Ухвала суду № 38318591, 16.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/3146/14 Головуючий 1 інст. -

Справа № 2029/7889/12 Єрмоленко В.Б.

Категорія: договірна Доповідач - Яцина В.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року м.Харків.

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області у складі :

Головуючого - судді - Яцини В.Б.,

суддів - Бурлака І.В., Швецової Л.А.,

при секретарі : Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2 до Повного товариства «Ломбард Капітал» Лапоног та Дороднова» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА :

У серпні 2012 року ОСОБА_4 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Повного товариства «Ломбард «Капітал» Лапоног та Дороднова» ( далі ПТ «Ломбард «Капітал»), в якому після його уточнення просили стягнути з відповідача на їх користь 295 850, 33 грн.

В обґрунтування послалися на те, що між сторонами 13.08.2007 р. був укладений договір позики, за яким позивачі отримали 75 тис. грн. 13.11.2007 року за додатковою угодою до основного договору позики вони отримали ще 75 тис грн. У забезпечення виконання зобов'язань, того ж дня між сторонами був укладений договір іпотеки, відповідно до якого позивачі для забезпечення виконання договору позики передали в іпотеку належну їм на праві власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

У зв'язку з порушенням позивачами своїх зобов'язань за договором, що було пов?язано з отриманням тяжких тілесних ушкоджень в результаті ДТП і перебуванні на лікуванні, за вказаним договором позики у них виникла заборгованість у розмірі 190500 грн. З огляду на таку заборгованість, за умовами договору іпотеки та на підставі заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2008 року відповідач набув право власності на вказану квартиру. 11 березня 2009 року відповідач на підставі вказаного заочного рішення районного суду зареєстрував право власності на квартиру.

Відповідно до проведеної позивачами оцінки, ринкова вартість квартири станом на 13.11.2009 р. складала 55838,3 доларів США, що еквівалентно 446 тис. 500 грн., що свідчить про перевищення вартості предмета іпотеки над розміром заборгованості за договором позики. З посилання на ст. 37 Закону України «Про іпотеку», позивачі на підставі вказаних обставин просили стягнути з відповідача перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних з простроченої суми за час затримки сплати цієї суми.

Відповідач проти позову заперечував, стверджуючи, що ПТ «Ломбард «Капітал» набув право власності на квартиру не за рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а задовольнив своїх вимоги за договором позики шляхом визнання права власності на іпотечну квартиру, тому не відбулася процедура продажу нерухомого майна через прилюдні торги, що позбавляє права позивачів вимагати відшкодування іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. При цьому відповідач заперечував проти наданої позивачами оцінки вартості вказаної квартири, оскільки вона є недостовірним і неналежним доказом. На підтвердження своїх доводів відповідач також послався на звіт оцінювача про меншу вартість вказаної квартири станом за квітень 2009 року, який був замовлений для подальшого продажу вказаної квартири третій особі.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2013 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_2 було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 рішення районного суду просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а також стягнути з відповідача на користь позивачів понесені судові витрати. Посилався на не дотримання судом матеріальних та процесуальних норм права. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, розглянутих судом першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 серпня 2007 року між ПТ «Ломбард «Капітал» з однієї сторони та ОСОБА_4 і ОСОБА_2 з іншої було укладено договір позики № 233, за умовами якого позивачі отримали від відповідача позику на суму 75 000 грн. cтроком на 12 місяців, під 3% в місяць за користування коштами або 36 % за рік, проценти позивачі повинні були сплачувати відповідачу до 13 числа щомісячно, зі сплатою штрафу у розмірі 30 процентів від суми займу за п. 3.1 договору у випадку порушення строків оплати процентів або строку погашення основного боргу. За додатковою до вказаного договору позики угодою від 13 листопада 2007 року позивачі отримали від відповідача в той же день і на цих же умовах ще 75 000 грн. У забезпечення виконання своїх обов?язків за вказаним договором позики, сплати можливих збитків та штрафу, сторони 13.08.2007 року уклали договір іпотеки, за яким позивачі передали в іпотеку відповідачу належну їм по ? частині квартиру АДРЕСА_1, вартість якої за домовленістю сторін складала 160 000 грн. Відповідно до п.п. 9, 10 договору іпотеки від 13.07.2007 року в разі невиконання іпотекодавцями умов договору позики іпотекодержатель набуває право звернення стягнення боргу на предмет іпотеки, у тому числі шляхом набуття на нього права власності.

Однак позивачі умови договору позики повністю не виконали, внаслідок чого за заявою відповідача спочатку заочним рішенням від 16 грудня 2008 року, а після його скасування, остаточно - рішенням Червононозаводського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2011 року, яке набрало законної сили і є чинним на день апеляційного провадження по справі, за ПТ «Ломбард «Капітал» визнано право власності на квартиру № 84 по пр.. Московському, 38 у м. Харкові, а позивачі своє право власності на цю квартиру втратили. При цьому право власності на вказану квартиру відповідач зареєстрував 11.03.2009 року на підставі чинного на той час заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2008 року, після чого за договором від 15 квітня 2009 року ПТ «Ломбард Капітал» продав вказану квартиру ОСОБА_5 за 256 000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотеко держателю або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов?язання. Предмет іпотеки набувається у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття, на підставі оцінки предмета іпотеки суб?єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов?язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 % вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Частиною 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 % його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд з посиланням на ст. 37 Закону України «Про іпотеку» виходив з того, що на підставі заочного рішення від 16 грудня 2008 року відповідач набув у власність предмет іпотеки на підставі рішення суду, а положення ч. 3 ст. 37 вказаного Закону України про відшкодування іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки на розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя стосуються випадків позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Справа переглядається в апеляційному порядку неодноразово. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 березня 2014 року при скасуванні рішення апеляційного суду Харківської області від 07 жовтня 2013 року про часткове задоволення позову по цій справі зазначено, що суд апеляційної інстанції не врахував, що квартира була передана іпотекодержателю в рахунок погашення боргу за рішенням суду, не виконав вимоги процесуального права та не встановив дійсну вартість предмета іпотеки на час набуття права власності відповідачем на квартиру, не з'ясував, якими доказами підтверджується її ринкова вартість, а визначивши її у розмірі отриманих від реалізації майна коштів, зробив передчасний висновок про часткове задоволення позову.

Крім того, зробивши висновок про стягнення суми перевищення 90 % вартості предмета іпотеки, не вирішив позовні вимоги про стягнення інфляційних та 3 % річних від простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України, не дав цим обставинам відповідної оцінки та не прийняв відповідного рішення, що не відповідає вимогам процесуального права.

Згідно до ч. 4 ст. 38 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Тому судова колегія у світлі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 березня 2014 року, з урахуванням положень ст.ст. 10, 60, 61, 303 ЦПК України і ст. 6 Конвенції Про захист про захист прав людини і основоположних свобод щодо обов'язків апеляційного суду забезпечити сторонам рівний доступ до суду при доказуванні обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, вважає за необхідне у даному випадку з'ясувати доведеність по справі розміру перевищення дійсної вартості квартири, за рахунок якої відповідач задовольнив свої вимоги за договором позики, над розміром заборгованості за цим договором саме на день ухвалення остаточного рішення районного суду від 08 квітня 2011 року про визнання права власності на цей предмет іпотеки.

Так, скасування і втрата чинності заочного рішення районного суду від 16 грудня 2008 року, на підставі якого у березні 2009 року відбулася реєстрація права власності та наступна продаж цієї квартири у квітні 2009 року за 256 000 грн., позбавила правового значення по цій справі зафіксовану в договорі купівлі-продажу ціну квартири.

Оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності відбулося на підставі чинного рішення Червононозаводського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2011 року, то відповідно до наведеної норми ч.ч. 1, 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та ст.ст. 598, 599 ЦК України, за якими зобов?язання за договором позики у даному випадку тривають до їх належного виконання, у цьому спорі має значення вартість квартири, як предмета іпотеки, станом на день ухвалення вказаного рішення районного суду.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи довідки ПТ «Ломбард «Капітал» за договором позики позивачі сплатили 13.08.2007 року 2250,00 грн. відсотків, 13.11.2007 року 4500 грн. відсотків і штраф в розмірі 22 500 грн. (а.с. 84 т. 1). Інших платежів за цим договором здійснено не було і ці обставини при апеляційному розгляді справи сторони визнали.

Виходячи з цього та з урахуванням вищевказаних умов договору позики заборгованість позивачів за цим договором станом на 08 квітня 2011 року є наступною: 150 000 грн. позики + ((75000 грн. х 43 мі с х 3% + 75 000 х 40 х 3%) - (2250грн. + 4500грн.)) процентів + 22500грн. штрафу = 150 000 + ((96750 + 90 000) - 6750)) + 22500 = 150 000 + (186750 - 6750) + 22500 = 150000+180000+22500 = 352500 грн.

Крім зафіксованої в договорі іпотеки і узгодженої внаслідок цього між сторонами під час отримання позики вартості квартири в сумі 160 000 грн., в матеріалах справи наявні два звіти оцінювачів про її ринкову вартість. Звіт станом на 13 листопада 2009 року, наданий позивачами на суму 446500,00 грн. (а.с. 43-57), а також - звіт від 13 квітня 2009 року, наданий відповідачем, на суму 252 200,00 грн. (а.с. 154-160). Оскільки вказані звіти не визначають вартість предмету іпотеки на день звернення на нього стягнення, 18 квітня 2011 року, то судова колегія відповідно до ст. 58 ЦПК України іх відхиляє, як не належні докази.

При цьому позивачі при наявності процесуальної можливості та всупереч свого процесуального обов'язку не надали до районного суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що на день визнання за ПТ «Ломбард «Капітал» права власності на предмет іпотеки визначена за згодою між сторонами вартість їх квартири в сумі 160 000 грн. є недійсною і при цьому вартість предмету іпотеки перевищила розмір заборгованості за їх основним зобов?язанням за договором позики, 352500 грн.

Оскільки позивачі не довели наявність поважних причин несвоєчасного подання доказів на підтвердження дійсної вартості іпотечного майна, то відповідно до ст.ст. 10, 131, ч. 2 ст. 303 ЦПК України, у світлі дотримання гарантій рівного доступу сторін до суду і принципу здійснення цивільного судочинства на засадах змагальності судова колегія не знайшла підстав для призначення під час апеляційного перегляду справи судової товарознавчої експертизи для встановлення вартості предмету іпотеки станом на 18 квітня 2011 року, що не позбавляє позивачів права на звернення до суду з новим аналогічним позовом.

Таким чином першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а оскільки не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, то з передбачених ст. 308 ЦПК України підстав апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 315, 319, 3123-325 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 27 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом 20 днів після набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: