Рішення № 38314728, 15.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р. Справа № 911/312/14

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-трейд», м. Дніпропетровськ

до Військової частини А0294, Київська область, м. Васильків

про стягнення 63730,03 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача: Плющ О.Ю. (довіреність №30 від 25 лютого 2014 року);

від відповідача: Царелунга Т.В. (довіреність №235 від 18 лютого 2014 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-трейд» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Військової частини А0294 (далі - відповідач) про стягнення 63730,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки продукції №8 від 27 квітня 2012 року, а саме, відповідач не повністю розрахувався за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 63730,03 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 4 лютого 2014 року та призначено справу до розгляду на 4 березня 2014 року.

У судовому засіданні 4 березня 2014 року оголошено перерву до 18 березня 2014 року.

У судовому засіданні 18 березня 2014 року оголошено перерву до 15 квітня 2014 року.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

15 квітня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) 27 квітня 2012 року укладено договір поставки продукції за №8.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що виконавець зобов'язується у 2012 році поставити замовникові шини нові (далі - продукція), зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору, а замовник прийняти і оплатити цю продукцію.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що кількість продукції зазначена в специфікації.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна договору становить 4498985,28 грн.

Згідно пункту 4.1 договору розрахунки за продукцію здійснюються протягом 60 банківських днів з моменту поставки товару замовнику за умови надходження бюджетних коштів на рахунок військової частини А0294 та надання виконавцем в установленому порядку наступних документів: оформленої видаткової накладної та сертифікатів якості на продукції.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що одержувачем продукції є військова частина А0294.

Відповідно до пункту 6.1.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставку продукцію.

Згідно пункту 10.1 договору договір діє з дати набрання чинності (підписання) до 30 грудня 2012 року.

27 квітня 2012 року між позивачем та відповідачем підписано специфікацію до договору (том 1, а.с. 14).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4498985,28 грн., що підтверджується видатковими накладними №38381 від 27 вересня 2012 року, №45727 від 8 листопада 2012 року, №51601 від 13 грудня 2012 року, №51599 від 13 грудня 2012 року, №51589 від 13 грудня 2012 року, №51598 від 13 грудня 2012 року, №52558 від 20 грудня 2012 року та №52560 від 20 грудня 2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні. Факт приймання товару за вказаними накладними уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреностями на отримання від позивача матеріальних цінностей.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 63730,03 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що дана заборгованість утворилась внаслідок ненадходження бюджетних коштів, а, оскільки, умовами договору передбачено, що розрахунки за продукцію здійснюються протягом 60 банківських днів з моменту поставки товару замовнику за умови надходження бюджетних коштів на рахунок військової частини А0294, вина відповідача у виникненні зазначеної заборгованості відсутня, а тому, в позові має бути відмовлено.

Виходячи з викладеного, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У своїй поставі від 15 травня 2012 року за №3-38гс12 Верховний Суд України зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А0294 (08606, Київська область, м. Васильків, військове містечко 11, В/Ч А0294, код 08395972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-Трейд» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 10, код 31497076) - 63730 (шістдесят три тисячі сімсот тридцять) грн. 03 коп. заборгованості та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 18 квітня 2014 року

Суддя Заєць Д.Г.