Рішення № 38303471, 08.04.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.04.14р. Справа № 904/841/14

За позовом Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м. Старокостянтинів Хмельницької області

до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпропетровськ

про скасування рішення

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Гордєйчик В.В., довіреність № 8 від 07.02.2014 року, представник;

від відповідача: Беркутов О.П., довіреність № 28 від 05.02.2014 року, завідувач юридичного сектору.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 102/01-12/06-13 від 27.12.2013 року у справі №100/06-10-5/13.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 102/01-12/06-13 від 27.12.2013 року є безпідставним, необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства у справі № 100/06-10-5/13. Позивач вважає, що в результаті розгляду справи № 100/06-10-5/13 прийнято рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, яке на думку позивача ґрунтується на припущеннях, а використані відповідачем докази не стосуються предмету доказування, є неналежними і недопустимими в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Підставами для визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення позивачем зазначене наступне: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального права.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

Відповідач позовні вимоги не визнає, у відзиві на позов посилається на те, що відповідачем при прийнятті рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу надано належну оцінку фактичним обставинам справи, а підстави для визнання оскаржуваного рішення недійсним чи його скасування відсутні (а.с. 24-30 том 1).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав відзив на позов з підстав, наведених у ньому.

Розгляд справи призначався на 11.03.14 року, 25.03.2014 та 08.04.2014 року.

У судовому засіданні 08.04.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2013 року адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №102/01-12/06-13 у справі № 100/06-10-05/13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким адміністративна колегія вирішила:

1. Визнати дії Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" (код ЄДРПОУ 31952591, 31100, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, вул. Івана Франка, 47) щодо одночасного розміщення на лицьовій поверхні етикетки продукції інформації у вигляді написів "ДРУЖБА", "НАШ СИРок" і словосполучення "Продукт молоковмісний сирний плавлений", в той час як продукція є продуктом молоковмісним сирним плавленим, та поширення у такий спосіб неточних відомостей про споживчі властивості, характеристики цього товару, порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом поширення суб'єктом господарювання, через інших осіб невизначеному колу осіб, неточних відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товарів цього суб'єкта господарювання.

2. Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" на Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" (код ЄДРПОУ 31952591, 31100, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, вул. Івана Франка, 47) за вчинене порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, накласти штраф у розмірі 68 000 гривень.

При цьому адміністративною колегією було роз'яснено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

На час розгляду справи оскаржуване рішення Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України позивачем не виконано.

Прийняття відповідачем оскаржуваного рішення і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 1 Закону України від 11.01.2001 року № 2210-Ш (із змін. і доп.) "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210-Ш), економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

За частинами першою та другою статті 1 Закону України від 07.06.1996 року № 236/96-ВР (із з мін. і доп.) "Про захист від недобросовісної конкуренції" (далі - Закон № 236/96) недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2 - 4 цього Закону.

Одним із видів недобросовісної конкуренції, визначеним главою 3 Закону № 236/96, є поширення інформації, що вводить в оману, який передбачений, зокрема, статтею 15-1 цього Закону.

Згідно зі статтею 15-1 Закону № 236/96 поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Під час розгляду справи № 100/06-10-5/13, відкритої за розпорядженням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.11.2013 року № 100/01-13/06-13р, відповідачем було встановлено, а позивачем не оспорюється та обставина, що в межах Дніпропетровської області реалізовувався продукт молоковмісний сирний плавлений - "ДРУЖБА НАШ СИРок" (штриховий код - 48220151240201) виробництва Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод".

При цьому зазначена продукція введена в обіг у липні 2013 року. Виробництво продукції здійснюється позивачем відповідно до ТУ 15.8-36630879-001:2010 "Продукти сирні плавлені". Продукція реалізовувалась в пачках масою 90 гр, фасованих у фольгу з нанесеною на неї етикеткою, на якій міститься інформація щодо виду продукції, її назви, складу, виробника тощо.

За результатами огляду у судовому засіданні матеріалів справи № 100/06-10-5/13, у тому числі на предмет дослідження зовнішнього вигляду етикетки продукції, встановлено наступне.

На лицьовій поверхні етикетки продукції великими літерами білого кольору на помаранчевому фоні розміщено домінуючі назви "ДРУЖБА" та "НАШ СИРок".

Словосполучення "НАШ СИРОК", яке розміщене на лицьовій поверхні етикеток продукції, є зареєстрованим в Україні товарним знаком для товарів та послуг, відповідно до свідоцтва на знак для товарів та послуг № 61273 з пріоритетом від 12.08.2004 року (а.с. 69 том 1).

Даний знак для товарів та послуг позивач використовує на підставі ліцензійного договору від 25.02.2013 року, укладеного з власником свідоцтва - компанією "СОЛАЕРО ГЛОБАЛ АЛЬТЕРНАТИВ ФАНД ЛІМІТЕД" (м. Нікосія, Кіпр) (а.с. 55 - 68 том 1).

Словосполучення "НАШ СИРок" міститься на лицьовій поверхні етикетки, виконано у вигляді напису "НАШ СИР" та стилізованого зображення шматочків сиру у вигляді літер "о" і "к", що разом складаються у словосполучення "НАШ СИРок".

Крім цього, на лицьовій поверхні етикетки продукції блідо-жовтим кольором також нанесено вид продукту "Продукт молоковмісний сирний плавлений". Цей напис нанесено менш контрастно, значно меншими літерами, що тим самим сприяє фокусу уваги в першу чергу на таких домінуючих написах як "ДРУЖБА" та "НАШ СИРок". Тобто, завдяки такому виконанню напису, вид продукту як його загальна назва не є таким же помітним, як словосполучення "ДРУЖБА" та "НАШ СИРок", останнє з яких, відповідно до наданих у судовому засіданні пояснень представника позивача, є власною (фантазійною) назвою продукту.

На бокових поверхнях етикетки продукції містяться відомості, які нанесено дрібним шрифтом: "Склад: вода питна, жир кулінарний "Фрітюрний", (рафіновані дезодоровані рослинні жири та олії (соняшникова, пальмова), сир кисломолочний, крохмаль кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний модифікований, суха молочна сироватка, борошно пшеничне, сир нежирний для плавлення, сіль кухонна, згущувач "Мальтодекстрин", суміш молочних та рослинних білків, молоко сухе знежирене, крохмаль картопляний модифікований, стабілізатори (Е 410, Е 415, Е 412, Е407, Е1442, Е 508, крохмаль), сіль-плавитель (Е 452, Е 340, Е 331), суміш смакоароматична "Сир Російський", барвник "Ансер". Без ГМО. ТУ У 15.8-36630879-001:2010". Крім цього, міститься інформація щодо харчової та енергетичної цінності, виробника зазначеної продукції, строків та умов зберігання.

Відповідно до пункту 3 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів (далі - Технічний регламент), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 року № 487 (зареєстроний у Міністерстві юстиції Украаїни 11.02.2011 р. за № 183/18921), маркування - це усі слова, описи, знаки для товарів і послуг, назва марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до цього виду харчових продуктів.

Згідно з пунктом 5 Технічного регламенту маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не повинні:

а) вводити в оману споживача стосовно:

характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва чи одержання;

необґрунтованого зазначення інформації про властивості харчового продукту, яких у нього немає;

повідомлення щодо особливих властивостей харчового продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості;

б) містити інформацію щодо наявності у харчовому продукті (крім природних мінеральних вод та харчових продуктів, призначених для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів, дієтичних добавок) властивостей, які сприяють профілактиці, загоюванню та лікуванню будь-якого захворювання або посилатися на такі властивості.

Пунктом 6 Технічного регламенту передбачено, що вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт. У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає.

За змістом пункту 7 Технічного регламенту назва харчового продукту повинна бути зрозумілою для споживача, конкретно та точно характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, надавати можливість відрізняти певний вид харчового продукту від інших аналогічних видів харчових продуктів.

Назву продукту встановлює виробник з урахуванням вимог цього Технічного регламенту.

Назва харчового продукту може бути доповнена комерційною (фірмовою) назвою, яка може бути зазначена літерами латинської абетки та/або знаком для товарів і послуг.

Комерційна (фірмова) назва продукту не характеризує продукт, його властивості, проте дає змогу відрізняти його від інших аналогічних продуктів, близьких за складом і органолептичними показниками.

Комерційна (фірмова) назва та знак для товарів і послуг не можуть заміняти назву харчового продукту.

До назви продукту необхідно долучати інформацію щодо характерних властивостей, фізичного стану продукту або спеціального оброблення, якому піддавався харчовий продукт (наприклад, порошкоподібний, сухий, концентрований, заморожений, копчений, пастеризований, охолоджений, стерилізований тощо), якщо відсутність такої інформації може ввести в оману споживача.

Відповідно до пункту 3.9 ДСТУ 4420:2005 "Молочна промисловість. Виробництво сиру", плавлений (пастоподібний) сир - сир, який отримують під час теплового оброблення суміші сирів та інших молочних продуктів з додаванням емульгаторів (стабілізаторів), солей-плавителів, з додаванням чи без додавання харчових добавок.

Плавлений сир виготовляють з жирів тваринного походження, на відміну від продуктів молоковмісних сирних плавлених, до складу яких входять рослинні жири та олії.

Отже, "продукт молоковмісний сирний плавлений" та "плавлений сир" - це різні продукти з різними складовими і відповідно споживчими властивостями.

За вказаних обставин суд погоджується з висновком адміністративної колегії, що одночасне використання позивачем на етикетці продукції домінуючого словосполучення "НАШ СИРок", а також "ДРУЖБА", що стилістично (шрифт, кольорова гамма) виконано у однаковий спосіб із написом "НАШ СИР" та є назвою плавленого сиру «ДРУЖБА», поширеного у торговому обігу ще з часів Союзу Радянських Соціалістичних Республік, з одночасним нанесенням значно меншими літерами назви продукту "Продукт молоковмісний сирний плавлений" може ввести споживачів в оману щодо споживчих властивостей цього продукту.

Розміщений у такий спосіб напис "НАШ СИРок" на етикетці продукції може сприяти сприйняттю споживачами продукту молоковмісного сирного плавленого як плавленого сиру.

Згідно зі статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Встановлені фактичні обставини справи та юридична оцінка наданих сторонами доказів дозволяють дійти висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення адміністративної колегії.

При цьому суд враховує також положення пункту 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" стосовно того, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15-1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В останньому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 236/96 вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

За даними адміністративної колегії, відображеними в оскаржуваному рішенні, дохід (виручка) Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) згідно звіту про фінансові результати за 2012 рік склав 456634000 грн.

За таких обставин визначений відповідачем штраф у сумі 68000 грн. не перевищує п'яти відсотків доходу позивача за 2012 рік.

На підставі викладеного рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 102/01-12/06-13 від 27.12.2013 року у справі № 100/06-10-5/13 є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Упозові відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.04.2014 року.

Суддя І.І. Колісник