Рішення № 38321291, 17.04.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.04.2014 Справа № 920/454/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Буренко Я.В., розглянувши матеріали справи № 920/454/14:

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

смт. Недригайлів, Сумська область,

до відповідача: Приватного підприємства «Буймерське», с. Буймер,

Тростянецький район, Сумська область,

про стягнення 20 281 грн. 74 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 20 281 грн. 74 коп., в тому числі 18 804 грн. 72 коп. заборгованості за надані послуги відповідно до укладеного між сторонами договору перевезення № 6 від 01.08.2013 року, 1 198 грн. 82 коп. пені відповідно до п. 7.6. договору, 278 грн. 20 коп. 3 % річних.

Позивач підтримує заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції у справі до суду не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачеві 26.03.2014 року поштового відправлення, а саме ухвали господарського суду Сумської області від 21.03.2014 року про порушення провадження у справі № 920/454/14 (а.с. 17).

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

1 серпня 2013 року між сторонами було укладено договір перевезення № 6, за умовами якого позивач зобов'язується за плату і за рахунок відповідача забезпечити йому оптимальне транспортне обслуговування та організувати перевезення вантажу відповідача власними та/або зафрахтованим вантажним автомобільним транспортом автомобільними дорогами України.

Матеріалами справи, зокрема, підписаним сторонами актом прийому передачі виконаних робіт та наданих послуг транспортними засобами № 1 від 14.08.2013 року підтверджується факт надання відповідачеві послуг на загальну суму 18 804 грн. 72 коп. (а.с. 13-14).

Пунктом 5.4. договору визначено, що відповідач здійснює розрахунки з позивачем за надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача у термін не більше десяти банківських днів з дати отримання від позивача рахунку на сплату коштів.

Згідно з пунктом 4 акту прийому - передачі виконаних робіт та наданих послуг транспортними засобами № 1 від 14.08.2013 року, акт є підставою для здійснення фінансових розрахунків між сторонами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив вартість наданих послуг, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 18 804 грн. 72 коп.

Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 18 804 грн. 72 коп. заборгованості за надані послуги суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 7.6. договору встановлено, що у випадку прострочення оплати за послуги позивача відповідно до ст. 5 даного договору позивач має право вимагати від відповідача, а відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня за несвоєчасну оплату послуг за період з 29.08.2013 року по 24.02.2014 року в сумі 1 198 грн. 82 коп. (а.с. 8).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Згідно з поданим розрахунком, розмір 3 % річних складає 278 грн. 20 коп. (а.с. 8).

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 18 804 грн. 72 коп. заборгованості за надані послуги, 1 198 грн. 82 коп. пені, 278 грн. 20 коп. 3 % річних.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме не повної та несвоєчасної оплати наданих послуг, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Буймерське» (42632, Сумська область, Тростянецький район, с. Буймер, вул. Леніна, буд. 25, код ЄДРПОУ 34573641) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 18 804 грн. 72 коп. заборгованості за надані послуги, 1 198 грн. 82 коп. пені, 278 грн. 20 коп. 3% річних та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2014 року.

Суддя І.В. Зайцева