Постанова № 38302923, 19.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2014 року № 826/1975/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління

Міндоходів України у місті Києві

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

Григорівни

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів України у місті Києві (далі -ДПІ у Печерському районі) звернулась до суду з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) заборгованість з єдиного податку в розмірі 1139,60 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про час а місце розгляду справи, проте в судові засідання не з'являвся, правової позиції щодо поданого адміністративного позову суду не надав.

Згідно ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.11.2012 за № НОМЕР_2 та як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі від 12.11.2012 № НОМЕР_3.

Відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності вх.№3124 єп/ф від 14.11.2012, відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку першої групи, вид діяльності - роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами одягом і взуттям.

Згідно із пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до п.293.2 цієї статті Податкового кодексу України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно із п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Згідно п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо термінів тимчасової втрати працездатності.

В порушення вищезазначених норм, відповідачем, єдиний податок з січня по вересень 2013 року (протягом якого відповідачем здійснювалась підприємницька діяльність) сплачено не було у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 1032,30 грн. (114,70*9 місяців). У зв'язку із тим, що згідно облікової картки відповідача на день проведення нарахування по єдиному податку на початок року була недоїмка в сумі 107,30 грн., заборгованість відповідача складає 1139,60 грн. (1032,30+107,30).

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання у загальній сумі 1139,60 грн. вважається податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача була надіслана податкова вимога від 22.08.2013 № 7905-17 у розмірі 566,10 грн. та отримана уповноваженим представником відповідача, проте ним не виконана.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів сплати суми заборгованості у добровільному порядку або ж доказів оскарження податкової вимоги від 22.08.2013 № 7905-17 у судовому порядку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів України у місті Києві задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податкову заборгованість з єдиного податку в розмірі 1139,60 грн. (одна тисяча сто тридцять дев'ять грн. 60 коп.) на р/р № 31517970700007, код платежу 18050400, одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЗКОП 38004897.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур