Ухвала суду № 38312300, 07.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року Справа № 3852/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Корнієнко О.А.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1

відповідача Павлюк Б.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 року у справі № 2а-10664/12/1370 за позовом СПД-ФО ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.12.2012 року № 0002621720/18782 та № 0002611720/18783.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивача за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року, та винесено податкові повідомлення рішення від 06.12.2012 року № 0002621720/18782 та № 0002611720/18783. Позивач не погоджується з висновками перевірки проведеної відповідачем та вважає, що правомірно сформував податковий кредит та витрати по операціях з ТОВ «Арс-Трейд», ТОВ «Ейс констракшен менеджмент», ПП «Львівконфортгруп -К» та ТзОВ «Віктор - Ко», а відтак просить скасувати податкові повідомлення - рішення № 0002621720/18782 та № 0002611720/18783 від 06.12.2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу. З посиланням на неповне з'ясування всіх обставин спору, порушення норм матеріального права просить постанову скасувати, та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечує, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку СПД-ФО ОСОБА_3, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 02.11.2012 року № 326/2573509836/1720

За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_3, порушено вимоги: п.п.7.4.1., 7.4 ст.7, пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями в результаті чого донараховано податок на додану вартість за 2010 р. в розмірі 19860 грн.;п. 186.1 ст. 186, п.п 198.1, п.п.198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - V та донараховано податок на додану вартість за 2011 рік у сумі 23542 грн.; п. 177.1, п. 177.2, п. 177.3 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VІ та донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 9168, 3 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 06.12.2012 року № 0002621720/18782, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 51817, 50 грн. та від 06.12.2012 року № 0002611720/18783 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 11460, 37 грн.

За наслідками перевірки встановлено, що СПД - ФО ОСОБА_3 у червні, липні, серпні, вересні 2010 року проводив розрахунки з ТзОВ «Віктор і Ко» за усною домовленістю за запчастини до автомобіля та послуг по їх встановленню про що свідчать податкові накладні виписані ТзОВ «Віктор і Ко».

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 року у справі №1-104/11 працівника ТзОВ «Віктор Ко» ОСОБА_4 (директора), звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої статтями 27 ч.2, 28 ч.3, 205 ч.2 КК України на підставі п. «в» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» за злочин, передбачений ч.2 ст.205 КК України із закриттям кримінальної справи у вказаних частинах.

Закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав свідчить про доведеність вини вказаних осіб в організації, реєстрації, придбанні та перереєстрації суб'єктів господарювання на малозабезпечених «підставних» осіб за грошову винагороду, а саме ТОВ «Віктор Ко», тобто у фіктивному підприємництві.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безтоварний характер господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Віктор Ко».

Щодо правовідносин позивача з ТзОВ «Арс Трейд» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акта перевірки, при перевірці встановлено, що СПД-ФО ОСОБА_3 до складу валових витрат безпідставно віднесено оплату за запчастини та послуги по їх встановленню за другий, третій, четвертий квартали 2011 року в сумі 61122 грн., чим порушено п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, крім цього згідно отриманої інформації листом УПМ ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2012 року № 14421/7/07-30, ТзОВ «Арс Трейд» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» фінансово - господарську діяльність не здійснювало, за юридичною та фактичною адресою у 2010 -2012 роках не знаходились, трудові ресурси для здійснення фінансового господарської діяльності відсутні.

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Арс Трейд» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» позивач представив суду наступні документи: податкові накладні від 26.12.2011 року № 876, від 23.12.2011 року №820, від 11.11.2011 року № 410, від 10.10.2011 року № 180, від 10.10.2011 року № 184, від 14.09.2011 року № 299, від 22.07.2011 року № 458, від 27.06.2011 року № 500, від 14.06.2011 року № 281, від 16.05.2011 року № 126, від 16.05.2011 року № 127, видаткові накладні № РН - 5-16011 від 16.05.2011 року, акт здачі - прийняття робіт від 16.05.2011 року, акт № РН-6-14031 здачі - прийняття робіт, видаткову накладну № РН-6-27005 від 27.06.2011 року, платіжні доручення від 09.06.2011 року № 25, від 30.06.2011 року № 32, від 21.09.2011 року № 60, видаткові накладні № РН- 7-22008 від 22.07.2011 року, № РН-9-14020 від 14.09.2011 року, № РН-10-1023 від 10.10.2011 року, акт здачі - прийняття робіт від 10.10.2011 року, видаткові накладні № РН- 11-1118 від 11.11.2011 року, № РН- 12-2311 від 23.12.2011 року, акт здачі - прийняття робіт № РН- 12-2617, платіжні доручення від 12.07.2011 року № 36, від 12.08.2011 року № 47, від 20.09.2011 року № 59, від 20.10.2011 року № 66, від 26.10.2011 року № 68, від 14.11.2011 року № 74, від 16.12.2011 року № 82, від 23.01.2012 року № 7, від 24.04.2012 року.

Як вбачається з акта перевірки (стр. 15), при перевірці встановлено, що СПД -ФО ОСОБА_3 у січні, лютому, березні, квітні 2010 року проводив розрахунки з ПП «Львівкомфортгруп- К» за усною домовленістю за запчастини до автомобіля та послуг по їх встановленню про що свідчить податкові накладні виписані ПП «Львівкомфортбуд- К» від 18.01.10 р. № НН - 0156 на 4260 грн., від 18.02.10 р. № НН-0288 на 14838 грн., від 10.03.10 р. № НН-0310 на 14900 грн., від 19.04.10 р. № НН-0419 на 19100 грн., від 22.04.10 р. № НН-0421 на 9700 грн.

На підтвердження здійснення господарської операції з ПП «Львівкомфортгруп- К» позивач представив суду наступні документи: податкові накладні від 22.04.2010 року № НН-0421, від 19.04.2010 року № НН-0419, від 18.02.2010 року №НН - 0288, від 18.02.2010 року №НН - 0288, від 18.01.2010 року № НН - 0156, видаткові накладні № РН-0156 від 18.01.2010 року, № РН- 0288 від 18.02.2010 року, № РН- 0310 від 10.03.2010 року, № РН- 0419 від 19.04.2010 року, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення № 5 від 09.02.2010 року, від 23.02.2010 року № 9, від 12.03.2010 року № 14, від 22.03.2010 року № 17, від 31.03.2010 року № 19, від 14.04.2010 року № 23, від 30.04.2010 року № 24, від 14.05.2010 року № 28, від 19.05.2010 року № 29, від 14.07.2010 року № 42.

В матеріалах справи знаходиться акт перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС від 16.02.2011 року № 115/23-209/35383018 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Львівкомфортгруп- К» з питань правильності формування сум податкового зобов'язання та суми податкового кредиту за період з 10.09.2007 по 30.09.2010», яким під час перевірки встановлено, що ПП «Львівкомфортгруп- К» фактично не здійснювало господарської діяльності, немало у власності та користуванні офісних та складських приміщень та не користувалося земельними ділянками та автотранспортними засобами.

Відповідно до п.198.2.ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3.ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1. ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704: «Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа».

Відповідно до п.11 Наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі -Правила перевезення), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 № 568/11/13-10 Верховний Суд України дотримується наступної правової позиції щодо підтвердження товарності господарських операцій.

Зокрема, факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТзОВ «Арс Трейд», ТОВ «Ейс констракшен менеджмент», ПП «Львівкомфортгруп - К» та ТзОВ «Віктор Ко» не представлено. Позивачем не надано доказів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів (шляхових листів, товар - транспортних накладних, договору, витягу з журналу реєстрації довіреностей чи інших документів).

Суд не бере до уваги подані позивачем постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.10.2012 року та постанову про закриття кримінальної справи в частині пред'явленого обвинувачення від 22.10.2012 року старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області, оскільки такі не спростовують висновки податкового органу щодо неможливості здійснення контрагентами позивача господарської діяльності.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 року у справі № 2а-10664/12/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.