Ухвала суду № 38312872, 14.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2014 р. м. Київ К/800/31982/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013

у справі № 2а-4797/12/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток"

до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013, задоволено позовні вимоги: скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.06.2012 №0000571502 та від 07.09.2012 №0000881502.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Восток» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2010 року - лютий 2012 року, складений акт від 18.05.2012 № 01/15-01/19292376, в якому встановлено порушення позивачем п.200.1 - п.200.4, п.200.6, п.200.14 ст.200 ПК України, внаслідок чого занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 296 592,00 грн. за перевіряємий період та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 податкових декларацій з ПДВ) на 296 592,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 06.06.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000571502 про збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року - січень 2012 року у розмірі 296 592,00 грн. та податкові повідомлення - рішення №№ 0000401502, 0000421502, 0000411502, 0000431502, 0000441502, 0000451502, 0000461502, 0000471502, 0000481502, 0000491502, 0000501502, 0000511502, 0000521502, 0000531502, 0000541502, 0000551502, 0000571502, 0000561502, якими відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ помісячно за кожний звітний перевіряємий період на загальну суму 321 737,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 06.06.2012 про відмову у наданні бюджетного відшкодування ПДВ, податковим органом скасовано вказані ППР та 07.09.2012 прийнято одне повідомлення-рішення №0000881502 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року - лютий 2012 року на загальну суму 321 737,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Так, судами встановлено, а матеріалами підтверджено, що позивач, самостійно виявивши помилку у податкових деклараціях з ПДВ за період жовтень 2010 року - січень 2012 року, протягом березня-квітня 2012 року подав уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за вказаний період.

При цьому, уточнюючі розрахунки містили суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року - січень 2012 року у загальному розмірі 296592,00 грн., тобто, в розмірі, визначеному податковим органом в ході перевірки як заниження суми бюджетного відшкодування. Крім того, позивачем були надані за кожний звітний місяць довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту, розрахунки сум бюджетного відшкодування, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування.

Уточнюючі розрахунки разом з іншими додатками до декларацій з ПДВ подані позивачем до проведення перевірки, що підтверджуються датами їх складання - в період з 14 березня по 2 квітня 2012 року. Крім того, в акті перевірки від 18.05.2012 зазначено про використання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2010 року - січень 2012 року.

Також, 20.03.2012 (у строк, визначений п.203.1 ст.202 ПК України для подання декларації) ТОВ «Восток» подало до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за лютий 2012 року, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування в розмірі 25400,00 грн.

06.04.2012 позивач подав до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року, довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту, розрахунок сум бюджетного відшкодування, заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Згідно уточнюючого розрахунку, бюджетному відшкодуванню підлягає сума 25145,00 грн. Зазначена сума від'ємного значення січня 2012 року була оплачена позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) у січні 2012 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які були надані податковому органу до проведення перевірки, згідно листа ТОВ «Восток» від 06.04.2012 № 80. Крім того, в ході перевірки ДПІ за результатами звірки даних, підтверджений факт оплати платником податків суми ПДВ за період вересень 2010 року - січень 2012 року у розмірі 321737,00 грн., тобто, в розмірі, визначеним спірним повідомленням-рішенням від 07.09.2012 №0000881502.

Таким чином, оскільки внесення змін до податкової звітності здійснено позивачем у відповідності до вимог ст.50 ПК України та в строки, передбачені ст.102 ПК України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що доводи податкового органу про заниження позивачем суми бюджетного відшкодування та непідтвердження оплати сум ПДВ у січні 2012 року є такими, що суперечать обставинам справи та не відповідають вимогам закону.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль