Ухвала суду № 38298513, 16.04.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/2335/13-ц Головуючий у 1-й інст. Тарасенко Микола Петрович

Категорія 27 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Шевчук А.М.,

суддів: Забродського М.І., Заполовського В.Й.,

з участю секретаря судового засідання: Камінної М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, державної міграційної служби України в Житомирській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК»

на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 11 березня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом. Остаточно просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22 квітня 2008 року в розмірі 487 056,14 грн. звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, виселити ОСОБА_1 із спірної квартири та зобов'язати Коростенський районний сектор ДМС України в Житомирській області зняти його з реєстраційного обліку.

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 11 березня 2014 року провадження у справі закрито з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу. Просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Малинського районного суду Житомирської області. Зазначає, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них збігаються сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з елементів, позови не є тотожними. Підстави позову у вказаних позовах є різними, оскільки є різними суми заборгованості та періоди, за які утворилась заборгованість, а тому у суду не було підстав для застосування п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Закриваючи провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що судом вже вирішувався спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Однак, погодитися з таким висновком суду не можна з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, закон пов'язує неможливість повторного розгляду справи із наявністю рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого за результатами розгляду спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі в цьому разі можливе лише за умови, що позов, за яким ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що 02 грудня 2009 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області було відмовлено закритому акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТБАНК» у задоволені позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку (а.с.67-68).

Відповідно до ч.1ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки у 2009 році було неналежне виконання ОСОБА_1 основного зобов'язання за період до 10 березня 2009 року, а підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки у 2013 році є неналежне виконання ОСОБА_1 основного зобов'язання за період до 17 травня 2013 року, тобто фактичні обставини порушення основного зобов'язання в період з 10 березня 2009 року до 17 травня 2013 року судом у 2009 році не досліджувалися (а.с.4-5,63- 66).

Окрім того, ухвалою суду першої інстанції від 16 січня 2014 року позовна заява позивача була залишена без руху та надано строк для виправлення недоліків (а.с.90). В ухвалі судом, серед інших недоліків, було вказано на те, що у позовній заяві не зазначений територіальний орган державної міграційної служби України.

На виконання вище вказаної ухвали 24 січня 2014 року до суду надійшла уточнена позовна заява публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 та державної міграційної служби України в Житомирській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, у якій позивач просить зобов'язати Коростенський районний сектор ДМС України в Житомирській області зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку(а.с.94).

Однак, закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на різність сторін у справах. Так, у справі, що закрита, з'явився крім ОСОБА_1 ще один відповідач - державна міграційна служба України в Житомирській області.

Таким чином, при тотожності предмету спору, має місце різність (не тотожність) сторін у справах та підстав позовів, що виключає закриття провадження у даній справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Порушення судом першої інстанції норми процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, а тому колегія суддів скасовує ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направляє справу для продовження розгляду до Малинського районного суду Житомирської області.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 11 березня 2014 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: