Рішення № 38305258, 15.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2975/14 15.04.14

За позовом Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради"

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 222 400,11 грн. зайво перерахованих коштів

Суддя Ярмак О.М.

Представники сторін:

Від позивача: Лаврик О.П. за дов.

Від відповідача: Петренко А.С. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення суми 208 138,36 грн. зайво перерахованих коштів за поставку природного газу по договору № 06/10-2451-БО-3 від 20.12.2010р., 3330,21 грн. інфляційних втрат, 10931,54 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2014р. (суддя Ярмак О.М.) порушено провадження у справі № 910/2975/14, розгляд справи призначено на 25.03.2014р.

25.03.2014р. через канцелярію суду позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 208 138,36 грн. боргу на підставі ст. 1212 ЦК України, 7284,84 грн. інфляційних втрат, 14558,30 грн. 3% річних, яка судом прийнята до розгляду.

У заяві від 25.03.2014р. представник позивача повідомив, що рішенням Дніпропетровської обласної ради № 515-23/VI від 27.12.2013р. змінено назву позивача - Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Софіївкатеплоенерго" (код ЄДРПОУ 20242573) на Дочірнє підприємство "Софіївкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради"(код ЄДРПОУ 20242573), таким чином належним позивачем у справі слід вважати - Дочірнє підприємство "Софіївкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (код ЄДРПОУ 20242573).

25.03.2014р. через канцелярію суду відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення процесу реорганізації Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Клопотання судом відхилене, оскільки статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

При цьому, заміна однієї із сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації відбувається відповідно до статті 25 ГПК України. Статтею 104 ЦК України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Станом на час розгляду справи відповідач не надав суду витяг з ЄДРПОУ з відповідним записом про припинення юридичної особи - Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", клопотання відповідача про заміну підприємства його правонаступником у матеріалах справи також відсутні.

25.03.2014р. через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що на виконання умов договору постачальником протягом січня-квітня 2011 року було поставлено позивачу газ на суму 1 164 073,05 грн., в подальшому відповідно до протокольного рішення засідання правління НАК «Нафтогаз України» від 26.08.2011р. № 164 визнано за доцільне передачу функцій з реалізації природного газу від ДК «Газ України» до НАК «Нафтогаз України» шляхом укладення НАК «Нафтогаз України» договорів купівлі-продажу природного газу із споживачами і підприємствами з газопостачання і газифікації, на підставі якого додатковою угодою № 4 від 03.10.2011р. припиненою дію договору № 06/10-2451-БО-3 від 20.12.2010р. в частині постачання газу за взаємною згодою сторін, що позбавило відповідача права реалізації газу в жовтні-грудні 2011р. Зазначає про невірне нарахування інфляційних втрат та заперечує проти стягнення 3% річних, посилаючись на те, що стягнення попередньої оплати за договором не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 625 ЦК України.

За розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 25.03.2014р. у зв'язку з відпусткою судді Ярмак О.М., справу № 910/2975/14 передано для розгляду судді Якименку М.М.

Ухвалою суду від 25.03.2014р. суддею Якименком М.М. справу № 910/2975/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.04.2014р.

За розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 07.04.2014р. у звязку з виходом судді Ярмак О.М. з відпустки, справу № 910/2975/14 передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 07.04.2014р. суддею Ярмак О.М. справу № 910/2975/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.04.2014р.

У судовому засіданні 15.04.2014р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 208 138,36 грн. основного боргу, 7492,97 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2012р. по березень 2014р. прострочення виконання зобов'язання, яка прийнята судом до розгляду.

15.04.2014р. через канцелярію суду позивач подав заяву про повернення зайво сплаченої суми судового збору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, заявив про застосування строку позовної давності щодо стягнення суми 126 550,15 грн. коштів, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму 126 550,15 грн. У задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд в с т а н о в и в:

20 грудня 2010 року між позивачем (покупець за договором) та відповідачем (постачальник) був укладений договір № 06/10-2451БО-3 про закупівлю природного газу за державні кошти, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в погодженому обсязі.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що у період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року постачальник передає покупцю природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 670,000 тис.куб.м. в тому числі по місяцях (тис.куб.м.): січень 145,000, лютий 110,000, березень квітень 40,000; травень-вересень 0,000; жовтень 55,000; листопад 90,000; грудень 130,00.

Відповідно до п.3.1 договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2 957,93 грн. з ПДВ. Загальна вартість цього договору на дату його складання становить 1 651 509,80 грн, всього з ПДВ - 1 981 811,76 грн..

Згідно умов п. 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати в такому порядку: перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотків від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше ніж за 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.4.4 договору кошти, які надійшли від покупця, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

Умовами п.7.2 договору визначено, що у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції.

На виконання умов договору позивач за період з 20.12.2010р. по 01.10.2011р. сплатив на користь відповідача за споживання природного газу грошові кошти на суму 1 372 211,41 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач протягом січня -квітня 2011 року поставив по договору позивачу природний газ, кількістю 376,85 тис. куб. м. на суму 1 164 073,05 грн.

03.10.2011р. сторони уклали додаткову угоду № 4 до договору № 06/10-245160-3, відповідно до якого домовились вважати припиненим договір № 06/10-245160-3 від 20.12.2010р. в частині поставки природного газу з 01 жовтня 2011 року.

Позивач, посилаючись на те, що різниця між вартістю поставленого газу по договору та оплаченим обсягом поставки склала 208 138,36 грн., відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, просить стягнути з відповідача вказану суму та нараховує 7492,97 інфляційних втрат.

