Рішення № 38305987, 15.04.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 квітня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів ЛЕСКА В.В., КОЖУХ О.А.

при секретарі ПУДАК О.П.

за участю представника позивача Бомбушкара С.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Надра» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 листопада 2013 р., -

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «Надра» 20.08.2012 р. звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 Мотивувало позов тим, що Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»», 13.07.2007 р. уклало із ОСОБА_2 договір, на підставі якого надало кредит у розмірі 14000,00 грн під 3% на місяць строком по 12.07.2010 р. Кошти відповідач отримав, але свої зобов'язання за договором порушив, внаслідок чого станом на 22.12.2011 р. виникла заборгованість у 46935,12 грн., в т.ч.: 13203,45 грн непогашеного кредиту, 20378,09 грн несплачених відсотків, 12993,58 грн пені та 360,00 грн штрафу за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу. Посилаючись на ці обставини та на наявне у кредитора право вимоги боргу, банк просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором від 13.07.2007 р. № 415101/07-2007 у розмірі 46935,12 грн та покласти на нього судові витрати.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13.11.2013 р. у позові відмовлено.

Позивач ставить в апеляції питання про скасування рішення суду та задоволення позову. На думку апелянта, рішення ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки позов був доведений, а твердження відповідача про те, що він не підписував кредитного договору та не отримував кредитних коштів є голослівними та суперечать закону і обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача Бомбушкара С.П., який апеляцію підтримав, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України у відсутність відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, оцінивши докази в сукупності, апеляційний суд приходить до такого.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 жодних коштів від банку не отримував, доводи позивача про надання коштів у кредит суд оцінює критично, а тому відповідач не має зобов'язань зі сплати коштів на користь банку. Погодитись із таким рішенням не можна, оскільки своїх висновків суд дійшов унаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Встановлено, що за кредитним договором від 13.07.2007 р. № 415101/07-2007 Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»» (а.с. 16-18), надало ОСОБА_2 кредит у розмірі 14000,00 грн строком по 12.07.2010 р. зі сплатою 3% на місяць за користування коштами, які позичальник отримав (а.с. 6-8, 15), що стверджується належно засвідченими копіями договору та меморіального ордера від 13.07.2007 р. № NL-4. Позичальник зобов'язався повернути кредит у визначений договором строк шляхом щомісячної (до 15-го числа поточного місяця) сплати мінімально необхідного платежу в розмірі 648,85 грн (п.п. 3.1.-3.3.), зобов'язався за порушення строків виконання зобов'язань сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення та сплатити штраф у розмірі 30,00 грн за порушення строку сплати мінімально необхідного платежу (розділ 4 договору), розділом 6 договору сторони керуючись ст. 259 ЦК України дійшли згоди про збільшення строку позовної давності за вимогами, що випливають з договору, до 10 років.

Через невиконання зобов'язань позичальником виник борг перед кредитором, що відповідно до розрахунку банку станом на 22.12.2011 р. склав 46935,12 грн, в т.ч.: 13203,45 грн непогашеного кредиту, 20378,09 грн несплачених відсотків, 12993,58 грн пені за період з 18.08.2007 р. по 21.12.2011 р. і 360,00 грн штрафу за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу (а.с. 9-10). З розрахунку також вбачається, що позичальником зобов'язання частково виконувалися, оскільки у 2007 р. на сплату за договором були внесені 2039,17 грн.

Відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції подав заперечення на позов (а.с. 28-29), у яких не погодився з пред'явленими до нього вимогами з тих підстав, що кредитний договір не укладав, не підписував, коштів за ним не отримував, меморіальний ордер теж не підписував. Крім того, кошти, які зафіксовані як сплачені позичальником, він не сплачував, а хто це робив - йому невідомо.

Поряд із цим, у журналі судового засідання за 13.11.2013 р. зафіксоване пояснення відповідача, який повідомив, що про кредит він знає, підпис на кредитному договорі належить йому, але гроші він не брав (а.с. 38). Зміст журналу судового засідання відповідає запису засідання, здійсненому за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Зауваження щодо технічного запису судового засідання та/або журналу судового засідання (ст. 199 ЦПК України) відповідач не подавав.

Правомірність правочину презюмується (ст. 204 ЦК України). Відповідач користувався у процесі правовою допомогою адвоката ОСОБА_3 (а.с. 26, 27), однак, питання про недійсність кредитного договору судовим порядком не ставив, як не подавав належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про те, що не підписував відповідних документів. Отже, користуючись цивільними і процесуальними правами на власний розсуд, відповідач не виконав свого обов'язку щодо доведення фактів і обставин, якими заперечував позов (ст. 12 ч. 1 ЦК України, ст. 10 ч.ч. 1-3, ст. 11 ч.ч. 1, 2, ст.ст. 57-59, 60, 66, ст. 143 ч. 1 ЦПК України), обґрунтовував свої доводи припущеннями і діяв суперечливо, на відміну від послідовної правової позиції позивача. Відтак, відповідач не спростував підтверджені документально факти і обставини, що були покладені в обґрунтування позову.

Суд першої інстанції вищенаведене залишив поза увагою, неправильно застосував до спірних правовідносин норми ст.ст. 11-14, 509, 525, 526, 611, 612, 614, 623-625, 629, 1050, 1054 ЦК України (у редакції, чинній на час їх виникнення), якими вони регулюються. Внаслідок цього суд необґрунтовано відмовив кредитору у захисті його порушеного права, що випливає з вимог закону та умов договору, відповідно до яких договірні обов'язки повинні належно виконуватися, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, позичальник зобов'язаний повернути кредитору заборговане, а той управі вимагати стягнення заборгованого та сплати неустойки. Рішення суду не відповідає вимогам, установленим ст.ст. 212-215 ЦПК України.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. 309 ч. 1 п.п. 2, 4 ЦПК України апеляцію, доводи якої є обґрунтованими, слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, позов - задовольнити.

Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 2, ст. 309 ч. 1 п.п. 2, 4, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» задовольнити, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 листопада 2013 р. скасувати, позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити, стягнути на користь ПАТ КБ «Надра», код ЄДРПОУ 20025456, з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 заборгованість за кредитним договором від 13.07.2007 р. № 415101/07-2007 у розмірі 46935,12 грн (сорок шість тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень 12 коп.), яка складається із 13203,45 грн непогашеного кредиту, 20378,09 грн несплачених відсотків, 12993,58 грн пені та 360,00 грн штрафу за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 704,03 грн у відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскар жене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді