Постанова № 3831878, 09.06.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.06.09Справа №2а-4750/09/4/0170 об 11:46 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В., за участі представників сторін:

від прокурора - Васьків Я.Й.;

від позивача - Костіна О.С.;

від відповідача - Дятчик Н.Д.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим

до Відкритого акціонерного товариства "Феодосійський приладобудовий завод"

про стягнення заборгованості у розмірі 294649,64 грн

Суть спору:Суть спору: Заступник прокурора м. Феодосії (далі прокурор) звернувся до адміністративного суду із позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим (далі позивач, ДПІ) до Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський приладобудівний завод» (далі відповідач) про стягнення суми податкового боргу в розмірі 294649,64 грн. Позов мотивовано положеннями ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»; наявністю у відповідача податкового боргу зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення, податку на додану вартість, податку з власників наземних транспортних засобів, земельного податку і комунального податку, суми податкового зобов'язання за якими самостійно визначені позивачем в документах податкової звітності, поданих до ДПІ.

Ухвалами суду від 30.03.2009 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Прокурор і представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що стосовно нього порушено провадження у справі про банкрутство і призначено процедуру санації, таким чином порядок погашення податкових зобовязань або стягнення податкового боргу, регулюється виключно Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», незалежно від того, віднесено такий борг до категорії вимог поточних або конкурсних кредиторів. Крім того вказує, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2007 року є вимогою конкурсних кредиторів, оскільки воно виникло до введення мораторію у справі про банкрутство.

Заслухавши представників прокурора, сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказу по справі у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративного суду віднесено спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон №509) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Згідно із п. 11 ст. 10 Закону №509 державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи зазначене, позивач у справі є суб'єктом владних повноважень, законом передбачено його право звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом, спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративного суду віднесено спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон №509) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Згідно із п. 11 ст. 10 Закону №509 державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно із ст. 36-1 Закону України від 05.11.1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Формою такого представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Пунктом 8 частини першої статті 3 КАС України визначено, що позивачем в адміністративній справі може бути суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Такий суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у адміністративній справі лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 50 КАС України, до переліку яких віднесено також випадки, встановлені іншими законами (пункт п'ятий частини першої статті 50 КАС України).

Враховуючи зазначене, позивач у справі є суб'єктом владних повноважень, законом передбачено право звернення прокурора і позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом, спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 14308055, його взято на облік як платника податків, зборів (обовязкових платежів). Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2007 року у справі №2-3/7494-2007 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобовязанням, строки виконання яких настали до дня порушення провадження у справі про банкрутство, ухвалою цього суду від 18.03.2008 року відносно відповідача введено процедуру банкрутства санацію. Ухвалою цього суду від 23.04.2009 року продовжено термін надання узгодженого плану санації до 18.10.2009 року.

Судом встановлено, що сума заборгованості про стягнення якої просить прокурор складається із сум податкового боргу за збором за спеціальне використання водних ресурсів, податком на додану вартість, комунальним податком, податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів і за земельним податком.

Згідно із статтею 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону №2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Згідно із пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 6.1 розділу ІV Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої спільним наказом Міністерства Фінансів України, ДПА України, Міністерства економіки України, Міністерства екологічної безпеки України від 01.10.99 року N 231/539/118/219, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.10.99 року за N 711/4004 водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаючим підсумком з початку року.

Базовим податковим періодом за розрахунками з комунального податку, наданих відповідачем до податкового органу є календарний квартал, про що свідчить відмітка в податкових розрахунках, за податком на додану вартість календарний місяць.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України від 11.12.1991 №1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів» юридичні особи подають відповідному органу державної податкової служби розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік у строки, визначені законом для річного звітного періоду.

