Ухвала суду № 38304749, 08.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 р.Справа № 816/313/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2014р. по справі № 816/313/14

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області

до Фермерського господарства "Ямал" треті особи: Полтавське ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" , АТ "Прокредит банк" , ПАТ "Полтава-банк"

про застосування арешту коштів на рахунках платника податку,

ВСТАНОВИЛА:

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області (в подальшому - Кременчуцька ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Фермерського господарства «Ямал» (в подальшому - ФГ «Ямал»), у якому просила застосувати арешт коштів на рахунках платника податку позивача.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 рокув задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 рокута прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, з таких підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України,суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

17 травня 2013 року Кобеляцьким відділенням Кременчуцької ОДПІ, з метою проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ФГ «Ямал» за 2011-2012 роки, надано підприємству письмовий запит від 17 травня 2013 року №759/10/150, в якому визначено перелік питань, по яким необхідно надати письмові пояснення та документи.Зазначений запит вручено уповноваженому представнику підприємства 17 травня 2013 року, про що свідчить підпис на копії даного запиту (а.с. 16).

19 грудня 2013 року Кобеляцьким відділенням Кременчуцької ОДПІ повторно вручено уповноваженому представнику підприємства письмовий запит від 19 грудня 2013 року №991/10/1613 з вимогою терміново надати пояснення та документальне підтвердження фінансово-господарської діяльності ФГ «Ямал» за 2011-2012 роки (а.с. 17).

Відмовляючи у задоволенні позову про застосування арешту коштів на рахунку суд першої інстанції виходив з того, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки направлено до позивача 24 грудня 2013 року, а отримано позивачем - 03 січня 2014 року, у той час як сама перевірка розпочалася 24 грудня 2013 року, а закінчена була 27 грудня 2013 року зі складанням акту «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки». Таким чином, Кременчуцькою ОДПІ було порушено порядок проведення перевірки, що, в свою чергу, призвело до необґрунтованого прийняття заступником начальника Кременчуцької ОДПІ рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно п.20.1.2. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, контролюючий орган має право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Підпунктом 20.1.6. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що під час проведення перевірок контролюючий орган має право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі орган.

Згідно п.п.75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п. 78.1.1., 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту

Пунктом 78.4. статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з пунктом 78.5. статті 78 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1. статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Судовим розглядом встановлено, що, у зв'язку з ненаданням документального підтвердження фінансово-господарської діяльності ФГ «Ямал» за 2011-2013 роки на вищевказані запити Кременчуцької ОДПІ, на підставі п.п. 78.1.1., 78.1.4. п. 78.1. ст. 78, п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України начальником Кременчуцької ОДПІ видано наказ № 1811 від 23 грудня 2013 року про проведення позапланової невиїзної перевірки ФГ «Ямал»в період з 24 грудня 2013 року по 30 грудня 2013 року.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що наказ № 1811 від 23 грудня 2013 року та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки №1045/10/1613 від 24 грудня 2013 року надіслано платнику податків рекомендованим листом та отримано останнім 03 січня 2014 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 13-15).

27 грудня 2013 року позивачем від ФГ «Ямал» отримано відповідь від 27 грудня 2013 року №5 (а.с. 18-19), відповідно до якої платником податків відмовлено позивачув наданні запитуваної інформації з мотивів невідповідності запиту нормам чинного законодавства.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем не проведено документальну невиїзну перевірку ФГ «Ямал» із-за ненадання відповідачемінформації та копій підтверджуючих документів для проведення перевірки з питання дотримання податкового законодавства з фіксованого сільськогосподарського податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 01 грудня 2013 року.

27 грудня 2013 року Кременчуцькою ОДПІ складено акт № 215/16-13/34865149 від 27 грудня 2013 року«Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Ямал» (а.с. 12-12а).

22 січня 2014 року заступником начальника Кременчуцької ОДПІ прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ФГ "Ямал" (а.с. 22-23), яким застосований умовний арешт майна.

Відповідно до положень статті 94 Податкового кодексу України,адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Колегія суддів зазначає, що адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених у статті 94 Податкового кодексу України обставин.

Пунктом 94.5. статті 95 Податкового кодексу України визначено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п.п. 94.4. ст.94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Ненадання платником податків документів на запити Кременчуцької ОДПІ поза межами перевірки не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом отримання запитуваної інформації. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2. статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Судовим розглядом встановлено, що до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, відповідно до п.п. 20.1.6. п.20.1. ст.20, п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, листами від 17 лютого 2013 року №759/10/150 та від 19 грудня 2013 року №991/10/1613, контролюючим органом надіслано ФГ «Ямал» запити з проханням надати інформацію та документи на підтвердження задекларованих в 2013 році площ земельних ділянок в розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку, а також інформації про засіяні площі у 2011-2013 роках по видам продукції (показники зібраного урожаю, зберігання, перевезення, реалізації та залишків сільськогосподарської продукції урожаїв 2011-2013 років).

27 грудня 2013 року ФГ «Ямал» надано відповідь, якою відмовлено у надані інформації, оскільки, в даних листах, контролюючим органом не зазначено про підстави проведення перевірки, можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до п.п.20.1.9. п.20.1.ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Згідно до п.п. 3.1.8. п. 3.1 розділу ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1398 від 07 листопада 2011 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 9/20322 від 04 січня 2012 р. (в подальшому - Порядок), крім обставин, що визначені ст. 94 Податкового кодексу України, за яких застосовується адміністративний арешт майна, визначено, що арешт майна може бути застосовано у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Відповідно до п.п.94.2.3. ст.94.2. ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 79.2. статті 79 Податкового кодексу України встановлено особливості проведення документальної невиїзної перевірки, а саме: документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, щоконтролюючий орган наділений правом на застосування арешту майна у випадку відмови під час проведення перевірки у проведенні інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки на вимогу податкового органу або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) щодо яких проводиться інвентаризація, оскільки такі дії є фактично відмовою платника податків від проведення перевірки шляхом ненадання документів, необхідних для здійснення такої перевірки.

В період проведення документальної невиїзної перевірки з 24 грудня 2013 року по 30 грудня 2013 року контролюючим органом на адресу ФГ «Ямал» запити про надання інформації та документальне підтвердження фінансово-господарської діяльності підприємства за 2011-2013 роки не надсилалися, окрім даної, інші перевірки не проводилися.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щоненадання платником податків інформації на запити Кременчуцької ОДПІ поза межами перевірки не дає контролюючому органу право застосовувати адміністративний арешт майна платника податків.

Крім того, наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки направлений до позивача 24 грудня 2013 року та отриманий ним лише 03 січня 2014 року, хоча сама перевірка розпочалася 24 грудня 2013 року, а закінчена 27 грудня 2013 року, тобто, позивачем порушений порядок проведення перевірки.

Із врахуванням вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Кременчуцької ОДПІ.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 200 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, відмовляючи в задоволенні позову Кременчуцької ОДПІ про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - ФГ «Ямал», суд першої інстанції надав оцінку правомірності рішення начальника Кременчуцької ОДПІ про застосування умовного адміністративного арешту майна цього платника. Тобто, при вирішенні питання по суті судом першої інстанції вирішено питання за іншим предметом арешту, а не за тим предметом, який визначений у позові.

З урахуванням того, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2. статті 94 Податкового кодексу України, за загальним правилом застосовуються з однакових підстав, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову в позові по суті є правильним, тоді як підстави для задоволення апеляційної скарги та задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2014р. по справі № 816/313/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.