешнл" (Підприємство) було укладено угоду №КД-3889 (про стягнення плати за використання причалу та території порту) /т.1, а.с.14-17/, предметом якої є надання Портом послуг, необхідних Підприємству для перевалки вантажів силами та засобами Підприємства або залучених Підприємством з використанням території та причалів Порту. Перевантаження вантажів в Порту здійснюється Підприємством через 23 причал та частину причалу № 24 Одеського порту щомісячним обсягом не менше 11670 тон.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2. угоди №КД-3889 плата за використання причалу та території Порту при здійсненні завантажувально-розвантажувальних робіт обраховуються виходячи з маси вантажу брутто та береться кожну метричну тону, згідно розділу 2.2. "Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів в портах України", затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995р. №392 зі всіма змінами та доповненнями. Ставка плати, що діє на момент підписання цієї угоди, зазначається в Додатку №1 до цієї угоди та є його невід'ємною частиною.

Згідно із умовами п.3.4. Угоди №КД-3889 після надання Підприємством рахунку (Додаток №3), Порт перевіряє та узгоджує звіт протягом 2-робочих днів з моменту його отримання. У разі невідповідності даних Підприємства, наданих у звіті, із даними Порту, отриманими після перевірки рахунку, Підприємство зобов'язано забезпечити уповноваженим представникам Порту, доступ до первинної документації, з метою порівняння наведених в ній даних з даними звіту. З моменту повідомлення Портом Підприємства про розбіжності, що виникли, Сторони зобов'язуються протягом 2-х робочих днів провести спільні дії (переговори, звірку первинної інформації та т.д.) та узгодити дані рахунки. Акт виконаних робіт формується за минулий місяць на підставі рахунку Підприємства, згідно Додатку №3. Рахунок, податкова накладна за використання причалів та території Порту виставляються на підставі Акту виконаних робіт після узгодження звіту Портом, до 10-го числа місяця, наступного за звітним. Щомісячно, до 10-го числа місяця, наступного за звітним Сторони підписують Акт виконаних робіт (послуг) за цією

Угодою, на підставі якого визначається кінцева сума належної Порту плати за місяць.

Пунктами 4.2, 4.5 угоди №КД-3889 встановлено, що у разі невиконання Підприємством умов, зазначених в п.1.1. цієї угоди щодо забезпечення щомісячних обсягів перевалки вантажів за результатами календарного року, Підприємство виплачує Порту суму, виходячи із діючої ставки, згідно "Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів в портах України", затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995р. №392 (п.2.2.2. "в"), за кожну тону, не переваленого до встановленого об'єму вантажу. Розрахунки проводяться в національній валюті по офіційному курсу НБУ, діючому на останній день календарного року. За порушення строків оплати, встановлених цією угодою, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, що нараховується за кожен день від суми простроченого платежу. Оплата пені не звільняє винну сторону від виконання взятих на себе зобов'язань за цією Угодою.

Дана Угода №КД-3889 вступає в дію з моменту її підписання та діє до 31.12.2013р. (п.7.2. Угоди).

Додатком № 1 до угоди №КД-3889/1 від 21.05.12р. сторонами погодили, що ставка плати за використання клієнтами причалів та території Порту при здійсненні навантажувально-розвантажувальних робіт у відповідності з підпунктом „в" пункту 2.2.2 розділу 2.2. „Збірнику тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробкою вантажів в портах України", затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 р. № 392 з всіма змінами та доповненнями: з вантажів, які перероблюються силами та засобами клієнтів становить 1,4 доларів США (без ПДВ) за одну тону вантажу. /т.1, а.с.18/.

Додатковою угодою №КД-3889/1 від 02.07.2012р. сторони внесли наступні зміни до Угоди, виклавши в наступній редакції:

- п.1.1 Угоди - „Предметом Угоди являється надання Портом послуг, необхідних Підприємству для перевалки вантажів силами та засобами Підприємства або залучених Підприємством з використанням території та причалів Порту. Перевантаження вантажів в Порту проводиться Підприємством щомісячним об'ємом не менше 11670 тон";

Додатковою угодою № КД-3889/3 від 21.02.2013р. сторони погодили розірвати Угоду з 01.12.2012 р. (п.1 Додаткової угоди № КД-3889/3). /т.1, а.с.23/

Додатком №4 до угоди №КД-3889/1 сторони визначили, що підприємством не виконано п.1.1 Угоди щодо забезпечення гарантованого об'єму перевалки вантажу в період з 21.05.2012 р. по 30.11.2012 р. в кількості 14120,522тон , у зв'язку з чим компенсації підлягають 158 011,47 грн. без ПДВ /т.1, а.с.31/. Кількість вантажу, залученого Підприємством, сторони визначили на підставі актів здачі-прийняття робіт /т.1, а.с 24-30/.

Листом від 28.01.2013р. за вих. №5 директор ТОВ ,,Транссервіс Інтернешнл" повідомило керівника ДП „Одеський морський торговельний порт" про скрутне фінансове становище у підприємства, у зв'язку з чим просив надати розстрочку для погашення суми компенсації з травня 2013р. по 20 000,00 грн. в місяць до погашення боргу. /т.1, а.с.32/.

В свою чергу, 22.02.2013р. ДП „Одеський морський торговельний порт" звернулось до ТОВ ,,Транссервіс Інтернешнл" з письмовою претензією (вих. №020/1-223), в якій просило перерахувати суму належної порту компенсації у розмірі 158 011,47 грн. /т.1, а.с.33-34/.

Колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції вірно визначено, що предметом даного судового розгляду є вимоги Порту до Підприємства про стягнення штрафних санкції з урахуванням податку на додану вартість у зв'язку з неналежним виконанням умов угоди про забезпечення гарантованих обсягів перевалки вантажів, оскільки означене випливає зі змісту договору, в якому п.4.2 міститься в розділі "відповідальність сторін". Встановлення сторонами угоди розміру штрафної санкції таким чином, аби вона носила компенсаційний характер, не суперечить вимогам ст.ст. 546, 548, 549, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230,231 ГК України.

Судом також вірно визначено, що відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платника податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України, а компенсація втрат при невиконанні об'ємів поставки також, як і штрафні санкції, не відповідають поняттям "постачання товарів" або "постачання послуг", з огляду на визначення цих понять Податковим кодексом України.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення господарський суд, прийнявши до уваги часткове виконання зобов'язання відповідачем та відсутність збитків у позивача, підставно скористався своїм правом і обґрунтовано дійшов висновку про необхідність зменшення суми штрафних санкцій пославшись на норми права, якими передбачено можливість їх зменшення за рішенням суду у виняткових випадках та якщо цей розмір значно перевищує розмір збитків.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи, надав вірну юридичну оцінку представленим сторонами доказам, не порушив норми матеріального та процесуального права та прийняв обгрунтоване та законне рішення. Отже, апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 03.03.2014 року - без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 03.03.2014 року по справі № 916/1395/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт" - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 17.04.14 р..

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя Т.Я. Гладишева

Суддя С.І. Колоколов