Постанова № 3831843, 04.06.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.06.09Справа №2а-1049/09/4/0170 о 16:42 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В., за участі представників сторін:

від позивача - Матвієнко В.Г.;

від відповідача - Дзюбанюк В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим

до Кримського республіканського професійно-техничного навчального закладу "Сімферопольське вище професійне училище сфери обслуговування і будівництва"

про стягнення заборгованості у розмірі 17980,43 грн.

Суть спору:Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Кримзвернулось до адміністративного суду АР Крим із позовом доКримського республіканського професійно-технічного навчального закладу «Сімферопольське вище професійне училище сфери обслуговування і будівництва» про стягнення заборгованості у розмірі 17980,43 грн. Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості зі страхових внесків у сумі 674,43 додатково нарахованим позивачем за рішенням №06-4/1-362 від 20.04.2006 року, а також пені у сумі 13,00 грн. і штрафу за неповну сплату страхових внесків у сумі 17293,00 грн. за цим же рішенням.

Ухвалами суду від 13.01.2009 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову в частині вимог про стягнення пені у сумі 13,00 грн. і штрафу за неповну сплату страхових внесків у сумі 17293,00 грн. заперечував, надав письмовий відзив на позов, в якому просив задовольнити позов частково, стягнути з відповідача 674,43 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що заборгованість за надбавкою за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, передбаченою ст. 57 Закону України «Про освіту» є кредиторською заборгованістю, страхові внески на яку не нараховуються, крім того наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад «Сімферопольське вище професійне училище сфери обслуговування і будівництва», ідентифікаційний код юридичної особи 02545071,зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 25.12.2001 року.

Судом встановлено, що правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначені Законом України від 18.01.2001 №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон №2240).

Судом також встановлено, що відповідач є страхувальником згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону, зокрема, для осіб які працюють у нього на умовах трудового договору (контракту).

Пунктом 2 ч. 2 ст. 27 Закону №2240 встановлений обов'язок страхувальників нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 4.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 р. N 16, перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

Судом встановлено, що в період з 13.03.2006 року по 03.04.2006 року позивачем була проведена документальна перевірка правильності нарахуванні, повноти сплати і використання коштів загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку із тимчасовою втратою працездатності за період з 01.01.2005 року по 28.02.2006 року.

За наслідками перевірки встановлено, зокрема, заниження фонду оплати праці для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням із сум виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів, порушення відображені в акті від 03.04.2006 року №06-4/15-90.

Відповідно до пп. 7.4 п. 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року N 339, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за N 30/5221 у разі виявлення під час перевірки простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (недоїмки) вони донараховуються та стягуються з нарахуванням пені та накладанням штрафу.

Частиною 1 статті 30 Закону України №2240 передбачено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем було прийнято рішення № 06-4/1-362 від 10.04.2006 року про донарахування страхових внесків на суму 674,43 грн.; пені у сумі 13,00 грн.; застосування штрафу за неповну сплату страхових внесків на суму 17293,00 грн.

Відповідач оскаржив дане рішення до Виконавчої дирекції відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим, в порядку встановленому розділом 16 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19 вересня 2001 р. N 38. Згідно із рішенням Виконавчої дирекції відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим від 12.05.2006 року №06-2-1310 скарга відповідача залишена без задоволення.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості, у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ти обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Посилання відповідача на те, що встановлена за актом перевірки сума заниження фонду оплати праці не є сумою, на які повинні нараховуватись страхові внески спростовується наступним.

Судом встановлено, що штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до Закону №2240 нараховуються страхові внески на суму 17293,00 грн. застосовано позивачем за не нарахування страхових внесків на суми виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» у розмірі 27309,91 грн. за вирахуванням суми доходу, що перевищує максимальну його величину, на яку нараховуються страхові внески у розмірі 583,50 грн. і за вирахуванням виплати непрацюючим особам у розмірі 9433,58 грн.).

Відповідно до п. 4 Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005 №934 «Про реалізацію Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» (далі - Порядок №934), відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 745 Порядок №934 доповнено пунктом 3-2, згідно із яким страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на виплати не нараховуються.

Крім того, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 745 Порядок №934 встановлено, що до сум фактичних витрат на оплату праці (для роботодавців) чи сум оплати праці (для найманих працівників), що обчислюються відповідно до пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266 , не включаються суми виплат, що здійснюються згідно із Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів».

Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 745 набрала чинності з дати опублікування (опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр", 2006, 06, 02.06.2006 N 102) і відповідно до загального принципу дії законів і нормативно-правових актів у часі, встановленого ч. 1 ст. 58 Конституції України, зворотної дії не має, тому її не може бути застосовано до правовідносин, пов'язаних із нарахуванням і сплатою страхових внесків, що мали місце до дати набрання нею чинності.

З вказаних підстав, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що на вказані виплати не повинні були нараховуватись страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, оскільки перевіркою, проведеною позивачем, охоплений період, що передував набранню чинності вищеназваними положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 745.

Розглядаючи спір стосовно доводів представника відповідача про пропуск позивачем строків звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів, судом встановлено, що згідно із частинами 1 і 2 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 30 Закону №2240 строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Таким чином Закон №2240 є іншим законом в розумінні ч. 1 ст. 99 КАС України, згідно із яким право позивача на звернення до суду із позовом про стягнення сум недоїмки не обмежується будь-яким строком.

Втім, суд звертає увагу на те, що одним з основних принципів адміністративного судочинства є принцип пропорційності, тобто дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване судове рішення.

Судом встановлено, що відповідач є комунальною організацією, видом діяльності якої є професійно-технічна освіта, допущені ним порушення пов'язані з неврегульованістю питання погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти.

Таким чином, суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 17293,00 грн. штрафних санкцій за неповну сплату страхових внесків у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати призведе до порушення принципу пропорційності та порушення балансу між несприятливими наслідками для відповідача та метою, з якою застосований вказаний штраф.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 687,43 грн. заборгованості, у тому числі нарахованих страхових внесків на суму 674,43 грн. і пені у сумі 13,00 грн.

У звязку із складністю справи в судовому засіданні 04.06.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 09.06.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу «Сімферопольське вище професійне училище сфери обслуговування і будівництва» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 54; р/р №35414001001481 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 02545071) на користь відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим в особі Центральної районної виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим (р/р 37170200900001 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 22325042) заборгованість у сумі 687,43 грн.

3.В задоволенні решти частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Циганова Г.Ю.