Ухвала суду № 38304747, 08.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 р.Справа № 816/4370/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2014р. по справі № 816/4370/14

за позовом Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 червня 2013 року №0000572301, №0000562301.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 р. позовні вимоги задоволені.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що з 20 березня 2013 року по 30 травня 2013 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби проведено виїзну планову документальну перевірку ПП "Полтавський ливарно-механічний завод", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатми зазначеної перевірки складено Акт від 15 травня 2013 року №2711/22.2-09/31495420, яким встановлено порушення вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено ПДВ, який підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет по р. 25 Податкової декларації з ПДВ на загальну суму 500456,00 грн, у тому числі по періодам: жовтень 2012 року - 457408 грн, листопад 2012 року - 21072 грн, грудень 2012 року - 21976 грн; та завищено від'ємне значення ПДВ по р. 24 Податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року на 39020,00 грн. (а.с. 45-97).

Крім того, висновками перевірки встановлено невідповідність задекларованої суми податкового кредиту по податковій накладній від 31 жовтня 2012 року №32 на загальну суму 950000 грн., у тому числі ПДВ 15833, 33 грн та по податковій накладній від 31 жовтня 2012 року № 30 на загальну суму 2500000 грн, у тому числі ПДВ 416666, 67 грн., проведеним господарським операціям з перерахування передоплати. Так, податкова накладна від 31 жовтня 2012 року №32 виписана на загальну суму 950000 грн, у тому числі ПДВ 15833,33 грн, тоді як оплату здійснено 30 жовтня 2012 року лише у сумі 95000 грн, податкова накладна від 31 жовтня 2012 року №30 виписана на загальну суму 2500000 грн, у тому числі ПДВ 416666,67 грн, тоді як оплату здійснено лише у сумі 250000 грн. Таким чином, підприємством завищено податковий кредит за жовтень 2012 року всього на суму 517500 грн (а.с. 75). До складу податкового кредиту за грудень 2012 року віднесено ПДВ у сумі 19608, 40 грн, що не підтверджено належним чином оформленою податковою накладною. Так, для перевірки надано ксерокопію (замість оригіналу) податкової накладної ПАТ "Полтавгаз" від 24 грудня 2012 року №3708 на загальну суму 117650,40 грн, у тому числі ПДВ 19608, 40 грн (а.с. 76). Також позивачу зменшено залишок від'ємного значення ПДВ по ряд. 24 Податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року на підставі податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року №0000451507 на суму 23337 грн., у зв'язку з відсутністю інформації про оскарження податкового повідомлення-рішення (а.с. 77).

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення від 11 червня 2013 року № 0000562301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 750684 грн., у тому числі 500456 грн. за основним платежем, 250228 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 42); № 0000572301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року у сумі 39020 грн. (а.с. 43).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення - рішення необґрунтовані та прийняті з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18 червня 2012 року між ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" (Покупець) та ТОВ "Торговельний дім ПЛМЗ" (Постачальник) укладено договір поставки № 19, згідно пункту 1.1 умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити у зазначений строк продукцію.

Згідно копій специфікацій до договору від 18 червня 2012 року №19, поставка товару здійснювалася протягом 40-75 календарних днів з дати оплати авансового платежу у розмірі 50% від суми специфікації з правом дострокової поставки (а.с. 210-213).

На виконання умов договору ТОВ "Торговельний дім ПЛМЗ" виписано позивачу податкові накладні 31 жовтня 2012 року №32 на загальну суму 950000 грн., у тому числі ПДВ 15833, 33 грн. та по податковій накладній від 31 жовтня 2012 року № 30 на загальну суму 2500000 грн., у тому числі ПДВ 416666,67 грн. (а.с. 214-215).

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Торговельний дім ПЛМЗ", яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, що не заперечується відповідачем; з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Згідно картки рахунку: 631 за період з 01 жовтня 2012 року по 31 січня 2014 року судом встановлено, що на виконання умов Договору від 18 червня 2012 року №19 позивачем перераховано кошти у загальній сумі 2504720 грн. (а.с. 207-209).

Судовим розглядом встановлено, що у підприємства наявні приміщення для організації складів, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме рішенням Господарського суду Полтавської області від 24 вересня 2002 р., балансовою довідкою.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до підпункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачем правомірно віднесено суми авансового платежу до податкового кредиту по податковим накладним від 31 жовтня 2012 року № 32 на загальну суму 950000 грн., у тому числі ПДВ 15833,33 грн. та по податковій накладній від 31 жовтня 2012 року №30 на загальну суму 2500000 грн., у тому числі ПДВ 416666,67 грн.

Згідно пункту 123.1. Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2013 року № 0000562301 до ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 50% від основного платежу.

Підставою для нарахування фінансових санкцій у розмірі 50 відсотків стало попереднє прийняття податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2012 року №0000461507, №0000451507, №0000441507.

Згідно копії ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року, що податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року № 0000461507, № 0000451507, № 0000441507, яким до позивача застосовано, зокрема, суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 25%, визнано протиправними та скасовано (а.с. 192-196).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що застосування до ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 50% від основного платежу є неправомірним.

Згідно акту перевірки, платником податку не враховані результати попередньої перевірки (від 06 вересня 2012 року №2663/15-3/31495420), яким Приватному підприємству "Полтавський ливарно-механічний завод" зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2011 року на суму 23 337 грн. Сума від'ємного значення за грудень 2011 року у розмірі 23337 грн була врахована до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2013 року №0000572301.

Судовим розглядом встановлено, що сума від'ємного значення за грудень 2011 року у розмірі 23337 грн вже була включена відповідачем до податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року №0000451507 прийнятого на підставі акта перевірки від 06 вересня 2012 року №2663/15-3/31495420 (а.с. 183-196) ,станом на дату розгляду даної справи зазначене рішення визнано протиправним та скасовано.

Повторне зменшення від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2011 року у розмірі 23337 грн. за одне і те ж саме порушення є необґрунтованим.

Віднесення до складу податкового кредиту за грудень 2012 року ПДВ у сумі 19608, 40 грн., не підтверджено належним чином оформленою податковою накладною: для перевірки надано ксерокопію (замість оригіналу) податкової накладної (а.с. 172),

Крім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції оглянуто оригінал податкової накладної ПАТ "Полтавгаз" від 24 грудня 2012 року №3708 на загальну суму 117650,40 грн., у тому числі ПДВ 19608, 40 грн. та встановлено, що він дійсно є у наявності у позивача.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що висновок відповідача про завищення позивачем суми від'ємного значення ПДВ по р. 24 Податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року на 39020 грн. є безпідставним, оскільки позивачем у процесі судового розгляду доведено правомірність формування податкового кредиту на зазначену суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За змістом пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Сума вимог майнового характеру, заявлених у даному позові, складає 789704 грн 00 коп. розмір судового збору має становити 2294 грн.

Відповідно до квитанції від платіжного доручення 18 липня 2013 року №7322 за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у сумі 3441 грн.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2014р. по справі № 816/4370/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.