Ухвала суду № 38300739, 08.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/2983/2012

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

за участю представника позивача ТОВ «Борол ЛТД» - Курилеха А.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одесі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Борол ЛТД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одесі Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

До суду першої інстанції звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Борл ЛТД» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним та скасування акту перевірки № 2311/17-1/22477145/175 від 15.04.2011 року та визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0003511701/0 від 05 травня 2011 року. Визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС по складанню акту перевірки від 15.04.2011 року № 2311/17-1/22477145/175.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси у період з 06.04.2011 року по 15.04.2011 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Борл ЛТД» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб ТОВ «Борл ЛТД» за період 01.05.2005 року по 27.10.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки №2311/17-1/22477145/175 від 15.04.2011 року

Підставою для проведення перевірки позивача стало звернення депутата України Дубового О.Ф. за скаргою громадянина ОСОБА_4, що надійшло до ДШ у Приморському районі м. Одеси листом ДПА в Одеській області від 29.03.2011 року за вх.. № 1069/7/17-0124, стосовно порушень податкового законодавства з боку керівництва ТОВ «Борл ЛТД».

Згідно службової записки № 358/11/26-3005 від 28.03.2011 року управління податкової міліції ДПА в Одеській області, згідно якої було повідомлено, що ВПМ Ізмаїльської ОДПІ прийнято пояснення від громадянина ОСОБА_4, згідно з яким він фактично працював на підприємстві з травня 2005 року по 27 жовтня 2009 року на посаді кладовщика, але офіційно оформлений не був та за вказаний період отримував щомісячно дохід у вигляді заробітної плати у розмірі 1400 грн. та податковим органом під час перевірки встановлено, порушення позивачем п.2.1 ст.2, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п. 16.3.2, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-УІ (із змінами та доповненнями), а саме позивачем не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб із доходу виплаченого громадянам у вигляді заробітної плати у сумі 11340,00 грн.

На підставі встановлених актом перевірки №2311/17-1/22477145/175 від 15.04.2011 року порушень позивачу направлено податкове повідомлення-рішення №0003511701/0 від 05 травня 2011 року за порушення п.2.1 ст.2, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.2, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-УІ (із змінами та доповненнями) на суму за основним платежем у розмірі 11340,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2835.00 грн.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-УІ (із змінами та доповненнями) дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Також відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-УІ Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року.

Згідно із п. п. 4.1 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-УІ загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Пунктом п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-УІ закріплено, що наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.

В свою чергу, відповідно до п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-УІ податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно із п.п.3.2.1, п.п.3.2.2, п.п.3.2.3 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-УІ об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; доходи з джерелом їх походження з України,, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті. Відповідно до п.7.1 ст.7 цього закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Колегія суддів вбачає, що єдиною підставою єдиною підставою для висновків податкового органу щодо виявлених порушень позивачем під час перевірки була заява громадянина ОСОБА_4. згідно якої він працював кладовщиком та отримував за місяць ставку в 1400,00 грн. за період з травня 2005 року по 27 жовтня 2009 року.

Колегія суддів вважає правильним не прийняття доказів в підтвердження виявлених порушень, оскільки доказів в підтвердження того, що громадянин ОСОБА_4 перебував у трудових стосунках з позивачем та отримував заробітну плату не надано, висновки ґрунтувались лише на письмових поясненнях ОСОБА_4 без будь-якого документального підтвердження, а також, не вбачається зарахування громадянина до штатного розкладу підприємства, накази на прийом та звільнення з роботи громадянина та відповідні записи у трудовій книжці відсутні.

Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що з заяви ОСОБА_4 вбачається, що він працював у період з травня 2005 року по 27 жовтня 2009 року на підприємстві позивача без належного оформлення та звернувся до податкового органу з метою отримання невиплачених коштів, проте у суду відсутні будь-які його звернення з приводу порушення його трудових прав до податкових органів та відповідних органів охорони праці, які б підтверджували намагання ОСОБА_4 належним чином працевлаштуватись.

Також, колегія суддів вбачає рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області № 2-3931/11 від 15 травня 2012 року, яке залишено без змін рішенням Апеляційного суду Одеської області від 12 червня 2013 року за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Борл ЛТД» про визнання трудового договору укладеним між ОСОБА_4 та ТОВ «Борл ЛТД». З рішення вбачається, що ОСОБА_4 в задоволені позовних відмовлено в повному обсязі (а.с.46-47).

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що порушення позивача, виявлені під час перевірки не підтверджені документально, що приводить суд до висновку, що вони не відповідають дійсності та висновки податкового органу ґрунтувались на припущеннях.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем проведено фактичну виїзну позапланову документальну перевірку.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI (із змінами та доповненнями) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Також відповідно до ст.81 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI (із змінами та доповненнями) Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що копію журналу реєстрації перевірок ТОВ «Борол ЛТД», з якого вбачається, що у журналі відсутні записи проведення зазначеної перевірки та прізвища осіб, які проводили дану перевірку та підтверджує ту обставину, що перевірка на підприємстві не проводилась. Також представником відповідача не надано жодних доказів перебування перевіряючих осіб на зазначеному підприємстві у період проведення перевірки.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Та відповідно до вимог п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 275 5-VI (із змінами та доповненнями) податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що акт № 2311/17-1/22477145 складений та підписаний 15.04.2011 року, а податкове повідомлення-рішення прийнято 05 травня 2011 року, що суперечить нормам Податкового кодексу України, крім того суду не надано доказів коли саме вручена акт перевірки, що унеможливлює встановити яка повинна бути дата прийняття податкового повідомлення рішення. Також позивачем надано до суду податкове повідомлення рішення, яке взагалі не містить повного номеру та дати прийняття такого рішення.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить висновку, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції правильно вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС по складанню акту перевірки від 15.04.2011 року № 2311/17-1/22477145/175.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одесі Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Борол ЛТД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одесі Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 10 квітня 2014 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.