Відповідач підтверджує факт поставки природного газу на суму 1 164 073,05 грн. та зазначає, що відповідно до протокольного рішення засідання правління НАК «Нафтогаз України» від 26.08.2011р. № 164 визнано за доцільне передачу функцій з реалізації природного газу від ДК «Газ України» до НАК «Нафтогаз України» шляхом укладення НАК «Нафтогаз України» договорів купівлі-продажу природного газу із споживачами і підприємствами з газопостачання і газифікації, додатковою угодою № 4 від 03.10.2011р. припиненою дію договору № 06/10-2451-БО-3 від 20.12.2010р. в частині постачання газу за взаємною згодою сторін, що позбавило відповідача права реалізації газу в жовтні-грудні 2011р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування, чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного статтею 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав

Судом встановлено, що заявлені до стягнення кошти у сумі 208 138,36 грн. відповідач набув по договору № 06/10-2451БО-3 від 20.12.2010р., відповідно до п.5.1 якого передбачалось строк поставки газу: з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. включно.

Сторонами за взаємною згодою шляхом укладення додаткової угоди № 4 від 03.10.2011р. була припинена поставка природного газу по договору № 06/10-245160-3 від 20.12.2010р. з 01.10.2011р.

Докази здійснення поставки відповідачем природного газу по договору на суму 208 138,36 грн. до 01.10.2011р. у матеріалах справи відсутні.

11.10.2011р. позивач звертався до відповідача листом за вих. № 147 з вимогою повернення переплати по договору № 06/10-2451БО від 20.12.2010р. в сумі 208 138,36 грн., яка залишена без реагування.

Факт наявності сплачених позивачем та невикористаних відповідачем коштів на суму 208 138,36 грн. підтверджується підписаним сторонами Актом звіряння розрахунків станом на 31.10.2013р.

Доказів повернення відповідачем суми 208 138, 36 грн., в тому числі в установлені строки, суду не надано.

Посилання відповідача на протокольне рішення засідання правління НАК «Нафтогаз України» від 26.08.2011р. № 164, яким визнано за доцільне передачу функцій з реалізації природного газу від ДК «Газ України» до НАК «Нафтогаз України» шляхом укладення НАК «Нафтогаз України» договорів купівлі-продажу природного газу із споживачами і підприємствами з газопостачання і газифікації та відповідно до якого постачання природного газу відповідачем було припинено, в розумінні ст. 33 ГПК України не звільняє відповідача від обов'язку повернути отримані в якості переплати та невикористані кошти на заявлену суму.

Крім того, позивачем строк позовної давності не пропущений, оскільки додаткову угоду № 4 до договору про припинення поставки газу сторони підписали - 03.10.2011р.

Умовами п.10.1 договору визначено, що договір діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Оскільки додатковою угодою № 4 до договору сторони припинили поставку газу і відповідач не зміг виконати свої зобов'язання в повному обсязі щодо оплачених обсягів поставки, відповідно до п.7.2 договору у останнього виникло грошове зобов'язання перед позивачем щодо здійснення розрахунків по договору, у т.ч. повернення попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції, що ним здійснено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 7492,97 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2012р. по березня 2014р. є обґрунтованими та задовольняються судом в межах розрахунку позивача.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.

Позивачем подано заяву про повернення зайво сплаченого судового збору, в якій позивач просить у зв'язку із зменшенням позовних вимог, відповідно до Закону України «Про судовий збір» повернути заяво сплачену суму судового збору.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні з позовом на суму 222 400,11 на підставі платіжного доручення № 279 від 29.07.2013р. було сплачено судовий збір у розмірі 4448,01 грн.

У процесі розгляду справи 25.03.2014р. позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої збільшено позовні вимоги до 229 981,50 грн. та на підставі платіжного доручення № 120 від 20.03.2014р. було доплачено 151,63 грн. судового збору.

У судовому засіданні 15.04.2014р. була прийнята до розгляду заява представника позивача про зменшення позовних вимог, згідно якої ціна позову була зменшена до 215 631,33 грн.

Таким чином, з урахуванням ціни позову 215 631,33 грн. позивачем сплачено 4599,64 грн. судового збору, що на 287,01 грн. більше встановленої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір, пп. 2.8, 6.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р., сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір у розмірі 287,01 грн., сплачений Дочірнім підприємством обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Софіївкатеплоенерго" на підставі платіжних доручень № 279 від 29.07.2013р. на суму 4448,01 грн., № 120 від 20.03.2014р. на суму 151,63 грн., оригінали яких знаходяться у матеріалах справи № 910/2975/14, підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд м. Києва,-

ВСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул..Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка, вул.Молодіжна, 16, код ЄДРПОУ 20242573) 208 138 (двісті вісім тисяч сто тридцять вісім) грн. 36 коп. боргу, 7492 (сім тисяч чотириста дев'яносто дві) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 4312 (чотири тисячі триста дванадцять) грн. 63 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

2. На підставі даного рішення повернути Дочірньому підприємству "Софіївкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка, вул.Молодіжна, 16, код ЄДРПОУ 20242573) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 01 коп., сплачений на підставі платіжних доручень № 279 від 29.07.2013р. на суму 4448,01 грн., № 120 від 20.03.2014р. на суму 151,63 грн., оригінали яких знаходяться у матеріалах справи № 910/2975/14.

Суддя О.М.Ярмак