Постанова № 38303467, 17.04.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2014 р.Справа № 916/3566/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Логіна Т.В. (за довіреністю),

від відповідача - Лукіна О.І. (голова правління),

від третьої особи - Опря О.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ"

на рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2014р.

по справі № 916/3566/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ"

до Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Злагода"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальна установа "Одеська обласна психіатрична лікарня № 2"

про стягнення 56 958,41 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 17.04.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» (далі -ТОВ «ІНФОКС», позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Злагода» (далі - АОСББ «Злагода», відповідач) та третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальної установи «Одеська обласна психіатрична лікарня № 2» (далі - КУ «Одеська обласна психіатрична лікарня № 2», третя особа) про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2012р. по 01.11.2013р. в сумі 56 958,41 грн.

Позов обґрунтований тим, що в період з 01.09.2012р. по 01.11.2013р. між сторонами по справі не існувало договірних відносин щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення, однак такі послуги фактично отримані відповідачем без достатньої на те підстави. Отримання таких послуг без встановлення обов'язку щодо їх оплати стали наслідком збереження відповідачем власного майна, яким є грошові кошти. Таким чином, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість послуг, отриманих від позивача у відповідності до ст. 1212 ЦК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.03.2014р. (суддя Брагіна Я.В.) в задоволенні позову ТОВ «ІНФОКС» - відмовлено.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції посилався на те, що позивач в супереч ст. 33 ГПК України не довів тих обставин, на які посилається у позові.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ «ІНФОКС» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скаржник посилається на те, що рішення необґрунтоване, не відповідає нормам матеріального та процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

В судовому засіданні 17.04.2014р. представник позивача надала пояснення, повністю підтримує вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.04.20214р. надала пояснення, просила рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2014р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судовому засіданні 17.04.2014р. підтримала доводи апелянта.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між виробником/виконавцем та споживачем у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2006р. між АОСББ «Злагода» та філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» укладено тимчасовий договір на послуги водопостачання та водовідведення.

Пунктом 5.3 договору передбачалось, що після закінчення терміну дії тимчасового договору (2009 рік) між сторонами буде укладено постійний договір.

Однак, після закінчення терміну дії тимчасового договору, постійний договір між сторонами про постачання послуг водопостачання та водовідведення не було укладено.

Позивач обґрунтовує вимоги отриманням послуг з водопостачання та водовідведення відповідачем (будинків по вул. Набережна в с. Олександрівка, що знаходяться на балансі відповідача) за період з 01.09.2012р. по 01.11.2013р. копіями звітів про водокористування, які надавала третя особа та актами контрольних зйомок показників лічильника.

Господарським судом вірно встановлено, що згідно п. 1.4 та 11.1. статуту, Асоціація об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Злагода» створена виключно для обслуговування, ремонту та утримання прибудинкової території за кошти членів об'єднань та метою діяльності відповідача є забезпечення мешканців будинків житлово-комунальними послугами.

На балансі АОСББ «Злагода» згідно актів на передачу житлового фонду, перебувають будинки «Світанок» (знаходиться за адресою по вул. Набережна 1), «Надія» (знаходиться за адресою по вул. Набережна 2) та «Колос» (знаходиться за адресою по вул. Набережна 5).

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» (далі - Закон №2918), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-1У (далі - Закон № 1875), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затвердженими Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190 (далі - Правила).

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ст.179 Господарського кодексу України, зазначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбаченим законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст.16 та ч.3 п.1 ст.20 Закона № 1875, договір між сторонами є основою для регулювання взаємовідносин між суб'єктами житлово-комунальних послуг. Договором визначаються порядок надання послуг, їхні кількісні та якісні показники. Обов'язок виконавця послуг підготувати та надати потенційному споживачу договір.

Відповідно до ст.19 Закон №2918 укладення договору між підприємством водопостачання та споживачем на надання послуг з водопостачання є обов'язковим. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Пунктом 2.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України передбачено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів №2918 та № 1875.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою для стягнення вартості послуг з водопостачання та водовідведення є договір.

Також, колегія суддів вважає вірними висновки господарського суду щодо недоведеності позивачем обставин на які він посилається, а саме:

- не надання належних та допустимих доказів, які б підтверджували надіслання пропозиції відповідачу про укладення договору між сторонами про надання послуг з водопостачання та водовідведення на об'єктах, які знаходяться на балансі відповідача (будиноки «Світанок», «Надія», «Колос») в с.Олександрівка, Одеська обл., або укладення договору між сторонами про надання послуг з водопостачання та водовідведення до зазначених будинків;

- не надано позивачем і доказів, що підтверджували би надання послуг з водовідведення та водопостачання на спірні об'єкти відповідачу та доказів, які б підтверджували повноваження третьої особи на підписання щомісячних звітів замість відповідача про водопостачання, доказів про встановлення в будинках які перебувають на балансі у відповідача в с. Олександрівка Одеської області за період часу, за який стягується заборгованість, відповідні прилади обліку водопостачання, і якщо були встановлені такі прилади обліку, то знаходження їх на балансі відповідача;

- не надано доказів, які б підтверджували, що відповідач є субспоживачем третьої особи або Олександрівської сільської ради;

- не надано належних доказів, які б підтверджували заборгованість відповідача перед позивачем за спірний період із 01.09.2012р. по 01.11.2013р., оскільки згідно розрахунку відповідача, мешканцями будинків по вул. Набережна в с. Олександрівка за зазначений період сплачено більше ніж 56 958,41 грн.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками господарського суду, що позивач не довів тих обставин, на які посилався в позові.

Також, суд першої інстанції цілком правомірно не прийняв до уваги як належний докази, що підтверджують надання послуг позивачем відповідачу акти підписані КУ «Одеська обласна психіатрична лікарня №2», оскільки ні позивачем, ні третьою особою не надано належних доказів, які б підтверджували повноваження представника третьої особи на підписання звітів про водоспоживання відповідачем і такі відсутні в матеріалах справи, і не надано доказів про те, що відповідач є субспоживачем третьої особи.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтями 33 та 34 вказаного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано відмовив ТОВ «ІНФОКС» в задоволенні позовної заяви.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись cm.cm. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2014р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.04.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Мирошниченко М.А.

Суддя Шевченко В.В.