Відповідно до статті 5 цього Закону сплата податку з власників транспортних засобів юридичними особами здійснюється щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Статтями 14, 17 Закону України від 03.07.1992 року №2535-ХІІ «Про плату за землю» визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що сума заборгованості, про стягнення якої просить прокурор складається з таких сум:

1)суми податкового боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення в розмірі 5,84 грн., сума податкового зобов'язання за яким самостійно визначена відповідачем в розрахунку за І півріччя 2008 року (вх. №38203 від 11.08.2008 року, а.с. 83) в розмірі 5,92 грн. з урахуванням переплати в розмірі 0,08 грн. (що підтверджується розрахунком суми заборгованості, а.с. 90);

2)податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 69192,00 грн., сума податкового зобов'язання за яким самостійно визначена відповідачем в податкових деклараціях: за квітень 2007 року у сумі 34017,00 грн. (вх. № 20470 від 21.05.2007 року, а.с. 41, 42); за травень 2007 року у сумі 6888,00 грн. (вх. №23196 від 20.06.2007 року, а.с. 43, 44), за червень 2007 року у сумі 5396,00 грн. (вх. №29883 від 20.07.2007 року, а.с. 45, 46), за липень 2007 року у сумі 1229,00 грн. (вх. №35492 від 20.08.2007 року, а.с. 47, 48), за серпень 2007 року у сумі 3345,00 грн. (вх. №38338 від 20.09.2007 року, а.с. 49, 50), за вересень 2007 року у сумі 628,00 грн. (вх. № 45133 від 19.10.2007 року, а.с. 51, 52), за жовтень 2007 року у сумі 1746,00 грн. (вх. №50968 від 20.11.2007 року, а.с. 53, 54), за листопад 2007 року у сумі 2142,00 грн. (вх. №54070 від 20.12.2007 року, а.с. 55, 56), за грудень 2007 року у сумі 664,00 грн. (вх. №60274 від 21.01.2008 року, а.с. 57, 58): всього за 2007 рік 56055,00 грн.; за січень 2008 року у розмірі 1,00 грн. (вх. №7130 від 20.02.2008 року, а.с. 59, 60) за лютий 2008 року у розмірі 172,00 грн. (вх. № 9350 від 19.03.2008 року, а.с. 61, 62), за березень 2008 року у розмірі 1149,00 грн. (вх. № 16520 від 21.04.2008 року, а.с. 63, 64), за квітень 2008 року у розмірі 987,00 грн. (вх. №25489 від 20.05.2009 року, а.с. 65,м 66), за травень 2008 року в розмірі 289,00 грн. (вх. №26914 від 20.06.2008 року, а.с. 67, 68), за червень 2008 року в розмірі 3571,00 грн. (вх. №32617 від 18.07.2008 року, а.с. 69, 70), за липень 2008 року в розмірі 423,00 грн. (вх. №40524 від 19.08.2008 року, а.с. 71, 72), за серпень 2008 року у розмірі 3076,00 грн. (вх. №44509 від 22.09.2008 року, а.с. 73, 74), за вересень 2008 року у розмірі 395,00 грн. (вх. №52354 від 20.10.2008 року, а.с. 75, 76), за жовтень 2008 року у розмірі 819,00 грн. (вх. №38767 від 19.11.2008 року, а.с. 77, 78), за листопад 2008 року у розмірі 391,00 грн. (вх. №62685 від 19.12.2008 року, а.с. 79, 80), за грудень 2008 року у розмірі 1894,00 грн. (вх. №69378 від 20.01.2009 року, а.с. 81, 82); всього за 2008 рік 13167,00 грн. загалом на суму 69222,00 грн. З урахуванням часткового погашення у сумі 30,00 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 92) сума заборгованості складає 69192,00 грн.

3)податкового боргу з комунального податку, сума податкового зобов'язання за яким самостійно визначена позивачем в податкових розрахунках за 2007-2008 роки (а.с. 33-40) на загальну суму 2318,80 грн.

4)податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, сума податкового зобов'язання за яким самостійно визначена платником податку в розрахунках на 2007 і 2008 роки (вх. №6884 від 28.02.2007 року і вх. №7524 від 29.02.2008 року, а.с. 86-89), всього на суму 34940,00 грн.

