Постанова № 38315610, 16.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року справа №805/7798/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Сухарька М.Г.

За участю секретаря судового засідання Святодух О.Б.

за участю представників сторін по справі:

від позивача: Прасолов С.М.,

від відповідача:Мирошніченко М.М., Овражко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013р. та додаткову постанову від 01.10.2013р. по справі №805/7798/13-а (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом Комунального підприємства «Тепломережа» до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про визнання дій неправомірними, скасування вимоги про сплату боргу та рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про визнання неправомірними дії при винесенні вимоги про сплату боргу від 04.02.2013р. № Ю-714, визнання неправомірною та скасування вимоги від 04.02.2013р. за № Ю-714, про визнання дій незаконними та визнання недійсними рішення від 10.01.2013 року № 35, № 36, № 37, № 38.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013р. позов задоволено, внаслідок чого визнано неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька при винесенні вимоги про сплату боргу від 04.02.2013р. №Ю-714, визнано неправомірною та скасовано вимогу від 04.02.2013р. № Ю-714.

Додатковою постановою від 01 жовтня 2013р. визнано недійсними рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька від 10.01.2013 року № 35, №36, № 37, № 38.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову та додаткову постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційних скарг відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що ним правомірно прийнято спірні рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки позивачем несвоєчасно здійснювалась сплата єдиного внеску, що підтверджується карткою особового рахунку платника.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова та додаткова постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем на підставі п.2 ч.11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було винесено рішення від 10.01.2013р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за жовтень, листопад 2011 року та за лютий, жовтень 2012 року, а саме:

- № 35, яким визначено штраф у розмірі 68 816,62 грн. ( 10%), пеню в розмірі 9 229,59 грн.( 0,1%) за періоди: з 21.11.2011 року до 23.11.2011 року - 2%, з 21.11.2011 року до 29.11.2011 року - 8,41%; 33,2%, з 21.11.2011 року до 08.12.2012 року - 37,06%; 3,6%;

- № 36, яким визначено штраф у розмірі 86 358,44 грн. ( 10%), пеню в розмірі 6 044,15 грн. ( 0,1%) за періоди: з 20.12.2011 року до 27.12.2011 року;

- № 37, яким визначено штраф у розмірі 27 859,93 грн. ( 10%), пеню в розмірі 7 705,78 грн. .( 0,1%) за періоди: з 20.03.2012 року до 21.03.2012 року - 2%; з 20.03.2012 року до 17.04.2012 року - 8,41%; 33,2%; 37,06%; 3,6%;

- № 38, яким визначено штраф у розмірі 96 711,31 грн. ( 10%), пеню в розмірі 15 734,39 грн. .( 0,1%) за періоди з 20.11.2012 року до 28.11.2012 року - 2%; 8,41%; 33,2%, з 20.11.2012 року до 05.12.2012 року - 3,6%, з 20.11.2012 року до 17.12.2012 року - 37,06%;

Відповідачем відповідно до ст..25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було також надіслано позивачеві вимогу про сплату боргу від 04.02.2013р. № Ю-714 на загальну суму 345 868,12 грн., у т.ч. недоїмка 24267,00 грн., фінансові санкції 282 766,41 грн., пеня 38 834,71 грн.

Згідно до вимог частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого)нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сумм зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача,перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

За приписами частини 4 статті 25 цього Закону Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У частині 6 статті 25 наведеного Закону встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Тобто, чинним законодавством чітко визначено право відповідача направляти сплачені позивачем суми поточних платежів в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості .

Відповідно до ч.11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За приписами п.2 ч.11 ст.25 наведеного Закону територіальні органи Пенсійного фонду застосовують до платника єдиного внеску штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу ( ч.10 ст.25 Закону).

Згідно до ч. 13 наведеної норми нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску( ч. 14 ст.25 Закону).

Згідно з п. 7.2.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за № 994/18289,( чинної у спірний період), розрахунок штрафних санкцій та нарахування пені здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Як вбачається з картки особових рахунків КП «Тепломережа», позивачем несвоєчасно здійснювалась сплата єдиного внеску, а тому колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 10.01.2013 р. № 35, № 36, № 37, № 38.

Висновок експерта від 11.02.2014р. №138/26 судово-економічної експертизи про те, що картки особових рахунків КП «Тепломережа» оформлені з невідповідністю до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.1.3, п.2.2, п.2.3.3, п.4.3, п.5.2, п.5.3, п.5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. N 21-2, колегією суддів не прийнято до уваги виходячи з наступного.

Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. N 21-2, зареєстр. в Міністерстві юстиції України від 27 жовтня 2010 р. за N 988/18283, згідно до п.2.2 якого документами, на підставі яких здійснюється облік сум нарахованих платежів шляхом занесення інформації про суми, що підлягають сплаті платниками, до карток особових рахунків платників, є , зокрема, а) самостійно визначені платником, б) розраховані відповідним органом Пенсійного фонду: вимога про сплату недоїмки; рішення органу Пенсійного фонду про застосування штрафів та пені; рішення про скасування або зміну раніше прийнятого рішення про нарахування сум штрафів та пені або вимоги про сплату недоїмки внаслідок їх оскарження до органів Пенсійного фонду у встановленому порядку; в) рішення судів, що набрали законної сили, про визнання недійсним відповідного рішення органу Пенсійного фонду про застосування штрафів, пені, вимоги про сплату недоїмки, скасування раніше нарахованих сум платежів.

Відповідно до п.4.1 наведеного Порядку відображенню в картках особових рахунках платників підлягають нараховані: суми платежів, самостійно визначені платником; суми платежів, нараховані (зменшені, списані) відповідним органом Пенсійного фонду; розстрочені суми при розірванні договору розстрочення.

За приписами п.п.4.2.3 цієї норми розстрочені суми, що залишилися несплаченими, при розірванні договору розстрочення або відповідного рішення за умовами, передбаченими законодавством, включаються до відповідної графи "Належить до сплати" картки особового рахунку платника за тим видом платежу, за яким надано розстрочення, датою розірвання договору або прийняття відповідного рішення органом Пенсійного фонду.

Тобто, положеннями наведеного Порядку не передбачено відображення в картках особових рахунках ухвал суду про розстрочення виконання судового рішення про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Колегія суддів зазначає, що ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено застосування фінансових санкцій з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Наведена норма не містить в собі будь-яких виключень. Тобто, чинним законодавством не передбачено звільнення від відповідальності на період розстрочення виконання судового рішення про стягнення заборогованості зі сплати єдиного внеску.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позов про визнання недійсними рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька від 10.01.2013 року № 35, № 36, № 37, № 38.

Згідно з п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за №994/18289,( чинної у спірний період), вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що до вимоги про сплату боргу від 04.02.2013р. № Ю-714 на загальну суму 345 868,12 грн. увійшли суми фінансових санкцій за рішеннями від 10.01.2013р. №№ 35, 36, 37, 38 та рішенню №39 від 10.01.2013р. на суму 3 140,91 грн.( фінансові санкції 3020,11 грн., пеня 120,80 грн.).

З картки особостих рахунків вбачається, що на дату складання відповідачем спірної вимоги, сума недоїмки в розмірі 24 267,00 грн. та фінансові санкції 3020,11 грн., пеня 120,80 грн. за рішенням №39 від 10.01.2013р. були сплачені позивачем. Наведені обставини відповідачем не заперечуються.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо скасування спірної вимоги в частині зобов'язання позивача сплатити суму боргу 24267,00 грн., фінансових санкцій - 3020,11 грн. та пені - 120,80 грн., а тому правомірно задоволено позов в цій частині.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови.

Керуючись ст.3 ч.1 п.10, ст.195, п.1 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст.202, п.2 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013р. по справі №805/7798/13-а - задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013р. по справі №805/7798/13-а в частині задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Тепломережа» до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про визнання неправомірними дії при винесенні вимоги про сплату боргу від 04.02.2013р. № Ю-714, визнання неправомірною та скасування вимоги від 04.02.2013р. за № Ю-714 на суму боргу з фінансових санкцій - 279746,30 грн. та пені - 38713,91 грн..

Відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Тепломережа» до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про визнання неправомірними дії при винесенні вимоги про сплату боргу від 04.02.2013р. № Ю-714, визнання неправомірною та скасування вимоги від 04.02.2013р. за № Ю-714 на суму боргу з фінансових санкцій - 279746,30 грн. та пені - 38713,91 грн..

В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013р. по справі №805/7798/13-а- залишити без змін.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька на додаткову постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. по справі №805/7798/13-а - задовольнити.

Скасувати додаткову постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. по справі №805/7798/13.

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Тепломережа» до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про визнання дій незаконними та визнання недійсними рішення від 10.01.2013 року № 35, № 36, № 37, № 38 - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 квітня 2014 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 18 квітня 2014 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді Білак С.В.

Сухарьок М.Г.