Постанова № 38301393, 21.03.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2014

Справа №607/3147/14-а

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючого - судді Стельмащука П.Я.

- при секретарі Паюк М.М.

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське автотранспортне підприємство - 1961» до Тернопільської міської ради про визнання нечинним рішення сесії міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільське автотранспортне підприємство - 1961» звернулось в суд із адміністративним позовом (в подальшому уточненим) до Тернопільської міської ради про визнання нечинним рішення Тернопільської міської ради від 24.02.2011р. №6/6/119 «Про вилучення та надання земельної ділянки площею 2,707867 га за адресою вул. Микулинецька, 117 ТОВ «Тернопільське АТП-1961». Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваним рішенням відповідач визнав таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 23.06.1994р. №21 та надано позивачу в оренду терміном на десять років земельну ділянку площею 2,707867 га для обслуговування будівлі та приміщення за адресою вул. Микулинецька, 117. Позивач звертався до відповідача із заявою про переоформлення державного акта на право постійного користування земельною ділянкою в зв’язку із реорганізацією підприємства, а саме, ТзОВ «Тернопільське АТП-1961» є правонаступником організації орендарів Тернопільського АТП-1961 та Тернопільського орендного підприємства «АТП-1961». Позивач вважає, що відповідач в порушення вимог Земельного кодексу України незаконно визнав таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею та передав земельну ділянку в оренду. Просить суд оскаржуване рішення визнати нечинним. Строк звернення до суду, на думку позивача, пропущено з поважних причин, так як не була готова технічна документація на землю, не було кадастрового номера земельної ділянки та витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку. Дану документацію позивач отримав лише в лютому 2014 року, а саме витяг з державного земельного кадастру отримано 05.02.2014р., витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень отримано 18.02.2014р.

В судове засідання представник позивача не з’явився. Однак, представник позивача подав суду письмову заяву, згідно якої позов підтримує та просить справу розглянути без його участі.

Відповідач також явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Представник відповідача подав суду письмову заяву, згідно якої, просить справу розглянути без участі представника відповідача.

Згідно ч. 4 статті 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За даних обставин, суд вважає за можливе провести судовий розгляд у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.06.1994р. Тернопільською міською радою видано Орендному підприємству АТП 1961 (м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 117) державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (бланк серії І-ТР №000909) площею 2,767867 га в межах згідно з планом землекористування Державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №21. Державний акт видано на підставі рішення Тернопільської міської ради №550 від 21.06.1994р.

Згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №516 від 25.04.2001р., вилучено із землекористування 600,00 кв.м.

Відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське автотранспортне підприємство – 1961» (нова редакція), затвердженого зборами засновників даного товариства від 03.08.2005р., зареєстрованого державним реєстратором Тернопільської міської ради 22.12.2005р., номер запису 16461050001001667, товариство, яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 117, є правонаступником майнових прав та обов’язків організації орендарів Тернопільського АТП-1961 та Тернопільського орендного підприємства «АТП-1961».

Листом №21 від 26.11.2010р. позивач звернувся до міського голови м. Тернополя із проханням переоформити державний акт на право постійного користування землею площею 27078,67 кв.м., під землі транспорту і зв’язку за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 117.

Рішенням Тернопільської міської ради від 24.02.2011р. №6/6/119 «Про вилучення та надання земельної ділянки площею 2,707867 га за адресою вул. Микулинецька, 117 ТОВ «Тернопільське АТП-1961» припинено автотранспортному підприємству 1961 (ід.код 05520282) право користування земельною ділянкою площею 2,707867 га за адресою вул. Микулинецька, 117, враховуючи письмову згоду землекористувача. Державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 23.06.1994р. №21 вважати таким, що втратив чинність. Надано товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопільське автотранспортне підприємство – 1961» (ід.код 05520282) в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 2,707867 га для обслуговування будівлі та приміщення за адресою вул. Микулинецька, 117. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільське автотранспортне підприємство – 1961» в двохмісячний термін оформити право користування земельною ділянкою відповідною документацією.

06.02.2014 відділом Держземагенства у м. Тернополі видано витяг №НВ-6100898862014 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, згідно якого позивач володіє на праві постійного користування вищевказаною земельною ділянкою.

18.02.2014р. реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції видано витяг №17949958 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно якого позивач володіє на праві постійного користування вищевказаною земельною ділянкою.

Згідно ч. 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З урахуванням досліджених обставин, зокрема часу видачі витягів з державного земельного кадастру та з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду пропущений позивачем з поважних причин.

Відповідно до вимог ст.141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Даний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою є вичерпний. Жодної з наведених підстав не існувало при прийнятті оскаржуваного рішення сесії міської ради.

Пунктом 6 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Положення пункту 6 Розділу X щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 «У справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками)».

Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року N 5-рп/2005 права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Використання терміна "набувають", що означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь", після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Орендне підприємство «АТП – 1961», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільське автотранспортне підприємство – 1961», набуло право постійного користування до 01.01.2002 року, а саме - 23.06.1994 року (день видачі Державного акту на право постійного користування землею), в установленому на той час законодавством порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-ХІІ (в редакції чинній на момент видачі спірного державного акту) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Спірний Державний акт на право постійного користування землею був виданий Тернопільською міською радою народних депутатів та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування, як того вимагає вищезазначена норма.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 2 квітня 2002 року № 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільське автотранспортне підприємство – 1961» законно набуло право постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею, який незаконно Тернопільською міською радою був визнаний таким, що втратив чинність. Правові ж підстави для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою в право оренди та для скасування державного акту на право постійного користування без добровільної ініціативи користувача відсутні.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно із вимогами ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення.

Згідно із вимогами статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 71, 79, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 3, 92, 141, 142, 152, 155, 158 Земельного кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати причини пропуску товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільське автотранспортне підприємство – 1961» строку звернення до адміністративного суду поважними.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське автотранспортне підприємство - 1961» до Тернопільської міської ради про визнання нечинним рішення сесії міської ради - задовольнити.

Визнати нечинним рішення Тернопільської міської ради від 24.02.2011р. №6/6/119 «Про вилучення та надання земельної ділянки площею 2,707867 га за адресою вул. Микулинецька, 117 ТОВ «Тернопільське АТП-1961».

Стягнути з місцевого бюджету м. Тернополя на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське автотранспортне підприємство - 1961» 73,08 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий П.Я.Стельмащук