5)податкового боргу із земельного податку, сума податкового зобов'язання за яким самостійно визначена позивачем в розрахунку за 2007 рік (вх. №3453 від 31.01.2007 року, а.с. 18) у розмірі 97647,76 грн. з урахуванням зміни суми податкового зобов'язання за уточнюючими розрахунками за цей період (зменшення на суму 97647,76 грн. за розрахунком вх. № 44844 від 19.10.2007 року, а.с. 23; збільшення на суму 97647,76 грн., самостійно нараховано штрафні санкції за п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181 у розмірі 4882,39 грн. за розрахунком вх. №49184 від 09.11.2007 року; а.с. 24) з урахуванням зменшення суми податкового зобов'язання на 89,52 грн. за цим податком за наслідками камеральної перевірки податкової звітності (акт від 12.07.2008 року №1924/15-3/14308055, а.с. 28), таким чином, за 2007 рік сума податкового зобов'язання строк сплати за яким настав до порушення провадження у справі про банкрутство становить 73235,83 грн., зменшення суми податкового зобов'язання за період після порушення провадження у справі про банкрутство за наслідками камеральної перевірки складає 74,64 грн.; в розрахунку за 2008 рік визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 100384,20 грн. (вх. №4406 від 31.01.2008 року, а.с. 17); крім цього платником податку самостійно нараховані штрафні санкції, згідно із п. 17.2 ст. 17 Закону №2181 за уточнюючими розрахунками за 2005 рік у сумі 4882,62 грн. (вх. №52974 від 09.11.2007 року, а.с. 20) і за 2006 рік у сумі 4882,60 грн. (вх. №61768 від 09.11.2007 року, а.с. 22), всього на суму 188193,00 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Суд не погоджується із доводами відповідача, які зводяться до того, що порушення провадження у справі про банкрутство стосовно нього виключає можливість стягнення податкового боргу платника податків.

Преамбулою Закону №2181 визначено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Втім даний Закон не регулює судового порядку примусового стягнення податкового боргу.

Відповідно до п. 7.8 ст. 7 цього Закону з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без застосування норм цього Закону. При цьому порядок продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника визначається державною госпрозрахунковою установою України з питань банкрутства.

Таким чином, суд погоджується, що з моменту прийняття ухвали господарським судом про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів порядок погашення податкового боргу, визначений Законом №2181, не може бути застосований до податкового боргу такого платника податків, який виник до порушення провадження у справі про банкрутство, проте закон не містить обмежень стосовно права податкового органу звернутись до суду із позовом про стягнення податкового боргу, який виник після порушення провадження в такій справі на підставі п. 11 ст. 10 Закону №509.

При цьому, суд зазначає, що сума, яка стягується, є безспірною, оскільки визначена відповідачем самостійно в поданих ним документах податкової звітності.

Крім того, суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2007 року відноситься до категорії вимог конкурсних кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Податковий зобов'язання за декларацією з ПДВ за квітень 2007 року у сумі 34017,00 грн. перейшло в категорію податкового боргу після закінчення граничного строку встановленого законом для його сплати, тобто після 31.05.2007 року, після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача і введення мораторію.

Враховуючи, що заборгованість відповідача складається із сум податкового боргу, строк сплати за яким припадає на період, після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, її розмір в судовому засіданні підтверджено належними доказами, що містяться у справі, відповідачем у встановленому ст. 71 КАС України порядку не надано доказів сплати суми заборгованості у встановлені законом строки, тому заборгованість відповідача на загальну суму 294649,64 грн. є податковим боргом платника податку, який підлягає погашенню в порядку, встановленому законом, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський приладобудівний завод» (ідентифікаційний код 14308055, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, 48) суму податкового боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення у дохід Державного бюджету м. Феодосії (код платежу 13020100, р/р 31115017700024 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740709) у розмірі 5,84 грн.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський приладобудівний завод» (ідентифікаційний код 14308055, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, 48) суму податкового боргу з податку на додану вартість у дохід Державного бюджету м. Феодосії (код платежу 14010100, р/р 31114029700024 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740709) у розмірі 69192,00 грн.

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський приладобудівний завод» (ідентифікаційний код 14308055, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, 48) суму податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у дохід місцевого бюджету м. Феодосії (код платежу 12020100, р/р 33215807700024 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740709) у розмірі 34940,00 грн.

5.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський приладобудівний завод» (ідентифікаційний код 14308055, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, 48) суму податкового боргу з земельного податку у дохід місцевого бюджету м. Феодосії (код платежу 13050100, р/р 33212811700024 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740709) у розмірі 188193,00 грн.

6.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський приладобудівний завод» (ідентифікаційний код 14308055, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, 48) суму податкового боргу з комунального податку у дохід місцевого бюджету м. Феодосії (код платежу 16010200, р/р 33216828700024 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740709) у розмірі 2318,80 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення постанови у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Циганова Г.Ю.