Постанова № 3830385, 27.05.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27 травня 2009 року справа №6/286

 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів - Мірошниченка М.В., Проценко О.А.

при секретарі - Красота А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 01.11.2007 року

у справі №6/286 (категорія статобліку - 6.11)

за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград

до Олександрійського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації, м. Олександрія

про стягнення 25180,46 грн., -

Встановила:

У серпні 2007 року Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до господарського суду Кіровоградської області із позовом до Олександрійського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації, м. Олександрія про стягнення 24193,10 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2006 році, а також про стягнення 987,36 грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

 Постановою господарського суду Кіровоградської області від 01.11.2007 р. відмовлено у задоволенні позову Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Рішення суду обґрунтовано тим, що вина підприємства в невиконанні зобов'язань, покладених на нього Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон №875-ХІІ), відсутня, оскільки створення робочого місця для інваліда залежить не тільки від підприємства, але й від органів працевлаштування.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов.

У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.

Виконання нормативу робочих місць у кількості, передбаченій ст. 19 Закону №875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до ст. 20 Закону №875-ХІІ підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Апелянт зазначив, що у відповідача відсутні докази, які б підтверджували виконання ним вимог ст.. 19 - 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України 15.05.2007р. №233, порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені,, розмір якої обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діє на момент подання позовної заяви. Відповідачем на момент подання позовної заяви, а саме на 10.08.2007р. сума адміністративно - господарських санкцій сплачена не була.

Відповідач до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу не надав.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Олександрійське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації, м. Олександрія є юридичною особою та відноситься до підприємств, яким, відповідно до ст. 19 Закону №875-ХІІ встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ст. 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідачем було подано до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві відповідача у 2006 році склала 29осіб. Відповідно до нормативу, передбаченого ст. 19 Закону №875-ХІІ, у відповідача мали бути працевлаштовані інваліди у кількості 1 особи. Згідно звіту на підприємстві відповідача у 2006 році, були працевлаштовані інваліди у кількості 2 осіб. Однак, обставини справи свідчать, що середньоспискова чисельність інвалідів на підприємстві у 2006 році дорівнює 0.

Таким чином, матеріали справи підтверджують факт невиконання відповідачем вимог законодавства щодо працевлаштування інвалідів, тобто вчинення правопорушення у сфері господарської діяльності та обґрунтованість розрахунку адміністративно-господарських санкцій, здійсненого позивачем. Загальні принципи застосування відповідальності за такі правопорушення визначені у Господарському кодексі України.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно діючого законодавства органами, що сприяють працевлаштуванню інвалідів є державна служба зайнятості, управління праці та соціального захисту населення. Як свідчать матеріали справи, відповідачем звіти форми 3-ПН до органу працевлаштування не направлялися, лише в травні 2006 р. відповідач листом від 29 травня 2006р. №65 /а.с. 27/. повідомив орган працевлаштування про наявність вакансії техніка - інвентаризатора.

Отже, ні центр зайнятості, ні інші органи, на які законом покладено обов'язок працевлаштування інвалідів, не могли сприяти відповідачу у працевлаштуванні інвалідів, оскільки не мали протягом 2006 року належної та своєчасної інформації щодо наявності у останнього відповідних вакансій для такої категорії громадян. Крім того, колегія судів вважає за необхідне зазначити, що будь - яких дій щодо створення інваліду особливих умов праці відповідач не здійснював.

Як зазначає відповідач у відзиві від 04.10.07р., робоче місце техніка - інвентаризатора - це житлові та нежитлові будинки замовників в період їх інвентаризації та обробка даних обміру та обліку безпосередньо в БТІ. Характер роботи техніка в БТІ передбачає не тільки роботу безпосередньо в офісі, переважна частина роботи на виїзді (виході). Олександрійське КМБТІ обслуговує, крім м. Олександрія, Олександрійський р-н, Петрове та Петровський р-н, Устинівку та Устинівський р-н. Для обслуговування населення і юридичних осіб використовується службовий автомобіль, а іноді (близько 10 % замовлень) доводиться добиратися до замовника рейсовими автобусами та пішки. Робота виконується цілорічно.

Отже, фактично місце для працевлаштування людини з обмеженими фізичними можливостями на підприємстві створено не було.

Яким чином використовувались робоче місце таксувальника, з якого з 09.12.05р. була звільнена інвалід ОСОБА_1. (наказ №87 від 09.12.05 /а.с. 38/), відповідач не зазначив.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем вчинено правопорушення, а саме не здійснено працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу. Відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів щодо недопущення господарського правопорушення.

На підставі зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято без врахування норм ч. 2 ст. 218 ГК України та внаслідок неповного з'ясування обставин справи, що є підставою для його скасування.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону №875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Матеріали справи та пояснення сторін свідчать, що названі санкції підприємством не сплачено.

Таким чином, позивачем обґрунтовано та у належному розмірі пред'явлено вимоги про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у сумі 24193,10 грн.

Щодо стягнення пені колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону №875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки. Отже облікова ставка Національного банку України, з якої розраховується пеня, може бути визначена тільки на момент сплати (перерахування) підприємством коштів, в чому числі за рішенням суду.

Оскільки на момент подання позову сплата адміністративно-господарських санкцій підприємством здійснена не була, розрахунок пені, заявлений до стягнення, є необґрунтованим, а вимога щодо стягнення суми 987,36 грн. є такою, що не відповідає нормам ч. 4 ст. 20 Закону №875-ХІІ, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград задовольнити частково, постанову господарського суду Кіровоградської області від 01 листопада 2007 р. скасувати, позов задовольнити частково. Стягнути з Олександрійського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації, м. Олександрія на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ 24193,10 грн. адміністративно - господарських санкцій. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

Постановила:

Апеляційну скаргу   Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2007 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Стягнути з Олександрійського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації, м. Олександрія вул. Леніна ,б.51 (код 03347494) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня 7А, (код 24146085) 24193,10 грн. (двадцять чотири тисячі сто дев'яносто три гривні десять копійок) адміністративно - господарських санкцій. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанова оформлена відповідно до ст. 160 КАС України 09.06.2009 року.

Головуючий суддя: Л.П. Туркіна

Судді: М.В. Мірошниченко

О.А. Проценко